Ухвала суду № 36413494, 18.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" грудня 2013 р. м. Київ К/800/58934/13

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Пісчанська" (далі - Товариство)

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2009

у справі № 2а-3749/08

за позовом Товариства

до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області (далі - Красноградська МДПІ)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 18.02.2008 № 0000021600/0.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2008 позов задоволено з тих мотивів, що позивач цілком правомірно відображав операції з поставки молока та м'яса у живій вазі переробним підприємствам у загальній декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2009 назване рішення суду першої інстанції скасовано; у позові відмовлено. У прийнятті цієї постанови апеляційний суд виходив з того, що суми ПДВ, сплачені у ціні товарів (робіт, послуг) для виробництва продукції тваринництва відображаються у спеціальній декларації та не включаються до розрахунку суми бюджетного відшкодування.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.04.2013 відхилено касаційну скаргу Товариства, в якій скаржник просив скасувати вказану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції зі спору.

Постановою Верховного Суду України від 12.11.2013 зазначену ухвалу Вищого адміністративного суду України скасовано, а справу направлено на новий касаційній розгляд до цього ж суду.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне задовольнити касаційні вимоги Товариства виходячи з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що за наслідками проведення документальної невиїзної (камеральної) перевірки достовірності заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2007 року (оформленою актом від 12.02.2008 № 137/16-30767795) Красноградською МДПІ було прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення, згідно з яким Товариству визначено суму завищення бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 68454 грн.

Підставою для прийняття цього акта індивідуальної дії став висновок податкової інспекції про те, що операції Товариства із продажу молока та м'яса в живій вазі переробним підприємствам, які відповідно до підпункту 6.2.6 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ, підпадають під регулювання абзацу другого пункту 11.21 статті 11 цього ж Закону, а тому декларування цих операцій, так само як і операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей для виробництва реалізовуваної позивачем сільськогосподарської продукції, має здійснюватись ним у спеціальній податковій декларації, яка не передбачає здійснення розрахунків з бюджетом.

Втім суд першої інстанції цілком об'єктивно не погодився з такою правовою позицією податкового органу по справі.

Так, відповідно до пункту 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» до 1 січня 2008 року сума ПДВ, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. Сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, наведеною нормою встановлено спеціальні режими оподаткування (спрямування та використання сум ПДВ) для операцій, здійснюваних:

1) переробними підприємствами усіх форм власності з реалізації ними молоко- та м'ясопродуктів, виготовлених із молока та м'яса в живій вазі, поставлених сільськогосподарськими товаровиробниками (абзац перший пункту 11.21 статті 11 зазначеного Закону);

2) сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах (абзац другий цього ж пункту).

Встановлений у абзаці другому пункту 11.21 статті 11 Закону режим оподаткування передбачає залишення нарахованих на ціну реалізованої продукції сум ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету, у розпорядженні сільськогосподарських підприємств для підтримки власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

За змістом наведеної норми умовами для застосування встановленого нею податкового режиму є виникнення у платника ПДВ за наслідками здійснених господарських операцій зобов'язання зі сплати до бюджету певних сум податку та можливість подальшого фактичного використання таких коштів для визначених законодавством цілей.

При здійсненні операцій з реалізації молока та м'яса в живій вазі переробним підприємствам відповідно до підпункту 6.2.6 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» із нарахуванням ПДВ за нульовою ставкою у платника податку фактично не виникає обов'язку зі сплати до бюджету грошових коштів, які могли б ним акумулюватись і використовуватись у порядку, визначеному Порядком нарахування коштів.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що спеціальний режим оподаткування, передбачений абзацом другим пункту 11.21 статті 11 зазначеного Закону та встановлене у пункті 12 Порядку нарахування коштів правило щодо складання окремої податкової декларації поширюється на операції з реалізації молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах, які оподатковуються ПДВ за ставкою 20 %, і не охоплює операції, здійснювані відповідно до підпункту 6.2.6 пункту 6.2 статті 6 названого Закону за нульовою ставкою ПДВ.

Встановлення законодавцем з 1997 року нульової ставки ПДВ для операцій з поставки молока та м'яса в живій вазі переробним підприємствам (підпункт 6.2.6 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість») із одночасним доповненням статті 11 цього ж Закону пунктом 11.21, який передбачав виплату останніми сільськогосподарським виробниками тваринницької продукції дотацій, було заходом підтримки товаровиробників, які здійснюють такі операції.

Виплата зазначених дотацій сільськогосподарським товаровиробникам, які поставляють молоко та м'ясо в живій вазі за нульовою ставкою ПДВ, не є бюджетним відшкодуванням ПДВ, сплаченого цими товаровиробниками постачальникам товарів (послуг), що використані для цілей таких поставок, і не позбавляє такого платника права на віднесення зазначених сум податку до податкового кредиту податкової декларації, за якою здійснюються розрахунки із державним бюджетом.

Наведене обумовлює правильність дій платника з відображення спірних операцій у загальній декларації з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, та, відповідно, незаконність оспорюваного податкового

З урахування викладеного Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду зі спору.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Пісчанська" задовольнити.

2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2009 у справі № 2а-3749/08 скасувати.

3. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2008 у справі № 2а-3749/08 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько