Постанова № 36414501, 25.12.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чиркін С.М

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2013 року справа №812/9226/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ханової Р.Ф.

суддів Гайдара А. В., Яковенко М. М.

розглянувши у порядку

письмового провадження апеляційну скаргу

Відділу державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції Луганської області

на постанову

Луганського окружного адміністративного суду

від

19 листопада 2013 року

по адміністративній справі

№ 812/9226/13-а (суддя Чиркін С. М.)

за позовом

Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області

до

Відділу державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції Луганської області

про

визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії за ВП № 34035176, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року задоволено частково адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області (далі по тексту - позивач) до Відділу державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії за ВП № 34035176. Суд першої інстанції визнав протиправною бездіяльність відповідача з не призначення з 21 січня 2013 року експерта у виконавчому проваджені ВП № 34035176, в задоволенні решти позовних вимог відмовив (арк. справи 47-49) .

Відповідач не погодився з рішенням суду, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (арк. справи 54-56).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю. За правилами частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний перегляд постанови суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

28 серпня 2012 року на підставі виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом від 9 липня 2012 року у справі № 2а/1270/4907/2012 (арк. справи 6), відповідачем відповідно статей 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з наданням боржнику - ПАТ «Стаханівський вузол виробничо-технологічного зв'язку» строку до 4 вересня 2012 року для самостійної сплати позивачу суми 36691 грн. 08 коп. (арк. справи 7, 23).

Як вказано позивачем та відповідачем, ПАТ «Стаханівський вузол виробничо-технологічного зв'язку» в строк для самостійного виконання борг сплачено не було, тому відповідачем прийнято постанову про стягнення з боржника виконавчого збору та постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного від 4 вересня 2012 року (арк. справи 24).

За статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі по тексту - Закон № 606) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

За частиною 1 статті 27 Закону № 606, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, термін добровільного виконання ПАТ «Стаханівський вузол виробничо-технологічного зв'язку» вимог постанови відповідача від 28 серпня 2012 року збіг 4 вересня 2012 року.

За статтею 11 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 3 статті 65 Закону № 606 державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в податкових органах, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувана.

За статтею 32 Закону № 606 заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

За частиною 2 статті 30 Закону України № 606 державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи -підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Статтею 52 Закону № 606 визначено, що за загальними правилами стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувана, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Статтею 57 Закону № 606 визначено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

21 січня 2013 року відповідачем накладено арешт на майно боржника та було складено акт опису та арешту, а саме автотранспортних засобів : ГАЗ 52 , д/н 08792АР та ИЖ 2125 , д/н ВВІ654 ВС (арк. справи 18-22), зазначений акт містить відмітку про необхідність залучення експерта для остаточної оцінки майна.

За статтею 13 Закону № 606 для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.

28 жовтня 2013 року відповідачем прийнято постанову про призначення експерта (арк. справи 17).

Судом першої інстанції вказано, що експерт для оцінки арештованого майна залучений після збігу шести місячного строку з моменту арешту майна, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача протягом зазначеного часу.

За статтею 1 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» від 29 листопада 2001 року № 2864-III (далі - Закон № 2864) встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків (далі - підприємства), до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

За статтею 2 Закону № 2864 для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом: звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов'язань боржника з перерахування фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Як визначено позивачем в позовній заяві, боржник зобов'язаний виконавчим листом Луганського окружного адміністративного суду від 9 липня 2012 року у справі № 2а/1270/4907/2012 (арк. справи 6) сплатити позивачу заборгованість з відшкодування витрат на доставку та виплату пільгових пенсій за Списком № 2 в сумі 36691 грн. 08 коп.

Згідно статуту (арк. справи 66) та листа (арк. справи 67) ПАТ «Стаханівський вузол виробничо-технологічного зв'язку» є підприємством, з часткою держави - 100 %.

Згідно листа ПАТ «Стаханівський вузол виробничо-технологічного зв'язку» (арк. справи 67) основні засоби (майно), отже і автотранспортні засоби ГАЗ 52 , д/н 08792АР та ИЖ 2125 , д/н ВВ 1654 ВС забезпечують ведення виробничої діяльності підприємством.

Таким чином, колегія суддів погоджує посилання відповідача щодо обмежень, встновлених законодавством щодо звернення стягнення, реалізацію майна боржника, частка держави в яких складає 100%, що обумовлює висновок суду апеляційної інстанції про те, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для визнання бездіяльності відповідача неправомірною не відповідає обставинам справи, що обумовлює скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року по адміністративній справі № 812/9226/13-а- задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року по адміністративній справі № 812/9226/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову.

Відмовити в задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції Луганської області про визнання протиправною бездіяльності державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції про не призначення експерта у виконавчому провадженні з 21 січня 2013 року за ВП № 34035176, зобов'язання державного виконавця вжити всіх заходів щодо примусового стягнення заборгованості відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», а саме залучити у встановленому порядку до провадження виконавчих дій експерта для проведення оцінки описаного та арештованого майна та подальшої реалізації цього майна.

Постанова постановлена та підписана 25 грудня 2013 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: А.В. Гайдар

М.М. Яковенко