Ухвала суду № 36413726, 20.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" листопада 2013 р. м. Київ К-42105/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

за участю секретаря Гончарук І.Ю.

представника відповідача Бондар Д.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2010 по справі №2-а-43345/09/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІТА САМ» до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області про скасування податкового повідомлення-рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2009, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2010, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІТА САМ» (далі-ТОВ «АВІТА САМ», позивач) до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області (далі-ДПІ у Балаклійському районі Харківської області, відповідач задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.11.2009 №0020611501/0.

Рішення судів мотивовано правомірністю формування податкового кредиту за податковими накладними, отриманими з запізненням, з огляду на те, що недотримання продавцем порядку, встановленого п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі-Закон України №168/97-ВР) не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених покупцем витрат до податкового кредиту.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у Балаклійському районі Харківської області 17.12.2010 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 15.02.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2010, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 129 Конституції України, п.п. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України №168/97-ВР.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі акту від 23.10.2009 №792/15-016/34393067, складеного за результатами невиїзної документальної перевірки уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість ТОВ «АВІТА САМ», поданого за березень 2009 року, відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення від 05.11.2009 №0020611501/0, яким позивачеві визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 78141,00грн, у тому числі 52094,00грн. - основного платежу та 26047,00грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Підставою для визначення позивачеві податкового зобов'язання слугував висновок податкового органу, про порушення позивачем п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР внаслідок неправомірного формування податкового кредиту за податковими накладними виписаними ТОВ «АФ «Лан», у іншому ніж звітний періоді.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку із: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 зазначеного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до абзацу другого п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України №168/97-ВР у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

Разом з тим, якщо платник не скористався правом подачі заяви, передбаченим п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України №168/97-ВР, і не звернувся до податкової інспекції зі скаргою, то він не має права включати до податкового кредиту суму ПДВ, не підтверджену податковою накладною.

У разі коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, у яких фактично відбулися господарські операції, суми ПДВ, вказані у таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.

Судом встановлено, що спірні податкові накладні №196 від 07.10.2008 та №205 від 28.10.2008 були отримані позивачем з запізненням, а тому були відображені у періоді коли вони були фактично отримані.

З огляду на зазначене та враховуючи, що позивачем було включено до податкового кредиту суми податку на додану вартість, нарахованого у зв'язку з придбанням та фактичним отриманням товарів, підтверджених документально, на підставі дійсних, реально виконаних правочинів, що не заперечується відповідачем, у податкового органу були відсутні підстави для визначення позивачеві податкових зобов'язань.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, та ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

УХВАЛИЛА :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв