Ухвала суду № 36414588, 25.12.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Леміщенко О.О.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2013 року справа №233/7790/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Гайдара А.В.

Яковенка М.М.

розглянувши в порядку

письмового провадження

апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту

населення Костянтинівської міської ради Донецької

області

на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької

області

від 15 листопада 2013 року

по адміністративній справі № 233/7790/13-а (суддя Леміщенко О.О.)

за позовом ОСОБА_3

до Управління праці та соціального захисту

населення Костянтинівської міської ради Донецької

області

про визнання дій неправомірними та стягнення

недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до

досягнення нею трирічного віку, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (надалі позивач) 22 жовтня 2013 року звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області (надалі управління, відповідач у справі) про поновлення пропущеного строку звернення до суду, визнання неправомірними дії управління щодо призначення, нарахування і виплати не в повному обсязі допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 1 квітня 2013 року по 31 серпня 2013 року у меншому розмірі встановленому статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витрати, зумовленими народженням та похованням» та стягнення з управління на її користь недоотриманої щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 1 квітня 2013 року по 31 серпня 2013 року у розмірі 4210 грн. згідно статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витрати, зумовленими народженням та похованням» з урахуванням виплачених сум та підвищення виплат відповідно до прожиткового мінімуму (арк. справи 2-4).

Ухвалою суду першої інстанції від 23 жовтня 2013 року позовні вимоги за період з 1 квітня 2013 року по 21 квітня 2013 року включно залишені без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду. Дана ухвала окремо не оскаржена (арк. справи 15).

Постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 15 листопада 2013 року частково задоволені вищенаведені позовні вимоги, внаслідок чого:

- визнані неправомірними дії відповідача щодо призначення, нарахування та виплати ОСОБА_3 сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 22 квітня 2013 року по 26 серпня 2013 року у розмірі меншому за встановлений статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витрати, зумовленими народженням та похованням»;

- зобов'язано управління здійснити ОСОБА_3 перерахунок сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років за період з 22 квітня 2013 року по 26 серпня 2013 року виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дитини віком до шести років в сумі 972 грн. на місяць, з урахуванням фактично виплачених сум;

- стягнуто з управління на користь ОСОБА_3 недоотриману щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 22 квітня 2013 року по 26 серпня 2013 року у сумі 3484 (три тисячі чотириста вісімдесят чотири) грн. 80 копійок (арк. справи 22-23).

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог (арк. справи 25).

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи позивач є матір'ю дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку управління з 19 жовтня 2010 року, щомісячно отримує допомогу по догляду за дитиною згідно Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у розмірі 130 грн. як застрахована особа, що підтверджується листом управління та довідкою від 17 жовтня 2013 року (арк. справи 9, 10, 11).

До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 107-VI) - правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом № 2811-ХІІ, дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом № 2240-III, який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб.

Розмір допомоги також визначався цими Законами. Зокрема, статтею 43 Закону № 2240 передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VI внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III виключено статті 40-44.

Конституційний Суд України рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-III.

Пунктом 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Таким чином, з часу проголошення Рішення № 10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-III, а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону № 2811-ХІІ.

Статтею 46 Закону України від 26 грудня 2008 № 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та статтею 45 Закону України від 27 квітня 2010 року № 2154-VI "Про Державний бюджет України на 2010 рік" (далі - Закон № 2154-VI) передбачено, що у 2009, 2010 роках допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2240-ІІІ призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року № 1751 саме на виконання Закону № 2811-ХІІ (пункт 1). Як правильно зазначив суд першої інстанції новий акт уряду на виконання статті 45 Закону № 2154-VI не приймався.

Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону № 2240-III на виконання статті 45 Закону № 2154-VI Кабінетом Міністрів України не визначалися.

Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод. За положеннями частини третьої статті 46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій визначені Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 2017-3.

Оскільки у даній справі, спір виник щодо виплати допомоги з квітня 2013 року особі, яка застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, то за таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон № 2240-III), відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 25 грудня 2012 року, яка є обов'язковою для суду відповідно до статті 244-2 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 162, 167, 184, 195, 197, 198, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 15 листопада 2013 року по адміністративній справі № 233/7790/13-а - без задоволення.

Постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 15 листопада 2013 року по адміністративній справі № 233/7790/13-а - залишити без змін.

Ухвала постановлена та підписана 25 грудня 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Р.Ф. Ханова

Судді А.В. Гайдар

М.М. Яковенко