Постанова № 36415901, 24.12.2013, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2013 р. Справа №818/8665/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гелета С.М.

за участю секретаря судового засідання - Кліщенко В.О.,

представника позивача Афанасьєва І.М., Діска М.Ю.

представника відповідача Шаповал Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Група" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-груп" (далі - позивач, ТОВ "Альфа-груп") звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах (далі - відповідач, ДПІ у м. Сумах), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.11.2013 року № 0001082204 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 19167,00 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що ДПІ у м. Сумах була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "Альфа-Група". За результатами перевірки відповідачем складено акт від 15.10.2013 року № 1312/2204/30607980/118. На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.11.2013 року № 0001082204, яким зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість в розмірі 19167,00 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі викладених в акті перевірки висновків щодо відсутності реальних господарських операцій між ТОВ "Альфа-Група" та ПП "Прилукихімснаб". З такими висновками податкового органу позивач не погоджується, оскільки реальність здійснених господарських операцій із зазначеним контрагентом підтверджується первинними документами на придбання та перевезення товару, отриманий товар використовується в господарській діяльності підприємства, в наявності акти введення в експлуатацію. Позивач не погоджується із прийнятими податковим повідомленням-рішенням, вважає його протиправним та просить скасувати.

Відповідач проти позовних вимог заперечував, зазначив, що в ході проведеної перевірки встановлено порушення ТОВ "Альфа-Група" п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України. Позивачем завищено податковий кредит за березень 2012 року на суму 19166,67 грн., за рахунок безпідставного віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по операціям з ПП "Прилукихімснаб". Такого висновку ДПІ у м. Сумах дійшла після отримання від ДПІ у Печерському районі м. Києва акту про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП "Прилукихімснаб" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків, у якого не підтверджується факти передачі товарів контрагентам, відсутні договори, тому. На думку податкового органу, фінансово-господарські операції між ПП "Прилукихімснаб" та контрагентами є фіктивними. Оскільки право на віднесення сум від операцій з ПП "Прилукихімснаб" до складу податкового кредиту у ТОВ "Альфа-Група" відсутнє, ДПІ у м. Сумах правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.11.2013 року № 0001082204.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала, з підстав, викладених в письмовому відзиві.

Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що з 02.10.2013 року по 08.10.2013 року ДПІ у м. Сумах було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Альфа-Група" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині оподаткування податком на додану вартість по фінансово-господарським операціям з ПП "Прилукихімснаб" за період з 01.03.2012 року по 31.03.2012 року.

За результатами вказаної перевірки ДПІ у м. Сумах складено акт від 15.10.2013 року № 1312/2204/30607980/118 (а.с.9-20), на підставі якого ДПІ у м. Сумах винесено податкове повідомлення-рішення від 07.11.2013 року № 0001082204, яким зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість в розмірі 19167,00 грн. (а.с.31).

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що виявилось у завищенні від'ємного значення з податку на додану вартість за березень 2012 року на суму 19167,00 грн.

Підставною для проведення перевірки та винесення спірного податкового повідомлення-рішення, стало отримання відповідачем Акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 20.08.2012 року № 3169/22-9/31360133 "Про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП "Прилукихімснаб" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2012 року по 31.05.2012 року", в якому перевіряючим відображено, що операції ПП "Прилукихімснаб" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності. У зв'язку з непідтвердженням у ПП "Прилукихімснаб" об'єктів оподаткування податком на додану вартість по операціях з придбання товарів від контрагентів - постачальників в січні-травні 2012 року у ПП "Прилукихімснаб" відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів підприємствам - покупцям в розумінні ст. 22, 185 ПК України (а.с.43-58).

На підставі вказаного акту перевірки відповідач дійшов висновку про відсутність доказів реальності здійснення господарських операцій між ТОВ "Альфа-Група" та ПП "Прилукихімснаб".

Суд не може погодитися із позицією податкового органу, виходячи із наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що між ТОВ "Альфа-Група" (покупець) та ПП "Прилукихімснаб" (постачальник) укладено договір поставки від 25.01.2012 року № 25-01-12 (а.с.61-62). Предмет вказаного договору - ємності РГС-75 в кількості 10 штук вартістю 11500,00 грн. та ємності Р-75 в кількості 2 штук вартістю 21180,00 грн.

Згідно п. 2 договору товар поставляється покупцю шляхом самовивозу зі складу постачальника. Відповідно до п. 3 договору покупець сплачує на банківський рахунок постачальника вартість товару згідно рахунку-фактури. Форма оплати - 100% передоплата.

Згідно рахунку-фактури від 01.03.2012 року № 1 вартість товару, а саме ємностей РГС-75 в кількості 10 штук складає 115000,00 грн., в тому числі 19166,67 грн. податку на додану вартість (а.с.84).

Як вбачається із банківської виписки про операції на рахунку ТОВ "Альфа-Група" за 01.03.2012 року, позивачем було перераховано ПП "Прилукихімснаб" за ємність згідно рахунку № 1 від 01.03.2012 року 115000,00 грн., в тому числі 19166,67 грн. податку на додану вартість (а.с.69).

Враховуючи перерахування грошових коштів на рахунки ПП "Прилукихімснаб", 01.03.2013 року ПП "Прилукихімснаб" видало ТОВ "Альфа-Група" податкову накладну № 1 на загальну суму 115000,00 грн., в тому числі 19166,67 грн. податку на додану вартість по (а.с.68)

Матеріалами справи підтверджується, що фактична поставка товару відбувалася пізніше ніж сплата грошових коштів. Так, згідно видаткових накладних від 25.04.2012 року № 1/4 (а.с.70), від 05.04.2012 року № 1/3 (а.с.72), від 03.04.2012 року № 1/2 та від 29.03.2012 року № 1/1 (а.с.80) ПП "Прилукихімснаб" передало позивачу ємності РГС-75 в загальній кількості 10 шт. на суму 115000,00 грн.

Товар - ємності РГС-75 в кількості 10 штук перевезено до м. Суми ПП "Сумитрансекспедиція" на підставі договору про транспортне обслуговування від 16.03.2012 року (а.с.63-67). Транспортування товару здійснено згідно товарно-транспортних накладних від 25.04.2012 року (автомобіль Рено, державний номер НОМЕР_2, водій ОСОБА_5) (а.с.71), від 05.04.2012 року (автомобіль Скания, державний номер НОМЕР_3, водій ОСОБА_6) (а.с.73), від 05.04.2012 року (автомобіль Рено, державний номер НОМЕР_4, водій ОСОБА_7) (а.с.74), від 05.04.2012 року (автомобіль МАН, державний номер НОМЕР_5, водій ОСОБА_8) (а.с.75), від 03.04.2012 року (автомобіль Рено, державний номер НОМЕР_4, водій ОСОБА_7) (а.с.77), від 03.04.2012 року (автомобіль Скания, державний номер НОМЕР_3, водій ОСОБА_6) (а.с.78), від 03.04.2012 року (автомобіль МАН, державний номер НОМЕР_5, водій ОСОБА_8) (а.с.79), (а.с.81), від 29.03.2012 року (автомобіль Скания, державний номер НОМЕР_3, водій ОСОБА_6) (а.с.82), від 29.03.2012 року (автомобіль Рено, державний номер НОМЕР_4, водій ОСОБА_7) (а.с.83).

На виконання договору перевезення сторонами підписано акти надання послуг від 06.04.2012 року № 211 на суму 9000,00 грн. (а.с.85) та від 03.04.2012 року № 207 на суму 9000,00 грн. (а.с.86). Вказані послуги були оплачені ТОВ "Альфа-Група" згідно рахунку від 02.04.2012 року № 179 (а.с.87), що підтверджується банківськими виписками про операції на рахунку ТОВ "Альфа-Група" за 05.04.2012 року (а.с.88) та за 03.04.2012 року (а.с.89).

Придбаний товар - ємності РГС-75, позивачем використано у власній господарській діяльності, що підтверджується актами про введення в експлуатацію від 31.10.2012 року № 21 (а.с.90), від 31.10.2012 року № 20 (а.с.92), від 31.10.2012 року № 19 (а.с.94), від 31.10.2012 року № 18 (а.с.96), від 31.10.2012 року № 17 (а.с.98), від 31.10.2012 року № 16 (а.с.100), від 31.10.2012 року № 15 (а.с.102), від 31.10.2012 року № 14 (а.с.104), від 31.10.2012 року № 13 (а.с.106), від 31.10.2012 року № 12 (а.с.103).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується фактичне виконання договору поставки від 25.01.2012 року № 25-01-12, укладеного між ТОВ "Альфа-Група" та ПП "Прилукихімснаб".

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а за змістом п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно 198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В даному випадку, податкова накладна була видана ПП "Прилукихімснаб" по першій події, а тому датою виникнення права на податковий кредит у ТОВ "Альфа-Група" виникло по першій події - по даті списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу)

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару.

Як вбачається з матеріалів справи, факт здійснення господарських операцій між позивачем та ПП "Прилукихімснаб" у перевіряємий період підтверджується документально, судом встановлена відповідність даних податкової накладної фактичним обставинам. За результатами дослідження матеріалів справи, судом не встановлено наміру позивача отримати за дослідженим договором поставки інший результат, ніж придбання товару.

Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів відповідачем не надано, а судом, відповідно до вимог ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, не виявлено. При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за цим договором поставки, за правилами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач до суду не надав.

Судом встановлено, що позивач виконав вимоги ПК України, сплативши податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у безпосереднього постачальника, який, в свою чергу, виконав вимоги п. 201.10 ст. 201 ПК України - видав покупцеві, яким є позивач, належним чином оформлену податкову накладну на визначену та сплачену покупцем суму податку.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати податку на додану вартість до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Податковий орган не надав суду безпосередніх доказів і того що вказані операції по придбанню товару мали фіктивний чи безтоварний характер, податковим органом не надані суду докази того, що безпосередній контрагент позивача був виключений з реєстру платників податку на додану вартість, а його свідоцтво платників податку на додану вартість було анульоване у встановленому чинним законодавством порядку.

Оскільки податок на додану вартість є непрямим податком, то обов'язком покупця є сплата податку на додану вартість у ціні товару продавцю товару, а обов'язок утримання такого непрямого податку із вартості проданого товару та перерахування його до бюджету несе продавець такого товару. Обов'язок покупця товару в сплаті непрямого податку завершується із сплатою вартості придбаного товару, обов'язку покупця при включенні сум податку, сплаченого в ціні товару або послуги, до податкового кредиту пересвідчитися у фактичному надходженні таких сум до бюджету та не наділено її відповідними повноваженнями для таких дій. Незважаючи на це, відповідачем право позивача на формування податкового кредиту поставлено в залежність від добросовісності іншої особи.

Невиконання такими особами свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, тягне негативні наслідки саме для цих осіб. На переконання суду, своїми рішеннями відповідач встановив для позивача додаткові обмеження, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що спір виник з тих підстав, що податковим органом отримано акт проведеної зустрічної перевірки ПП "Прилукихімснаб". Слід зазначити, що згідно даного акту від 20.08.2012 року (а.с.43) була проведена не перевірка, а звірка даних, проведена на підставі службового посвідчення державного податкового ревізора - інспектора, а тому даним актом не підтверджується неможливість проведення перевірки на підставі первинних документів господарських відносин ПП "Прилукихімснаб" із його контрагентами. Згідно даних акту звірки ПП "Прилукихімснаб" по податковій інформації по деклараціям з податку на додану вартість за перевіряємий період ПП "Прилукихімснаб" були задекларовані суми податкових зобов'язань (а.с.47), при цьому вони самостійно були відкориговані у відповідній електронній базі самим податковим органом після проведення перевірки, в зв'язку із чим виникли розбіжності між податковим кредитом позивача та податковими зобов'язаннями його контрагента.

Згідно вимог ст. ст. 15, 16 ПК України платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Статтею 61 цього Кодексу встановлено, що контроль за правильністю нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів до бюджету здійснюється контролюючим (податковим) органом.

Тобто, обов'язки з контролю за дотримання достовірності та своєчасністю визначення сум податку, за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість контрагентами позивача, відповідно до Закону, покладаються на податкові ограни, а не на позивача.

Дані висновки узгоджуються із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності".

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. При цьому слід зазначити, що ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України зазначений обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення відповідач діяв на не підставі та у не спосіб, що передбачені законодавством, в зв'язку із чим позовні вимоги визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи задоволення позовних вимог, відповідно до с. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачу відшкодовується із Державного бюджету України сума судового збору в розмірі 172,05 грн.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Група" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 07.11.2013 р. №0001082204.

Стягнути з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 172,05 грн. на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-груп" (м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 6, і.к. 30607980).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня отримання постанови в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.М. Гелета

З оригіналом згідно

Суддя С.М. Гелета

Повний текст постанови складено та підписано 30.12.2013 року