Постанова № 36415039, 23.12.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 грудня 2013 рокуЛуганськ№ 812/10388/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Солоніченко О. В.

при секретарі: Калашнікові Д.О.,

за участю

представника позивача: Домарєвої С.М. (дов. № 100/10/10-013 від 03.07.2013 р.),

представника позивача: Тулупової О.П. (дов. № 96/10/10-013 від 03.07.2013 р.),

представника відповідача: Щавинської Л.М. (дов. №03/5-682 від 28.12.2012 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Луганське» про стягнення податкового боргу з авансового внеску з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 1704872,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

11 грудня 2013 року Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби звернулась до суду з позовом до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Луганське» про стягнення податкового боргу у сумі 1704872,00 грн., в якому зазначила, що відповідач станом на 30.10.2013 року має заборгованість по сплаті авансового внеску з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 1704872,00 грн. Оскільки добровільно відповідачем борг не сплачено, позивач просив стягнути з відповідача зазначену суму.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просили задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Луганськвугілля» є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Луганської міської ради Луганської області 09.04.2003 року за № 13821200000000520, внесено до ЄДРПОУ та перебуває на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби з 06.06.2003 року за № 13.

Станом на 30.10.2013 року відповідач має податковий борг у розмірі 1704872,00 грн., який складається з самостійно узгоджених зобов'язань з податку на прибуток підприємства, в тому числі по сплаті авансового внеску з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 1704872,00 грн. та підтверджуються розрахунком податкових зобов'язань від 08.02.2013 року № 9087281985 та актом № 159-11 від 31.10.2013 року.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України передбачає, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (далі - ПКУ) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПКУ до прав органів Державної податкової служби України, зокрема входить звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п. 14.1.175 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно п. 95.1 ст. 95 Податкового Кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.2 ст. 95 Податкового Кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Виходячи з вказаних вимог закону відповідачу були направлені перша податкова вимога №1/16 від 30.07.2003 року та друга податкова вимога №2/22 від 05.09.2003 року. Відомостей щодо оскарження податкової вимоги суду не надано.

Таким чином, оскільки сума податкового боргу до цього часу відповідачем не сплачена, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача суму податкового боргу у розмірі 1704872,00 грн.

Крім того відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ст. 136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного у суду немає підстав для неприйняття визнання адміністративного позову, так як дії відповідача не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Представником відповідача у судовому засіданні заявлено клопотання про встановлення порядку та способу виконання рішення шляхом розстрочення виконання рішення суду про стягнення заборгованості в сумі 1704872,00 грн. строком на шістдесят місяців згідно графіку розстрочення.

В обґрунтування представник відповідача зазначив, що фінансове становище підприємства не дозволяє сплатити борг одним платежем. Заборгованість виникла внаслідок важкого фінансового становища підприємства. До цього призвела незбалансована цінова політика на вугільну продукцію впродовж останніх років та практично повна відсутність бюджетного фінансування технічного переобладнання. На підставі програми розвитку гірничих робіт у 2013 році ВП «Шахтоуправління «Луганське» ДП «Луганськвугілля» планує збільшити та отримати від цього товарної продукції на 224,6 млн. грн., одержати держпідтримку у сумі 323,1 млн. грн. Це дозволить підприємству сплачувати суми заборгованості до бюджету щомісячно, не порушуючи строків, встановлених графіком.

Представники позивача у судовому засіданні проти встановлення способу та порядку виконання судового рішення шляхом його розстрочення не заперечували про що надали відповідну заяву.

Відповідно до пункту 100.2 статті 100 ПКУ платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Суд, враховуючи фінансове становище відповідача, вважає, що заява про встановлення порядку та способу виконання рішення шляхом розстрочення сплати податкового боргу в сумі 1704872,00 грн. підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Луганське» задовольнити повністю.

Стягнути з наявних у Державного підприємства «Луганськвугілля» (і.к. 32473323, місцезнаходження: 91022, Україна, м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1в) в особі Відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Луганське» рахунків у банках податковий борг з авансового внеску з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 1704872,00 грн. (один мільйон сімсот чотири тисячі вісімсот сімдесят дві грн. 00 коп.) на р/р 31112158799002 відкритий у ГУДКСУ в Луганській області, МФО 804013, код платежу 11023100, одержувач УДКСУ у м. Луганську, і.к. 37991503.

Встановити спосіб, строк і порядок виконання судового рішення шляхом розстрочення виконання судового рішення про стягнення з Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Луганське» податкового боргу з авансового внеску з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 1704872,00 грн. строком на шістдесят місяців згідно з графіком розстрочення зі сплатою рівними частками з 25.12.2013 р. по 25.11.2016 р. по 1000 грн., з 25.12.2016 р. по 25.10.2018 р. по 69536 грн. щомісячно та сплатою 25.11.2018 року 69544 грн.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після її проголошення а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 27 грудня 2013 року.

Суддя О.В. Солоніченко