Рішення № 36415156, 16.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16922/13 16.12.13

За позовом Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат»

до Приватного акціонерного товариства «Трест «Кривбасшахтопроходка»

про стягнення 40 766, 95 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Гавеля Д.В.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Трест "Кривбасшахтопроходка" про стягнення заборгованості у розмірі 40 766, 95 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2013 р. порушено провадження у справі № 910/16922/13 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 07.10.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 18.11.2013 р. у зв'язку з перебуванням судді Пригунової А.Б. у відпустці, справу № 910/16922/13 передано на розгляд судді Коткову О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2013 р. суддею Котковим О.В. прийнято справу до свого провадження та призначено розгляд справи на 16.12.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 16.12.2013 р., у зв'язку із поверненням судді Пригунової А.Б. з відпустки, справу №910/16922/13 передано на розгляд судді Пригунові А.Б.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у дане судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Суд відзначає, що відповідач був повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 16.12.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі-позивач) та Приватне акціонерне товариство «Трест «Кривбасшахтопроходка» (далі-відповідач) дійшли згоди щодо надання позивачем послуг по перевезенню вибухових матеріалів, внаслідок чого останнім було виставлено відповідачеві рахунки-фактури №СФ-93 від 08.02.2013 р. на суму 1 108,80 грн. з терміном сплати до 31.03.2012 р., №СФ-95 від 22.02.2012 р. на суму 1 108,80 грн. з терміном сплати до 31.03.2012 р., №СФ-155 від 02.03.2012 р. на суму 1 884,00 грн. з терміном сплати до 30.04.2012 р., №СФ-158 від 15.03.2012 р. на суму 1 838,40 грн. з терміном сплати до 13.05.2012 р., №СФ-195 від 19.03.2012 р. на суму 1 798,16 грн. з терміном сплати до 17.05.2012 р., №СФ-196 від 21.03.2012 р. на суму 1 851,19 грн. з терміном сплати до 19.05.2012 р., №СФ-201 від 27.03.2012 р. на суму 1 868,87 грн. з терміном сплати до 27.04.2012 р., №СФ-237 від 10.04.2012 р. на суму 1 809,90 грн. з терміном сплати до 11.05.2012 р., №СФ-239 від 13.04.2012 р. на суму 1 851,19 грн. з терміном сплати до 14.05.2012 р., №СФ-241 від 20.04.2012 р. на суму 1 935,43 грн. з терміном сплати до 21.05.2012 р., №СФ-242 від 25.04.2012 р. на суму 1 759,80 грн. з терміном сплати до 26.05.2012 р., №СФ-504 від 05.06.2012 р. на суму 1 821,30 грн. з терміном сплати до 24.07.2012 р., №СФ-511 від 27.06.2012 р. на суму 2 094,90 грн. з терміном сплати до 22.08.2012 р., №СФ-601 від 09.07.2012 р. на суму 1 809,95 грн. з терміном сплати до 03.09.2012 р., №СФ-612 від 20.07.2012 р. на суму 913,25 грн. з терміном сплати до 02.09.2012 р., №СФ-615 від 25.07.2012 р. на суму 228,31 грн. з терміном сплати до 07.09.2012 р., №СФ-684 від 07.08.2012 р. на суму 1 913,18 грн. з терміном сплати до 02.10.2012 р., №СФ-691 від 13.08.2012 р. на суму 1 919,57 грн. з терміном сплати до 08.10.2012 р., СФ-802 від 25.09.2012 р. на суму 1 832,70 грн. з терміном сплати до 14.10.2012 р., №СФ-867 від 16.10.2012 р. на суму 1 832,70 грн. з терміном сплати до 30.11.2012 р., №СФ-865 від 09.10.2012 р. на суму 2 137,54 грн. з терміном сплати до 24.10.2012 р., №СФ-863 від 01.10.2012 р. на суму 1 849, 80 грн. з терміном сплати до 16.10.2012 р., №СФ-864 від 05.10.2012 р. на суму 1 759,80 грн. з терміном сплати до 20.10.2012 р. (засвідчені копії, - в матеріалах справи).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було надано послуг відповідачеві на загальну суму 40 766,95 грн., що підтверджується оформленими сторонами актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-33 від 25.01.2012 р., №ОУ-93 від 08.02.2012 р., №ОУ-95 від 22.02.2012 р., №ОУ-155 від 02.03.2012 р., №ОУ-158 від 15.03.2012 р., №ОУ-195 від 19.03.2012 р., №ОУ-196 від 21.03.2012 р., №ОУ-201 від 27.03.2012 р., №ОУ-237 від 10.04.2012 р., №ОУ-239 від 13.04.2012 р., №ОУ-241 від 20.04.2012 р., №ОУ-242 від 25.04.2012 р., №ОУ-504 від 05.06.2012 р., №ОУ-511 від 27.06.2012 р., №ОУ-601 від 09.07.2012 р., №ОУ-612 від 20.07.2012 р., №ОУ-615 від 25.07.2012 р., №ОУ-684 від 07.08.2012 р., №ОУ-691 від 13.08.2012 р., №ОУ-802 від 25.09.2012 р., №ОУ-867 від 16.10.2012 р., №ОУ-865 від 09.10.2012 р., №ОУ-863 від 01.10.2012 р., №ОУ-864 від 05.10.2012 р., за якими надані послуги прийняті відповідачем без зауважень щодо кількості та якості.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначає, що відповідач не провів розрахунків за надані ним послуги, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 40 766,95 грн. основного боргу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказана вимога позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Статтею 174 Господарського кодексу передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 175 Господарського кодексу України передбачено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами, зобов'язаною та управненою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в силу вимог ст. 181 Господарського кодексу України, між позивачем та відповідачем було укладено господарський договір у спрощений спосіб.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Отже, позивач, укладаючи із відповідачем господарський договір у спрощений спосіб, мав на меті надати послуги з перевезення вибухових матеріалів та отримати за них плату, а відповідач мав на меті прийняти замовлені послуги та їх оплатити.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором про надання послуг.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач, на виконання умов договору надав послуг за період з 01.01.2012 р. по 31.10.2012 р. на загальну суму 40 766,95 грн., що підтверджується оформленими сторонами актами здачі-приймання робіт (надання послуг) (засвідчені копії в матеріалах справи) та виставленими рахунками-фактури, однак відповідач за надані послуги не розрахувався, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 40 766,95 грн.

Станом на час вирішення спору відповідач за надані послуги розрахунків не провів.

Також позивачем було надіслано претензію №18/4124 від 30.05.2013 р. на адресу відповідача з вимогою сплатити наявну заборгованість в розмірі 40 766,95 грн., яка отримана останнім 04.06.2013 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Проте відповідачем не було надано жодної відповіді на претензію позивача та не вчинено жодних дій, направлених на оплату наданих послуг на загальну суму 40 766,95 грн..

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи строки оплати, встановлені у рахунках-фактури, обов'язок відповідача оплатити надані послуги настав з моменту підписання актів здачі-приймання робіт (надання послуг) та повинен бути виконаний в повному обсязі до 20.10.2012 р.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору про надання послуг, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому позовні вимоги про стягнення боргу в розмірі 40 766,95 грн. підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Трест «Кривбасшахтопроходка» (01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, буд. 4/6, корп. А, ідентифікаційний код - 33355963) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (52210, Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, вул. Горького, буд. 2, ідентифікаційний код - 14309787) 40 766 (сорок тисяч сімсот шістдесят шість) грн. 95 коп. - основного боргу та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 23.12.2013 р.

Суддя Пригунова А.Б.