Рішення № 36414960, 23.12.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2013 року Справа № 915/1946/13

Господарський суд Миколаївської області у складі судді: Бритавської Ю.С.,

при секретарі судового засідання: Мартиненко М.С.,

за участю представників сторін:

від прокуратури: Ібрагімова А.О., за посвідченням

від позивача: Вітюк А.Є., за довіреністю №2267/02.02.02-22/01/14/13 від 16.10.2013р.

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву: Прокурора Ленінського району м. Миколаєва (54034, м. Миколаїв, вул. Південна, 52) в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 04056612)

до відповідача: Малого приватного підприємства «Алсу» (54056, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 2/1, код ЄДРПОУ 13872405)

про: внесення змін до договору оренди землі, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Ленінського району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом до Малого приватного підприємства «Алсу» про внесення змін до договору оренди землі від 01.11.2001р., укладеного між Миколаївською міською радою та Малим приватним підприємством «Алсу», який зареєстровано в реєстрі за №7729 та в книзі записів договорів оренди землі Миколаївської міської ради 08.11.2001р. за №2292, виклавши частину 1 пункту 3.2 розділу 3 договору оренди землі в такій редакції: «Річна орендна плата за земельну ділянку (4282 кв.м.) встановлюється у трикратному розмірі земельного податку, який становить 38058,84 грн.».

Позовні вимоги мотивовані законодавчою зміною розміру плати за земельні ділянки державної та комунальної власності та необхідністю внесення в зв'язку з цим відповідних змін до укладеного між сторонами договору оренди землі.

На виконання вимог ухвал суду прокурором та позивачем надано витребувані судом документи та письмові пояснення.

У судових засіданнях прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Відповідач у судові засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштових відправлень від 28.102.2013р., від 18.1.2013р. та від 13.12.2013р. з відповідними відмітками поштового відділення про те, що ухвали суду повертаються за закінченням терміну зберігання та в зв'язку з тим, що за адресою адресат вибув. При цьому ухвали суду направлялись відповідачу за юридичною адресою - адресою його реєстрації, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Водночас слід враховувати, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. При цьому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Така ж правова позиція викладена і у п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. №01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році».

За таких обставин, господарський суд визнав за можливе розглянути позовну заяву Прокурора Ленінського району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради за відсутністю представника відповідача в судовому засіданні в порядку ст. 75 ГПК України - за наявними матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора та представника позивача, господарський суд встановив:

Рішенням Миколаївської міської ради від 28.09.2001р. №34/13 «Про попереднє погодження місць для розташування об'єктів, резервування земельних ділянок на термін виконання проектно-вишукувальних робіт, вилучення, надання, передачу за фактичним землекористуванням, продовження строку користування земельними ділянками підприємствам, установам, організаціям, фізичним особам, внесення змін до рішень міської ради та міськвиконкому» (п.п. 4.18-4.18.1) затверджено проект відведення земельної ділянки загальною площею 4282 кв.м., у т.ч. 88 кв.м. під тимчасовою спорудою й 4194 кв.м під проходами, проїздами та майданчиком по вул. Новозаводській, 1-а; Малому приватному підприємству «Алсу» надано земельну ділянку в оренду строком на 15 років площею 4282 кв.м із земель міста, не наданих у власність або користування, зарахувавши її до земель транспорту для обслуговування автостоянки по вул. Новозаводській, 1-а (Ленінський район).

01.11.2001р. між Миколаївською міською радою (Орендодавець, позивач) та Малим приватним підприємством «Алсу» (Орендар, відповідач) укладений договір оренди землі, зареєстрований в реєстрі за №7729 (договір зареєстровано в книзі записів договорів оренди землі Миколаївської міської ради 08.11.2001р. за №821), відповідно до умов якого позивач на підставі рішення Миколаївської міської ради від 28.09.2001р. за №34/13 передав в оренду без права передачі в суборенду строком на 15 (п'ятнадцять) років з дати прийняття рішення, а відповідач прийняв на умовах оренди земельну ділянку загальною площею 4282 кв.м. із земель міста, не наданих у власність або користування, зарахувавши її до земель транспорту для обслуговування автостоянки по вул. Новозаводській, 1-а (Ленінський район); межі земельної ділянки перенесені у натурі у встановленому порядку.

Згідно з п.2.2 договору він набуває чинності з моменту його державної реєстрації.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що річна орендна плата за земельну ділянку для обслуговування (4282 кв.м) встановлюється в розмірі 1,1 (одна ціла та одна десята) % від грошової оцінки земельної ділянки; грошова оцінка земельної ділянки (4282 кв.м), згідно з довідкою Миколаївського міського управління земельних ресурсів від 19.10.2001р. за №2031 та з урахуванням коефіцієнту 1,182 щорічної на час укладання цього договору складає: 586634 (п'ятсот вісімдесят шість шістсот тридцять чотири) грн. Розмір грошової оцінки не є сталим і змінюється в зв'язку з проведенням її щорічної індексації та внесенням змін на підставі вимог діючого законодавства й інших нормативних документів. Розмір грошової оцінки земельної ділянки змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цього договору.

Пунктом 3.4 договору встановлено, що умови договору про розмір орендної плати можуть переглядатися за згодою сторін шляхом внесення змін до цього договору.

За п.9.4 договору орендар, зокрема, зобов'язався додержуватись вимог, встановлених ст. 22 Закону України «Про оренду землі», та виконувати обов'язки відповідно до умов договору оренди і Земельного кодексу України.

Законом України від 03.06.2008р. №309-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. 21 Закону України «Про оренду землі»: частини четверту та п'яту статті 21 викладено у такій редакції: «Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю». Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині».

У зв'язку з вищенаведеними змінами в законодавстві позивачем неодноразово надсилались відповідачу пропозиції щодо зміни укладеного між ними договору оренди землі з проектами відповідних договорів про зміни, які отримувались відповідачем, що підтверджується відповідними повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Однак, МПП «Алсу» жодних відповідей на пропозиції Миколаївської міської ради не надало, договір про зміни до договору оренди не підписало, при цьому відповідач продовжує сплачувати орендну плату за договором у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що підтверджується листом Управління земельних ресурсів за вих.№02-06/3368 від 21.10.2013р.

Саме невідповідність вимогам законодавства умов договору оренди землі від 01.11.2001р., який зареєстровано в реєстрі за №7729 та в книзі записів договорів оренди землі Миколаївської міської ради 08.11.2001р. за №2292, в частині визначення розміру орендної плати та ухилення відповідача від внесення до вказаного договору відповідних змін стало підставою для звернення прокурора Ленінського району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Згідно з ч.ч. 4,5 ст. 188 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до частини 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтями 5 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Згідно з ч.1 ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до п.35 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються таке питання: затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

За ст.ст. 59, 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Порядок визначення розміру орендної плати за землю в залежності від цілей використання земельних ділянок встановлено рішенням Миколаївської міської ради від 04.09.2009р. №36/64.

Рішенням Миколаївської міської ради від 04.09.2009р. №36/64 попереднє рішення Миколаївської міської ради від 21.03.2002р. №41/13 визнано таким, що втратило чинність, та встановлено, що у разі, якщо по діючих договорах оренди землі розмір орендної плати менше трикратного розміру земельного податку необхідно забезпечити перегляд умов договорів оренди землі щодо розміру орендної плати за землю. При перегляді умов договорів оренди землі щодо розміру орендної плати за землю збільшити розмір орендної плати до трикратного розміру земельного податку.

Прийняття та затвердження зазначеного порядку визначення розміру орендної плати за землю було обумовлено внесенням змін до ч.4 ст. 21 Закону України «Про оренду землі», які на підставі Закону України від 02.12.2010р. №2756-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України» були виключені.

У відповідності до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент звернення прокурора до суду) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

За вимогами ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

У відповідності до ст. 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Згідно з Розрахунком розміру річної орендної плати, встановленим відповідно до вимог чинного законодавства у проекті договору про зміни до договору оренди землі №821, зробленим Управлінням земельних ресурсів (лист за вих.№02-06/3368 від 21.10.2013р.), яке наділено відповідними повноваженнями у відповідності до свого Положення, затвердженого рішенням Миколаївської міської ради від 21.04.2011р. №5/3, річна сума платежу за оренду земельної ділянки площею 4282 кв.м по вул. Новозаводська, 1-а в м. Миколаєві становить 38058,84 грн.

Аналіз вищевказаних норм законодавства свідчить про те, що рішенням Миколаївської міської ради для приведення у відповідність до земельного та податкового законодавства прийнято та затверджено новий Порядок визначення розміру орендної плати за землю, який не може бути меншим за трикратний розмір земельного податку, встановленого ст. 274 Податкового кодексу України.

Рішення Миколаївської міської ради, прийняті в межах наданих їй повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на території м. Миколаєва підприємствами, установами та організаціями.

Статтею 632 ЦК України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

У відповідності до ч.3 ст. 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Частиною 3 ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Окрім того, у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Така ж правова позиція викладена і у п.2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №7 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» (з наступними змінами і доповненнями).

Відповідно до вимог ч.3 ст. 84 ГПК України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору (постанова Верховного Суду України від 06.12.2010р. по справі №2-1/10068-2008), господарський суд доходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Прокурора Ленінського району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради та внесення змін до укладеного між сторонами договору оренди землі в частині визначення розміру орендної плати.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Прокурора Ленінського району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради задовольнити.

2. Внести зміни до договору оренди землі від 01.11.2001р., укладеного між Миколаївською міською радою та Малим приватним підприємством «Алсу», який зареєстровано в книзі записів договорів оренди землі Миколаївської міської ради 08.11.2001р. за №2292, виклавши частину 1 пункту 3.2 розділу 3 договору оренди землі в такій редакції: «Річна орендна плата за земельну ділянку (4282 кв.м.) встановлюється у трикратному розмірі земельного податку, який становить 38058,84 грн.».

3. Стягнути з Малого приватного підприємства «Алсу» (54056, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 2/1, код ЄДРПОУ 13872405) до Державного бюджету України (ГУДКСУ у Миколаївській області, код ЄДРПОУ 37992781, р/р 31218206783002, МФО 826013, КБК 22030001) 1147 (одну тисячу сто сорок сім) грн. судового збору.

Згідно з ч.5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області.

Повне рішення складено 27 грудня 2013 року.

Суддя Ю.С. Бритавська