Постанова № 36411244, 17.12.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2013 р. № 804/1878/13-а

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Соломка М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпроазот» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.06.2013 року у справі №804/1878/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпроазот» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а:

У лютому 2013 року ПАТ «Дніпроазот» (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовом до СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області ДПС (далі по тексту - відповідач), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.01.2013 року №0000071700 та №0000091700.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.06.2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

З постановою суду першої інстанції не погодилось ПАТ «Дніпроазот» та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтувало тим, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та недоведеності обставин, що мають значення для справи. Апелянт вказував на те, що позивачем реалізовано право на включення до податкового кредиту відповідних сум ПДВ на підставі отриманих податкових накладних протягом 365 календарних днів з дати складання відповідних податкових накладних відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, позивачем з дотриманням п.201.10 ст.201 ПК України реалізовано право на додання до податкової декларації за звітний податковий період в межах 365 календарних днів заяви із скаргою на постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредит, до заяви подані копії товарних чеків або інші розрахункові документи, що свідчать сплату податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг або копії первинних документів, які підтверджують факт отримання товарів/послуг. Апелянт вказував на те, що реальність господарських операцій за якими був сформований податковий кредит на загальну суму 16595372 грн. підтверджено первинними документами, податкові накладні внесені у реєстр. Апелянт вважав, що відповідачем з порушенням норм чинного законодавства України зроблено висновок про порушення позивачем пп.135.5.11 п.135.5 ст.135, пп.153.2.1, 153.2.3 п.153.2 ст.153 ПК України про заниження податку на прибуток за 2 квартал 2011 року на загальну суму 3793247 грн. при реалізації власної продукції сечовини (карбаміду) марки Б на експорт згідно контракту, укладеного з фірмою «Claresholm Marketing LTD» (Британські Віргінські острови) за цінами, що є нижчими ніж «звичайна ціна», оскільки, ціни, застосовані у якості «звичайних» не є звичайними для контрактів з реалізації позивачем вказаної власної продукції. Використана відповідачем фіксована ціна 394 дол. США не є найнижчою, визначення «звичайної ціни» податковим органом зроблено без урахування кількості (обсягу) товарів, які реалізовувались позивачем компанії «Claresholm Marketing LTD» з порушенням пп.1.20.8 п.1.20 ст.1 діючого на той час Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Апелянт вказував, що сторони контракту при здійсненні операцій з поставки продукції виходили з рівня справедливих ринкових цін, які відповідають рівню звичайних цін, ціни формувались з урахуванням кон'юнктури ринку, обсягу, характеристики продукції, строків виконання зобов'язань, умов доставки, умов платежів, інших об'єктивних умов, що впливають на ціну. Апелянт посилався на «Аналіз зовнішньоторгівельних операцій України по карбаміду за травень 2011 року», зроблений ДП «Черкаський ДНДІТЕІ в хімічній промисловості», з якого вбачається, що за ціною 394 дол. США не здійснювалась жодна поставка карбаміду будь-яким українським постачальником у травні 2011 року. Апелянт підтримав у цій частині позовні вимоги, оскільки, податковий орган відповідно до ст.60 ПК України не приймав рішення про відкликання податкового повідомлення-рішення від 24.01.2013 року №0000091700 на суму 3793247 грн.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що права та інтереси позивача не порушені, оскільки, відповідач відкликав податкове повідомлення-рішення №0000091700 від 24.01.2013 року про збільшення сум грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 3793247 грн. про що письмово повідомив позивача листом від 17.06.2013 року №18055/10/17.3-11. Щодо законності податкового повідомлення-рішення від 24.01.2013 року №0000071700, суд першої інстанції вважав, що відповідачем правомірно зроблений висновок про порушення позивачем норм п.33.1 ст.33, п.198.2,198.6 ст.198, п.201.10 ст.201, п.202.1 ст.202 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 16505372 грн.

Матеріалами справи встановлено, що посадовими особами СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області з 25.10.2012 року по 26.12.2012 року була проведена документальна планова виїзна перевірка ПАТ «Дніпроазот» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року, за результатами якої 03.01.2013 року було складено акт №8/17-0/05761620. Згідно висновків ПАТ «Дніпроазот» порушено пп.135.5.11 п.135.5 ст.135, пп.153.2.1,153.2.3 п.153.2 ст.153 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 3793247 грн., у тому числі: за 2 квартал 2011 року - 3793247 грн. порушено п.33.1 ст.33, п.198.2,198.6 ст.198, п.201.10 ст.201, п.202.1 ст.202 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ на загальну суму 16505372 грн., у тому числі: вересень 2011 року - 161504444 грн.; грудень 2011 року - 276330 грн.; лютий 2012 року - 72870 грн.; березень 2012 року - 4781 грн.; квітень 2012 року - 29 грн.; травень 2012 року - 788 грн., червень 2012 року - 130 грн. На підставі акту СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області 24.01.2013 року було винесено податкове повідомлення-рішення №0000091700, яким ПАТ «Дніпроазот» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 3793247 грн., у тому числі за основним платежем - 3793247 грн., штрафні (фінансові) санкції - 0 грн.; податкове повідомлення-рішення №0000071700, яким ПАТ «Дніпроазот» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: ПДВ на загальну суму 24758058 грн., у тому числі за основним платежем - 16505372 грн., штрафні (фінансові) санкції - 8252686 грн. (а.с.18-250, т.1, 1-74,т.2).

Своїм листом СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську від 17.06.2013 року №18055/10/17.3-11 відкликала податкове повідомлення-рішення від 24.01.2013 року №0000091700 про визначення ПАТ «Дніпроазот» грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 3793247 грн. Судом першої інстанції відмовлено у цій частині позовних вимог у зв'язку з тим, що права та інтереси ПАТ «Дніпроазот» не порушені.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим з наступних підстав.

Відповідно до пп.60.1.2 п.60.1, п.60.3 ст.60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відізваними, якщо контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання. У випадках, визначених пп.60.1.2 п.60.1 ст.60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги.

З огляду на вищевказані вимоги ст.60 ПК України, колегія суддів вважає, що права та інтереси ПАТ «Дніпроазот» у зв'язку з винесенням податкового повідомлення-рішення від 24.01.2013 року №0000091700 порушені та підлягають судовому захисту, оскільки, відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства не скасовано вказане податкове повідомлення-рішення та не вважається відкликаним.

Перевіркою встановлено заниження ПАТ «Дніпроазот» доходу, що враховується при обчисленні об'єкту оподаткування на суму 16492377 грн., у тому числі у 2 кварталі 2011 року на суму 16492377 грн. Висновки про порушення ПАТ «Дніпроазот» пп.135.5.11 п.135.5 ст.135, пп.153.2.1,153.2.3 п.153.2 ст.153 ПК України про заниження доходу за 2 квартал 2011 року на суму 16492377 грн. та податку на прибуток за 2 квартал 2011 року на суму 3793247 грн., відповідачем було зроблено у зв'язку з реалізацією ПАТ «Дніпроазот» власної продукції сечовини (карбаміду) марки Б на експорт згідно з контрактами, укладеними між позивачем та фірмою «Claresholm Marketing LTD» (Британські Віргінські острови) за цінами, що є нижчими, ніж «звичайна ціна». На підтвердження свого висновку, податковий орган посилався на інформацію щодо ціни реалізації продукції на експорт українськими підприємствами - виробниками мінеральних добрив, отриманої від СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку від 05.11.2012 року №28328/7/17-010, СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську від 05.11.2012 року №28335/7/17-010, ДПІ у м. Рівне Рівненської області від 05.11.2012 року №28330/7/17-010 та листа ДП «Держзовнішінформ» від 20.06.2012 року №4.3/1046. Відповідачем у якості звичайної ціни сечовини (карбаміду) у травні 2011 року використана ціна 394 дол. США.

Відповідно до пп.14.1.71 п.14.1 ст.14 ПК України звичайною ціною є ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Статтею 39 ПК України встановлено методи визначення та порядок застосування звичайної ціни. Однак, вказана стаття набрала чинності згідно з п.1 розділу ХІХ ПК України з 01.01.2013 року. До цього застосовувався п.1.20. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно пп.1.20.1,1.20.2,1.20.8 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг). Для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів. Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Відповідно до пп..135.5.11 п.135.5 ст.135 ПК України до складу доходів відносяться інші доходи, які включають, зокрема, доходи визначені відповідно до статей 146,147,153 і 155-161 ПК України.

Відповідно до пп.153.2.1,153.2.3 п.153.2 ст.153 ПК України дохід, отриманий платником податків від продажу товарів (виконання робіт, наданих послуг) пов'язаним особам, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (роботи. послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги). Положення підпунктів 153.2.1 і 153.2.2 цього пункту поширюються також на операції з особами, які: не є платниками цього податку; сплачують податок за іншими ставками, ніж платник податку на прибуток.

Матеріалами справи встановлено, що ПАТ «Дніпроазот» здійснювало поставки сечовини (карбаміду) на користь компанії «Claresholm Marketing LTD» (Британські Віргінські острови) за контрактами (з урахуванням додатків) №141775 від 31.03.2011 року, №141774 від 25.03.2011 року за ціною 315 доларів США та за контрактами (з урахуванням додатків) №05761620-840/139703 ТІS від 23.09.2009 року, №05761620-840/139704 ОРZ від 23.09.2009 року за ціною 308 доларів США.

На підтвердження свого висновку СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську надала інформацію щодо ціни реалізації продукції на експорт українськими підприємствами - виробниками мінеральних добрив, отриманої від СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку від 05.11.2012 року №28328/7/17-010, СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську від 05.11.2012 року №28335/7/17-010, ДПІ у м. Рівне Рівненської області від 05.11.2012 року №28330/7/17-010 та листа ДП «Держзовнішінформ» від 20.06.2012 року №4.3/1046 Відповідачем у якості звичайної ціни сечовини (карбаміду) у травні 2011 року використана ціна 394 дол. США. Так, відповідно листа ДП «Держзовнішінформ» від 20.06.2012 року №4.3/1046 середній рівень експортних цін на карбамід у травні 2011 року складав 394 доларів США. Згідно листа того ж самого підприємства від 15.01.2013 року №4.3/96 діапазон ринкових цін на карбамід (сечовина) у травні 2011 року склав 375-412 доларів США. Згідно листа ДПІ у м. Рівному Рівненської області ДПС від 13.11.2012 року №25032/22-119 при перевірці ПАТ «Рівнеазот» було встановлено, що виробництво та реалізація карбаміду у період з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року підприємством не проводилась, а тому надати інформацію про ціни неможливо. Згідно аналізу цін на продукцію ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот», яка реалізувалася на експорт, ціна карбаміду у травні 2011 року склала 308,77 доларів США. (а.с.12-21,т.5).

У свою чергу, ПАТ «Дніпроазот» надало аналіз зовнішньоекономічних операцій України з карбамідом у травні 2011 року, підготовлений ДП «Черкаський ДНІІТЕІ у хімічній промисловості», згідно якого сереньоекспортна ціна карбаміду у травні 2011 року склала 2516,50 грн./т, що за офіційним курсом гривні станом на травень 2011 року (7.97) складає 315,7 доларів США. (а.с.92-97,т.2).

За інформацією Державної служби статистики України (лист від 04.01.2013 року №15.1-20/5 Пі) обсяг експорту товару за кодом УКЗЕД 3102101000 у травні 2011 року становив 269,3 тис.т. вартістю 84.9 млн. доларів США, тобто 315,26 доларів США за тону. (а.с.187, т.2).

Аналізуючи вище приведені докази, колегія суддів враховує те, що у листах ДП «Держзовнішінформ» є великі розбіжності у ціні карбаміду за травень 2011 року, інформація ДПІ у м. Рівному Рівненської області ДПС взагалі не містить цін на карбамід, аналіз цін на продукцію ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот», яка реалізувалася на експорт, ціна карбаміду у травні 2011 року складала 308,77 доларів США, колегія суддів вважає, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області ДПС не довела того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни. У той же час ціна карбаміду, який експортувався у травні 2011 року компанії «Claresholm Marketing LTD» (308 та 315 доларів США) відповідає цінам, які вказані в аналізі цін на продукцію ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот», яка реалізувалася на експорт, згідно якого ціна карбаміду у травні 2011 року складала 308,77 доларів США та ціні, яка вказана в аналізі зовнішньоекономічних операцій України з карбамідом у травні 2011 року, підготовленому ДП «Черкаський ДНІІТЕІ у хімічній промисловості», згідно якого сереньоекспортна ціна карбаміду у травні 2011 року склала 2516,50 грн./т, що за офіційним курсом гривні станом на травень 2011 року (7.97) складає 315,7 доларів США., згідно інформації Державної служби статистики (лист від 04.01.2013 року №15.1-20/5 Пі) середня ціна карбаміду, реалізованого у травні 2011 року на експорт склала 315,26 доларів США.

Колегія суддів вважає, що метод визначення податковим органом «звичайної ціни» (без урахування відмінностей умов поставки) прямо суперечить пп.1.20.2 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (діяв на момент спірних правовідносин), оскільки, при її визначенні, як вбачається з матеріалів справи, не було враховано такі чинники, як кількість (обсяг) товару (обсяг товарної партії), строк виконання зобов'язань, умови платежів, розрив у часі між укладенням контрактів та поставкою продукції, кон'юнктуру ринку, характеристики товару, умови доставки.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що податкове повідомлення від 24.01.2013 року №0000091700, яким ПАТ «Дніпроазот» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 3793247 грн. підлягає скасуванню.

Як вбачається з акту перевірки підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 24.01.2013 року №0000071700 було завищення ПАТ «Дніпроазот» показників податкового кредиту за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року у сумі 16505372 грн. Перевіркою правомірності формування податкового кредиту з урахуванням даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ПАТ «Дніпроазот» на підставі п.201.10 ст.201 ПК України до податкових декларацій з ПДВ за вищевказаний період, а саме: за вересень 2011 року, листопад 2011 року, грудень 2011 року, січень - червень 2012 року, надані додатки 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)». До заяв надані завірені копії податкових накладних, платіжних доручень, видаткових накладних, актів приймання-передачі. У ході перевірки було встановлено, що згідно скарг на постачальника до податкового кредиту включені податкові накладні за минулі у відношенні до звітного періоду у вересні 2011 року суму ПДВ - 16154444,04 грн., у грудні 2011 року суму ПДВ - 276329,51 грн., у лютому 2012 року на суму ПДВ - 72870,48 грн., у березні 2012 року на суму ПДВ - 4781,17 грн., у квітні 2012 року на суму ПДВ - 29,27 грн., у травні 2012 року на суму ПДВ - 787,50 грн., у червні 2012 року на суму - ПДВ - 130,06 грн. Податковий орган вважав, що ПАТ «Дніпроазот» втратив право на включення до складу податкового кредиту звітного податкового періоду сум ПДВ, включених на підставі наданої заяви зі скаргою на постачальника, що відмовився у наданні податкової накладної та/або надав неналежним чином оформлений документ (відсутні чи помилково заповнені обов'язкові реквізити податкової накладної, передбачені чинним законодавством), у разі надання такої заяви до звітної декларації по операціях, перша подія по яких сталася у періоді іншому ніж звітний.

Відповідно до п.33.1. ст.33 ПК України податковим періодом визнається встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів.

Відповідно до п.198.2,198.6 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Відповідно до п.20 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 року №41 (діяв на момент спірних правовідносин), передбачено, що у разі відмови постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) до декларації додаються заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) за формою згідно з (Д8) (додаток 8) - для декларації. Згідно п.20 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року №1492 були передбачені аналогічні вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно поданих декларацій з ПДВ з додатками 8 до податкового кредиту ПАТ «Дніпроазот» були включені податкові накладні за минулі періоди:

- у вересні 2011 року на суму ПДВ 16150444,04 грн. за податковою накладною №2 від 13.05.2011 року;

- у грудні 2011 року на суму ПДВ 276329,51 грн. за податковою накладною №1 від 13.05.2011 року;

- у лютому 2012 року на суму ПДВ - 72870,48 грн. за податковою накладною №27 від 13.01.2012 року, №5 від 06.01.2012 року , №4 від 10.01.2012 року;

- у березні 2012 року на суму ПДВ - 4781,17 грн. за податковою накладною №102/002 від 13.02.2012 року, №270 від 15.02.2012 року, №17407 від 28.02.2012 року;

- у квітні 2012 року на суму ПДВ - 29,27 грн. за податковою накладною №20 від 06.03.2012 року;

- у травні 2012 року на суму ПДВ - 787,50 грн. за податковою накладною №166 від 13.04.2012 року;

- у червні 2012 року на суму ПДВ - 130,06 грн. за податковою накладною №3929700 та №3929701 від 31.05.2012 року.

З наведеного вбачається, що ПАТ «Дніпроазот» своє право на включення до податкового кредиту відповідних сум ПДВ на підставі отриманих податкових накладних реалізувало відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України протягом 365 календарних днів з дати складання відповідних податкових накладних.

Аналізуючи положення п.201.10 ст.201 ПК України, колегія суддів не погоджується з твердженням податкового органу про те, що ПАТ «Дніпроазот» втратило право на включення до складу податкового кредиту звітного податкового періоду сум ПДВ, включених на підставі наданої заяви зі скаргою на постачальника, що відмовився у наданні податкової накладної та/або надав неналежним чином оформлений документ (відсутні чи помилково заповнені обов'язкові реквізити податкової накладної, передбачені чинним законодавством), у разі надання такої заяви до звітної декларації, по операціях, перша подія по яких сталася в періоді іншому ніж звітний, оскільки, положенням п.201.10 ст.201 ПК України прямо такої вимоги не встановлено.

Вирішуючи даний спір, колегія враховує один з принципів, на якому ґрунтується податкове законодавство, передбаченому пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України, а саме презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Дніпроазот» надані первинні документи, у тому числі платіжні, з яких вбачається оплата у сумі товару, послуг ПДВ та які підтверджують реальність господарських операцій, за якими був сформований податковий кредит на загальну суму 16505372 грн. У ході перевірки у податкового органу не виникало сумнівів у реальності господарських операцій.

Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення від 24.01.2013 року, яким ПАТ «Дніпроазот» збільшено суму грошового зобов'язанні за платежем ПДВ на загальну суму 24758058 грн. винесено незаконно, а тому підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ст., ст. 205,207 КАС України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпроазот» - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.06.2013 року у справі №804/1878/13-а - скасувати.

Прийняти нову постанову. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби від 24.01.2013 року №0000071700 та №0000091700 у повному обсязі.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук