Постанова № 36416707, 24.12.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2013 року Справа № 5013/1775/12

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Пархоменко Н.В. (доповідача),

суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.

при секретарі судового засідання Губенко Ю.Е.,

за участю представників сторін :

від позивача : представник не з'явився, про час та місце судового засідання належним чином повідомлений;

від відповідача - ОСОБА_1, довіреність №4694 від 02.07.2013р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградської міської ради на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 18.10.2013р. у справі №5013/1775/12 про відмову в забезпеченні позову.

за позовом Кіровоградської міської ради, м. Кіровоград

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Кіровоград

про розірвання договорів оренди землі, звільнення та повернення земельної ділянки, приведення її у придатний до використання стан,

В С Т А Н О В И В:

Кіровоградська міська рада звернулась до господарського суду з позовом про розірвання укладених між сторонами договорів оренди землі : №302 від 09.11.2006 року, запис у Державному реєстрі земель від 13.11.2006 року за № 173 та №303 від 09.11.2006 року, запис у Державному реєстрі земель від 13.11.2006 року за № 174, та зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на протязі 20 календарних днів з моменту набрання рішенням суду, по даній справі, законної сили звільнити земельну ділянку по АДРЕСА_1 загальною площею 400,01 кв. м (кадастрові номери 3510100000:39:324:0051 та 3510100000:39:324:0052), яка зайнята фундаментом з каркасами, привести дану земельну ділянку за рахунок останньої у придатний для подальшого використання стан, в тому числі шляхом знесення (демонтажу) самочинно збудованих (влаштованих) фундаментів з каркасами, повернувши спірну земельну ділянку Кіровоградській міській раді.

До прийняття рішення по справі позивачем подано заяву (від 15.10.2013р.) про вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 5013/1775/12, відповідно до змісту якої позивач просить:

- заборонити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) та будь-яким іншим особам вчиняти дії спрямовані на здійснення будівельних чи інших робіт, на земельних ділянках по АДРЕСА_1 загальною площею 400,01 кв.м (кадастрові номери 3510100000:39:324:0051 та 3510100000:39:324:0052).

В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що будівництво на орендованих земельних ділянках значно утруднить виконання рішення суду, оскільки в разі задоволення позову необхідно буде здійснити знесення (демонтаж) об'єкта самовільного будівництва, а місце де знаходяться земельні ділянки є досить залюдненим, поруч знаходяться житлові багатоквартирні будинки, дорога і тротуар. Також будівництво на земельних ділянках не відведених для цієї мети завдає шкоди цим земельним ділянкам (порушення родючого шару ґрунту, захаращення будівельними матеріалами).

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 18.10.2013 року (суддя Шевчук О.Б.) відмовлено у задоволенні заяви Кіровоградської міської ради у справі №5013/1775/12 про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам вчиняти дії спрямовані на здійснення будівельних чи інших робіт, пов'язаних з будівництвом на земельних ділянках по АДРЕСА_1.

Ухвала суду мотивована тим, що позивачем при подані позову вже заявлено вимогу про знесення відповідачем збудованих (розміщених) об'єктів, а тому яким чином буде ускладнене чи неможливе фактичне виконання такого рішення суду у разі задоволення позову та при невжитті запропонованих заходів до забезпечення позову, позивачем не мотивовано.

Не погодившись із ухвалою господарського суду, Кіровоградська міська рада звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Кіровоградської області та прийняти нову ухвалу, якою задовольнити заяву Кіровоградської міської ради про вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 5013/1775/12, та заборонити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) та будь-яким іншим особам вчиняти дії спрямовані на здійснення будівельних чи інших робіт, на земельних ділянках по АДРЕСА_1 загальною площею 400,01 кв.м (кадастрові номери 3510100000:39:324:0051 та 3510100000:39:324:0052).

В обґрунтування скарги, міська рада посилається на ті обставини, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, також має місце невідповідність висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.12.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Пархоменко Н.В. (доповідач), суддів: Коваль Л.А., Чередко А.Є., та призначено на 24.12.2013р.

Відповідач ФОП ОСОБА_2 надала відзив на апеляційну скаргу 23.12.2013р.( вх. № 9293/13), в якому заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить залишити ухвалу суду без змін. Відповідач заперечує самовільне будівництво на земельних ділянках, що передані їй оренду та зазначає, що рішенням Кіровоградської міської ради щодо передачі в оренду земельних ділянок, земельна ділянка площею 0,04га була надана їй в оренду на 20 років під розміщення торгівельних павільйонів за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебувають у запасі. Вважає, що вищезазначене рішення є згодою орендодавця на виконання будівельних робіт. ФОП ОСОБА_2 зазначає, що на підставі прийнятого Кіровоградською міською радою рішення №3863 від 14.09.2010р. їй біло попередньо погоджено місце розташування малих архітектурних форм у вигляді торгівельних павільйонів в кількості 20 штук по 20 кв.м. кожний. Після розробки та затвердження Паспорту розміщення групи розташованих поряд малих архітектурних форм ФОП ОСОБА_2 розпочала роботи по встановленню малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності (торгівельних павільйонів) на земельній ділянці наданій їй у користування на умовах оренди.

Представник скаржника - Кіровоградської міської ради у судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду скарги, що підтверджується поштовим повідомленням від 12.12.2013р.

Апеляційний суд враховуючи, що позивач належним чином був повідомлений про місце розгляду скарги, а також строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, вважає за можливе розглянути скаргу без участі представника скаржника.

Представник скаржника надав у судовому засіданні пояснення, заперечив проти апеляційної скарги .

В судовому засіданні 24.12.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено матеріалами справи в провадженні господарського суду Кіровоградської області знаходиться справа №5013/1775/12 за позовом Кіровоградської міської ради про розірвання укладених між Кіровоградською міською радою та ФОП ОСОБА_2 договорів оренди землі №302 від 09.11.2006 року та №303 від 09.11.2006 року, та зобов'язання ФОП ОСОБА_2 на протязі 20 календарних днів з моменту набрання рішенням суду по даній справі законної сили звільнити земельну ділянку по АДРЕСА_1 загальною площею 400,01 кв. м (кадастрові номери 3510100000:39:324:0051 та 3510100000:39:324:0052), яка зайнята фундаментом з каркасами, привести дану земельну ділянку за рахунок останньої у придатний для подальшого використання стан, в тому числі шляхом знесення (демонтажу) самочинно збудованих (влаштованих) фундаментів з каркасами, повернувши спірну земельну ділянку Кіровоградській міській раді.

Ухвалою від 23.08.2013р. господарський суд призначив у даній справі судову будівельно-технічну експертизу та зупинив провадження у справі.

15.10.2013р. позивач звернувся до суду з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 5013/1775/12 та просить:

- заборонити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) та будь-яким іншим особам вчиняти дії спрямовані на здійснення будівельних чи інших робіт, на земельних ділянках по АДРЕСА_1 загальною площею 400,01 кв.м (кадастрові номери 3510100000:39:324:0051 та 3510100000:39:324:0052).

В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що у грудні 2012р. міська рада звернулась до суду з відповідною позовною заявою, справа розглядалась неодноразово і Вищий господарський суд України постановою від 23.07.2013р. скасував постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2013р. у справі №5013/1775/12 та рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.03.2013р., та справу направлено на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області.

Позивач вважає, що по даній справі необхідно вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення певних дій оскільки будівництво на орендованих земельних ділянках значно утруднить виконання рішення суду, оскільки в разі задоволення позову необхідно буде здійснити знесення (демонтаж) об'єкта самовільного будівництва, а місце де знаходяться земельні ділянки є досить залюдненим, поруч знаходяться житлові багатоквартирні будинки, дорога і тротуар. Також будівництво на земельних ділянках не відведених для цієї мети завдає шкоди цим земельним ділянкам (порушення родючого шару ґрунту, захаращення будівельними матеріалами).

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

При цьому, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів. Вирішення питання про наявність чи відсутність зазначених обставин є прерогативою (виключним правом) господарського суду першої інстанції, який досліджує ці обставини в повному об'ємі.

Забезпечення позову в господарському процесі є засобом, що гарантує виконання майбутнього рішення господарського суду. Забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Отже, забезпечення позову застосовується судом, якщо невжиття цього заходу може ускладнити чи унеможливити виконання саме рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно із статті 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Про забезпечення позову виноситься ухвала.

Вищий господарський суд України в постанові Пленуму №16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (п.1) зазначив, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду про задоволення вимог позивача щодо предмету спору.

Предметом спору у даній справі є вимоги Кіровоградської міської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання укладених між сторонами договорів оренди землі: №302 від 09.11.2006 року, №303 від 09.11.2006 року, та зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на протязі 20 календарних днів з моменту набрання рішенням суду по даній справі законної сили звільнити земельну ділянку по АДРЕСА_1 загальною площею 400,01 кв. м (кадастрові номери 3510100000:39:324:0051 та 3510100000:39:324:0052), яка зайнята фундаментом з каркасами, привести дану земельну ділянку за рахунок останньої у придатний для подальшого використання стан, в тому числі шляхом знесення (демонтажу) самочинно збудованих (влаштованих) фундаментів з каркасами, повернувши спірну земельну ділянку Кіровоградській міській раді.

Відмовляючи у задоволенні заявленого позивачем клопотання, суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивачем при подані позову вже заявлено вимогу про знесення відповідачем збудованих (розміщених) об'єктів, а тому яким чином буде ускладнене чи неможливе фактичне виконання такого рішення суду у разі задоволення позову та при невжитті запропонованих заходів до забезпечення позову, позивачем не мотивовано.

Позивачем не обґрунтовано та не доведено те, що невжиття заходів до забезпечення позову до вирішення спору по суті, може унеможливить виконання рішення господарського суду.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем при подані позову вже заявлено вимогу про знесення відповідачем збудованих об'єктів, а тому яким чином буде ускладнене чи неможливе фактичне виконання такого рішення суду у разі задоволення позову та при невжитті запропонованих заходів до забезпечення позову, позивачем не мотивовано.

З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає, що при винесені оскаржуваної ухвали місцевим господарським судом були правильно застосовані норми чинного законодавства, ухвала прийнята з урахуванням конкретних обставин справи, тому апеляційна скарга Кіровоградської міської ради є такою, що не підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2013р. у справі №5013/1775/12 підлягає залишенню без змін.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 44-49, 99, 103 - 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської міської ради на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 18.10.2013р. у справі №5013/1775/12 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2013 року у справі №5013/1775/12 залишити без змін.

Повний текст постанови складений

30.12..2013р.

Головуючий суддя Н.В. Пархоменко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя А.Є. Чередко