Ухвала суду № 36416095, 03.12.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2013 р.Справа № 815/6335/13-а

Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Вербицької Н.В.,

Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013р. по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Приморському районі м.Одеси про визнання протиправними дії щодо винесення вимоги про сплату недоїмки від 21.02.2013р. №Ф-735У в розмірі 4572,42грн., визнання нечинною та скасування вимоги та зобов'язання зняти позивача з обліку, як платника збору на загальнообов'язкове пенсійне страхування, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2013р. ФОП ОСОБА_2 звернувся в суд із адміністративним позовом до управління ПФУ у Приморському районі м.Одеси про визнання протиправними дії щодо винесення вимоги про сплату недоїмки від 21.02.2013р. №Ф-735У в розмірі 4572,42грн., визнання нечинною та скасування вимоги та зобов'язання зняти позивача з обліку, як платника збору на загальнообов'язкове пенсійне страхування.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 14.05.2012р. ним до начальника податкової інспекції Приморського району м.Одеси (а.с.7) подано заяву про призупинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_2 Позивач вказує, що із зазначеного часу підприємницькою діяльністю не займався. Але, в серпні 2013р. отримав вимогу про сплату недоїмки від 21.02.2013р. за №Ф-735У за не сплату сум єдиного внеску. Вважає, що вказана вимога є неправомірною та незаконною. Посилаючись на вказані обставини, просить позов задовольнити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що у розумінні ст.47 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» немає такого поняття, як призупинення підприємницької діяльності. Також, позивачем не надано доказів щодо вчинення заходів для зняття його з обліку платників єдиного внеску.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач зареєстрований, як суб'єкт підприємницької діяльності та не перебуває в процесі припинення, що підтверджено довідкою ДП «Інформаційно-ресурсний центр» (а.с.8). З 17.03.2010р.позивач знаходиться на обліку в управлінні ПФУ у Приморському районі м.Одеси як платник внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за №22160. 14 травня 2012р. платник податку подав заяву начальнику податкової інспекції Приморського району м.Одеси про призупинення підприємницької діяльності (а.с.7). Інших дій, спрямованих на закриття підприємницької діяльності позивач не здійснив

Вирішуючи питання правомірності винесення вимоги про сплату внесків, суд першої інстанції виходив з наступного.

За правилами п.4 ч.1 ст.4 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», визначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

З наведених норм діючого законодавства вбачається, якщо фізична особа-підприємець зареєстрований в установленому Законом порядку, то він є платником єдиного внеску до припинення підприємницької діяльності.

Згідно ч.1 ст.47 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи-підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності така фізична особа-підприємець або уповноважена нею особа має подати державному реєстраторові (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) заяву про припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем із зазначенням відомостей про порядок та строк заявлення кредиторами своїх вимог.

Відповідно до ч.11 ст.47 цього Закону для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням фізична особа-підприємець або уповноважена нею особа не раніше закінчення строку пред'явлення вимог кредиторів, зазначеного у заяві про припинення підприємницької діяльності, подає державному реєстраторові особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням; довідку відповідного органу доходів і зборів про відсутність заборгованості із сплати податків, зборів; довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування. У реєстраційній картці на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така фізична особа-підприємець або уповноважена нею особа письмово зазначає та підтверджує своїм особистим підписом, що нею вчинено всі передбачені законодавством дії стосовно порядку припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, включаючи завершення розрахунків з кредиторами (у тому числі із сплати податків, зборів, обов'язкових платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування).

Тобто, вказаними вище статтями встановлено чіткий порядок припинення підприємницької діяльності. Позивачем не надано до матеріалів справи заяву про припинення підприємницької діяльності, а надано лише заява про призупинення підприємницької діяльності, але даний вид заяви законодавцем не передбачена.

Крім того, за правилами абз.7 ч.1 ст.5 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зняття з обліку платників єдиного внеску, зазначених в абзацах другому, п'ятому та сьомому пункту 1 та пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органами доходів і зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором.

Отже, суд першої інстанції дійшов до висновку, з яким погоджується судова колегія, що позивач надав до ДПІ лише заяву про призупинення підприємницької діяльності, що не звільняє позивача від обов'язку своєчасно сплачувати єдиний внесок.

Стосовно позовної вимоги про зняття позивача з обліку, як платника збору на загальнообов'язкове пенсійне страхування, судова колегія зазначає наступне.

ФОП ОСОБА_2 має право звернутися в установленому законом порядку про припинення підприємницької діяльності відповідно до ст.47 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» та після припинення підприємницької діяльності підприємець звільняється від сплати єдиного внеску.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного та обгрунтованного висновку про те, що вимога про сплату внеснків є правомірною, підстав для її скасування не має. Що стосується вимог про зняття особу з обліку платника внесків, судом першої інстанції правильно визначено, що вказаний порядок визначений законодавством, а тому в судовому порядку це питання не вирішуються.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.197, 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013р. - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: Н.В. Вербицька

А.Г. Федусик