Постанова № 36411967, 19.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14393/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В.

Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів при секретарі Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М., Архіповій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вік-Тан» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вік-Тан» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0007702201, № 0007712201 від 03 червня 2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 17 травня 2013 року по 20 травня 2013 року на підставі наказу ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки № 1586 від 16 травня 2013 року та повідомлення № 578/22.1 від 16 травня 2013 року ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 та ст. 79 ПК України відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Вік-Тан» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП ПВКФ «Проксин» за період з 01 січня 2011 року по 28 лютого 2013 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складений акт № 480/22-01/31513841 від 20 травня 2013 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Вік-Тан» (код ЄДРПОУ 31513841) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП ПВКФ «Проксин» (код ЄДРПОУ 20576423) за період з 01 січня 2011 року по 28 лютого 2013 року».

В акті перевірки встановлено наступні порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема: п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 44.2 ст. 44, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, у результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 819 921,00 грн., у тому числі по періодах: 1 кв. 2011 року - 29 080,00 грн.; 2 кв. 2011 року - 25 936,00 грн.; 3 кв. 2011 року - 69 836,00 грн.; 4 кв. 2011 року - 192 147,00 грн.; 1 кв. 2012 року - 29 287,00 грн.; 2 кв. 2012 року - 146 884,00 грн.; 3 кв. 2012 року - 199 588,00 грн.; 4 кв. 2012 року - 127 163,00 грн.; п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження ПДВ на суму 814 625,80 грн., у тому числі по періодах: січень 2011 року - 8 290,12 грн.; лютий 2011 року - 6 941,92 грн.; березень 2011 року - 8 032,24 грн.; квітень 2011 року - 7 663,04 грн.; травень 2011 року - 7 604,68 грн.; червень 2011 року - 7 285,40 грн.; липень 2011 року - 7 901,34 грн.; серпень 2011 року - 34 778,40 грн.; вересень 2011 року - 18 047,40 грн.; жовтень 2011 року - 72 106,80 грн.; листопад 2011 року - 36 141,80 грн.; грудень 2011 року - 58 836,00 грн.; січень 2012 року - 24 292,00 грн.; лютий 2012 року - 1 800,00 грн.; березень 2012 року - 1 800,00 грн.; квітень 2012 року - 44 051,33 грн.; травень 2012 року - 26 291,00 грн.; червень 2012 року - 69 547,00 грн.; липень 2012 року - 76 015,66 грн.; серпень 2012 року - 102 821,33 грн.; вересень 2012 року - 11 247,00 грн.; жовтень 2012 року - 22 378,50 грн.; листопад 2012 року - 15 324,00 грн.; грудень 2012 року - 83 405,60 грн.; січень 2013 року - 18 312,50 грн.; лютий 2013 року - 43 710,76 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 03 червня 2013 року: форма «Р» № 0007702201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 1 006 829,00 грн. (за основним платежем - 814 626,00 грн., штрафні санкції - 192 203,00 грн.); форма «Р» № 0007712201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 945 653,00 грн. (за основним платежем - 819 921,00 грн., штрафні санкції - 125 732,00 грн.).

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Вік-Тан» зареєстровано в якості юридичної особи 06 липня 2001 року Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією, згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ № 157098.

Згідно з довідкою АБ № 692862 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: 80.10 Діяльність приватних охоронних служб; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 80.30 Проведення розслідувань; 80.20 Обслуговування систем безпеки; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 43.21 Електромонтажні роботи.

Для здійснення власної господарської діяльності позивач отримав наступні ліцензії та дозволи: ліцензію Міністерства внутрішніх справ України серії АВ № 540652 (строк дії з 19 жовтня 2010 року) на надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян; ліцензію Міністерства регіонального розвитку та будівництва України серії АГ № 574253 (строк дії з 08 лютого 2011 року по 08 лютого 2016 року) на господарську діяльність у будівництві, пов'язану зі створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком); ліцензію Державної інспекції техногенної безпеки України серії АД № 037741 (строк дії з 15 березня 2010 року) на проектування, монтаж, технічне обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінка протипожежного стану об'єктів; дозвіл № 1049.12.32 Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України (строк дії з 26 квітня 2012 року по 26 квітня 2017 року), згідно з яким дозволяється виконувати зварювальні роботи та роботи верхолазні, що виконуються на висоті 5 метрів і більше над поверхнею ґрунту, з перекриття або робочого настилу.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Вік-Тан» (замовник) та ПП ПВКФ «Проксин» (виконавець) укладено договір № 398 від 01 жовтня 2008 року про надання послуг, згідно з яким виконавець зобов'язується виконувати за завданням замовника: визначення місця встановлення приладів на об'єктах замовника, визначення місця встановлення антен та передавачів на об'єктах замовника, програмування приладів, встановлених на об'єктах замовника, інструктаж клієнтів замовника на предмет правил користування засобами сигналізації, усунення причин хибних спрацювань сигналізації.

На виконання умов договору між сторонами складені акти здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг), наявні в матеріалах справи.

Крім того, між ТОВ «Вік-Тан» (замовник) та ПП ПВКФ «Проксин» (виконавець) укладено договір № 2207.17 від 22 липня 2011 року про надання послуг з охорони, згідно з яким замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання обов'язків щодо забезпечення охорони об'єкту, майна та захисту працівників клієнта (ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії») та третіх осіб, які знаходяться на об'єкті, від нападу в межах чинного законодавства України. Охорона об'єкту здійснюється постом штатної фізичної охорони виконавця відповідно до часу охорони, зазначеного у відповідному додатковому договорі до цього договору.

22 липня 2011 року сторонами підписано передбачену договором Інструкцію про перепускний та внутрішньооб'єктовий режим об'єкту - відділення ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» за адресою: м. Біла Церква, вул. Гончара, 2, в якій встановлено перепускний та внутрішньооб'єктовий режими у відповідності з розпорядком дня установи банку, порядок видачі та правила збереження ключів та інше.

Крім того, між сторонами укладено додатковий договір № 1 до договору № 2207.17 від 22 липня 2011 року, де визначено об'єкт, якому надаються послуги (вид охорони, назва об'єкта, адреса, період охорони) та вартість послуг - 15,00 грн. за годину.

На виконання вимог укладеного договору між ПП ПВКФ «Проксин» та позивачем підписані акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) по виставленим виконавцем рахункам, згідно з якими ТОВ «Вік-Тан» проводило оплату наданих послуг охорони.

Крім того, за перевіряємий період між ТОВ «Вік-Тан» (підрядник) та ПП ПВКФ «Проксин» (субпідрядник) укладені договори підряду за 2011, 2012, 2013 роки, наявні в матеріалах справи, за умовами яких субпідрядник зобов'язується на свій ризик виконати за дорученням підрядника та у відповідності до умов договорів роботу, а підрядник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її. Характером таких робіт за укладеними договорами є проектні роботи системи пожежної сигналізації, монтажні та пусконалагоджувальні роботи охоронно-тривожної, пожежної сигналізації, системи водяного пожежогасіння та контролю доступу на об'єкті замовників.

Згідно з п. 4.1 укладених договорів підряду, вартість та витрати по виконанню робіт визначаються згідно з протоколами договірної ціни, що є їх невід'ємною частиною.

Крім того, позивачем надані до суду податкові накладні, які виписані ПП ПВКФ «Проксин» за укладеними договорами підряду та договорами про надання послуг на загальну суму 4 887 728,00 грн.

Факт виконання укладених договорів також підтверджується наявними в матеріалах справи: виписками із банку з оригіналами платіжних доручень, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку позивача за період, що перевірявся.

Крім того, ТОВ «Вік-Тан» надано розроблені ПП ПВКФ «Проксин» робочі проекти для замовників за 2011, 2012, 2013 роки.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з актом ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС № 520/22.2.09/20576423 від 22 березня 2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП ПВКФ «Проксин» (код за ЄДРПОУ 20576423) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період 01 січня 2011 року по 28 лютого 2013 року» встановлено, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що ПП ПВКФ «Проксин» за податковою адресою не знаходиться (запит на встановлення місцезнаходження № 216/22.2.17 від 21 березня 2013 року).

Крім того, в ході організації проведення зустрічної звірки з метою забезпечення підтвердження господарських відносин отримано від ГВПМ ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС службову записку № 12112/вн/07-08/51 від 19 березня 2013 року та висновок № 1240/вн/07-08/51 від 20 березня 2013 року щодо наявності ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ПП ПВК Фірма «Проксин».

Також опитано засновника ПП ПВК Фірма «Проксин» ОСОБА_1, який повідомив, що на даний час перебуває на пенсії та не має відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства та нікого на це не уповноважував, та на прохання свого знайомого надав свої паспортні дані. Статутний фонд ПП ПВК Фірма «Проксин» ОСОБА_1 не формував, службових осіб на посаду підприємства не призначав.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону, не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 вказаного Закону, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно з пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

За змістом пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.6 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп. 2.15 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

При вирішенні даної справи, колегія суддів враховує також правову позицію Вищого адміністративного суду України, висловлену ним в Інформаційному листі від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10, відповідно до якого процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1) встановлення факту здійснення господарської операції; 2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; 3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку; 4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; 5) встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права. та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Колегія суддів під час розгляду справи керується постановою Верховного Суду України від 05 березня 2012 року у справі № 21-421а11, прийнятою за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, в якій зазначено, що підписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позивачем не було дотримано вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту та валових витрат, а, отже, і правомірності відображення їх у податковій звітності, оскільки первинні документи, які надані позивачем на підтвердження реальності укладених договорів з його контрагентом, колегія суддів не вважає належними доказами у справі, зважаючи на той факт, що особа, відповідальна за фінансово-господарську діяльність ПП ПВКФ «Проксин» у періоді, що перевірявся, засновник ПВКФ «Проксин», заперечує свою участь у створенні та діяльності товариства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, що знайшло своє підтвердження допустимими доказами у справі.

Таким чином, єдиною підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту мають бути належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи в розумінні наведених норм законодавства.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вік-Тан» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень є необґрунтованими та не засновані на нормах права, оскільки суми податкового кредиту та валових витрат за відповідний період не знайшли свого підтвердження відповідними первинними документами, оформленими у відповідності до наведених законодавчих вимог, та які відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем надано достатньо доказів правомірності дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Вік-Тан», оформлення її результатів у формі акту та прийняття на його основі податкових повідомлень-рішень, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню з ухваленням нової про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 жовтня 2013 року - скасувати та ухвалити нову.

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вік-Тан» - відмовити.

Повний текст постанови виготовлений 24 грудня 2013 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.