Ухвала суду № 36413719, 20.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" листопада 2013 р. м. Київ К-32941/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Повного товариства «Славутич-Ломбард Курганський А.В., Курганська І.П.» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29.04.2010 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2010 по справі №2а-2037/10/0870 за позовом Повного товариства «Славутич-Ломбард Курганський А.В., Курганська І.П.» до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Повного товариства «Славутич-Ломбард Курганський А.В., Курганська І.П.» (далі-ПТ «Славутич-Ломбард Курганський А.В., Курганська І.П.», позивач) до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя (далі-ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя, відповідач) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень 14.10.2009 №0001661702/0, від 21.12.2009 №0001661702/1, від 25.02.2011 №0001661702/2, від 02.04.2010 №0001661702/3 про визначення податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 107091,81грн., у тому числі 35691,21грн. основного платежу та 71394,54грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 29.04.2010, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2010, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

При цьому, суди виходили з того, що при виплаті грошових коштів за договором позики ломбард є податковим агентом та відповідно повинен утримувати та перераховувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб.

Не погоджуючись з рішенням судів попередніх інстанцій, позивач 15.10.2010 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 16.11.2010 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просив скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29.04.2010 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2010, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, п.12.3 ст.12 Закону України №889-IV, ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі акту №176/22-18/19278376 від 05.10.2009, складеного за результатом планової виїзної перевірки ПТ «Славутич-Ломбард Курганський А.В., Курганська І.П.» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 15.09.2009 по 28.09.2009, та за результатом адміністративного оскарження податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення 14.10.2009 №0001661702/0, від 21.12.2009 №0001661702/1, від 25.02.2011 №0001661702/2, від 02.04.2010 №0001661702/3 про визначення податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 107091,81грн., у тому числі 35691,21грн. основного платежу та 71394,54грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Підставою для визначення податкового зобов'язання слугував висновок податкового органу про порушення позивачем п.1.15 ст.1, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.12.1 та 12.3 ст.12, п.19.2 ст.19 Закону України №889-IV в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб на суму 35697,27грн. При цьому, податковий орган виходив з того, що протягом 2007-2009 років позивач проводив реалізацію майна фізичних осіб у випадках невиконання ними обов'язків за договорами позики, проте при отриманні коштів не утримав та не перерахував до бюджету податок з доходів фізичних осіб.

За змістом п.п. 4.3.23 п. 4.3 ст. 4 Закону України №889- IV) сума позики становить дохід фізичної особи, яка її одержує, але до настання визначеного договором строку її повернення ця сума не є об'єктом оподаткування. Лише в разі невиконання фізичною особою забезпеченого заставою зобов'язання та реалізації заставленого майна виникає об'єкт оподаткування у вигляді суми коштів, отриманих від реалізації такого майна. При цьому об'єкт оподаткування (дохід) може виникнути також у вигляді грошової суми, що перевищує розмір забезпечених заставою вимог заставодержателя (ломбарду) та підлягає поверненню заставодавцю, оскільки ця сума фактично знаходиться в ломбарді під час одержання ним коштів від реалізації заставленого майна.

Згідно з п. 1.15 ст. 1 Закону України №889-IV податковий агент - цє юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента-юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати і сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік і подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

З огляду на положення п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 і п. 12.3 ст. 12 Закону України №889- IV ломбард є податковим агентом, оскільки: саме за його посередництвом продається майно боржника; саме він нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку і повинен утримувати податок від суми такого доходу за рахунок платника, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних нормах цього Закону.

Враховуючи вищезазначене, висновок судів попередніх інстанцій про правомірність визначення позивачеві податкових зобов'язань є правильним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, та ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

УХВАЛИЛА :

Касаційну скаргу Повного товариства «Славутич-Ломбард Курганський А.В., Курганська І.П.» залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29.04.2010 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв