Рішення № 36416672, 18.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21747/13 18.12.13

За позовом Приватного підприємства "Мальва-СТ"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокристалгруп"

Про стягнення 228 878,91 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача Софійський С.Ю. дов. №б/н від 16.12.2013р.

Від відповідача не з'явилися

Обставини справи:

Позивач - Приватне підприємство "Мальва-СТ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокристалгруп" про стягнення з останнього заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги №32/09-ОФП від 05.09.2012р. у розмірі 228 878,91 грн., з яких 80 000,00 грн. - основного боргу, 146 400,00 грн. - штрафу, 2 478,91 - 3% річних, крім того просив судові витрати у розмірі 4 577,58 грн. покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2013 порушено провадження у справі №910/21747/13 та призначено розгляд справи на 04.12.2013.

У судовому засіданні 04.12.2013 оголошувалась перерва до 18.12.2013.

Представник позивача у судове засідання 18.12.2013 з'явився, надав пояснення по справі та повністю підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представники відповідача у судове засідання 18.12.2013 не з'явилися, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі №910/21747/13 від 14.11.2013 не виконали, про причини неявки суд не повідомили, заяв та клопотань не подали.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. №02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/21747/13.

В судовому засіданні 18.12.2013 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05 вересня 2012 року між Приватним підприємством "Мальва-СТ" (далі - Позикодавець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрокристалгруп" (далі - Підприємство, Відповідач) було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги №32/09-ОФП (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Позикодавець надає Підприємству поворотну фінансову допомогу, а Підприємство зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п. 2.1. Договору сторони погодили, що поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України у розмірі 80 000,00 грн. (вісімдесят тисяч гривень) без ПДВ, що є еквівалентом 10 000,00 дол. США по курсу 1$= 8,00 грн. Сума поворотної фінансової допомоги надається Позикодавцем не пізніше ніж через 10 робочих днів з дати підписання даного Договору, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підприємства.

Також сторони погодили, що поворотна фінансова допомога надається Підприємству на наступних умовах: плата за користування грошовими коштами не стягується, поворотна фінансова допомога надається терміном на 30 банківських днів з дати перерахування грошових коштів на рахунок Підприємства (п.п. 2.2.,2.3. Договору).

На виконання умов Договору Позикодавець 05.09.2012р. перерахував на поточний рахунок Відповідача суму позики - грошові кошти в сумі 80 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 05.09.2012р. (копія якої міститься в матеріалах справи).

Пунктами 3.1.,3.2. Договору сторони погодили, що поворотна фінансова допомога підлягає поверненню не пізніше строку, вказаного в п. 2.3. даного Договору, повернення грошових коштів проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позикодавця в установі банку (еквівалентом 10 000,00 дол. США), з урахування курсу долара на дату перерахування. Крім того, Позикодавець має право вимагати дострокового повернення наданої поворотної фінансової допомоги, письмово попередивши про це Підприємство за 5 робочих днів, відповідно Підприємство має право достроково повернути отриману поворотну фінансову допомогу Позикодавцю (п. 7.1.,7.2. Договору).

Згідно п. 8.1. Договору, останній вступає в силу з моменту його підписання та діє згідно п2.3., Договір може бути розірвано за домовленістю Сторін у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 1046 ЦК України зазначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі слів Позивача Відповідач не виконав умови Договору, не повернув грошову суму у розмірі 80 000,00 грн., у зв'язку з чим порушив умови Договору, а відтак має заборгованість перед Позивачем в розмірі 80 000,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору Позивач звертався з претензіями про негайне погашення існуючого боргу відповідно до листів №45 від 19.04.2013 та №94 від 31.07.2013 (копії яких міститься в матеріалах справи). Однак, зазначені претензії були залишені Відповідачем без належної відповіді та реагування.

Факт невиконання Відповідачем зобов'язання належним чином доведений, документально обґрунтований та Відповідачем не спростований.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

За таких обставин, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача суми заборгованості в розмірі 80 000,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім суми основної заборгованості, Позивач за невиконання договірних зобов'язань за Договором просить суд стягнути з Відповідача 146 400,00 грн. - штрафу, 2 478,91 грн. - 3% річних.

Щодо стягнення штрафних санкцій, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, між іншим, регулюється Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Пунктом 4.2. Договору передбачена відповідальність Відповідача за несвоєчасне повернення грошових коштів, а саме передбачено розмір штрафу з розмірі 1% за кожен день затримки від суми поворотної фінансової допомоги.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" №01-8/344 від 11.04.2005р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 233 ГПК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Оцінюючи подані представником позивача докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення штрафу за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 146 400,00 грн. є надмірно великі, і тому суд керуючись ст. 233 ГПК України зменшує розмір штрафу на 50%, і в цій частині позов підлягає задоволенню в розмірі 73 200,00 грн.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перерахунок заявленого позивачем розміру 3% річних, який підлягає стягненню з відповідача, та встановлено, що зазначена сума 3% річних у розмірі 2 478,91 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокристалгруп" (04053, м. Київ, вул. Ю. Коцюбинського, 7, оф. 2, код ЄДРПОУ 35828915) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного підприємства "Мальва-СТ" (02156, м. Київ, вул. Кіото, 27, код ЄДРПОУ 30472600) заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги №32/09-ОФП від 05.09.2012р. у розмірі 155 678,91 грн., з яких 80 000,00 грн. - основного боргу, 73 200,00 грн. - штрафу, 2 478,91 грн. - 3% річних.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокристалгруп" (04053, м. Київ, вул. Ю. Коцюбинського, 7, оф. 2, код ЄДРПОУ 35828915) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного підприємства "Мальва-СТ" (02156, м. Київ, вул. Кіото, 27, код ЄДРПОУ 30472600) 3 113,57 грн. - судового збору.

4.В іншій частині у позові відмовити.

5.Після набрання рішенням законної сили видати накази.

6.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

7.Дата складання повного рішення 23.12.2013р.

Суддя А.В.Митрохіна