Ухвала суду № 36411096, 10.12.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2013 р.

справа № 2а-0870/3064/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент»

на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року у справі № 2а/0870/3064/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» до Запорізької митниці Міндоходів, Кабінету Міністрів України, про визнання незаконними окремих положень нормативно-правового акту,-

в с т а н о в и В :

04 травня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про визначення митної вартості товарів №112000006/2010/002398/1 від 23.11.2010 року повністю.

07.08.2013 року, позивачем надано уточнену позовну заяву, в якій підприємство просить суд також визнати незаконними окремі положення п. 14 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1766 від 20.12.2006, відносно права митних органів визначати митну вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України юридичними особами.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року позов ТОВ «Технохімреагент», в частині визнання незаконними окремих положень п. 14 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1766 від 20.12.2006, залишена без розгляду, у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просило скасувати ухвалу суду першої інстанції та справу направити для розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга, зокрема, обґрунтована неправильним визначенням судом часу, з якої починається перебіг строку, визначений для звернення до суду з позовом.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, вказаною нормою права визначено, що перебіг строку звернення до суду починається з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1766 був офіційно опублікований в Урядовому кур'єрі (29.12.2006 №247) та в Офіційному віснику України (ст.3417 від 02.01.2007) та витратив чинність 01.06.2012 року.

Відповідно до п.14 вказаного Порядку, якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 23 листопада 2010 року Запорізькою митницею прийнято рішення про визначення митної вартості товару №112000006/2010/002398/1, яким здійснено корегування митної вартості товару. У графі 33 зазначеного рішення вказано підстави для його прийняття: відмова від надання декларантом додаткових документів в повному обсязі для підтвердження митної вартості з урахуванням Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження (ПКМУ від 20.12.2008 №1766). Отже, в рішення Митниці мітиться пряме посилання на Порядок в цілому та наведений текст з п.14 Порядку.

З позовом про оскарження рішення про визначення митної вартості товару №112000006/2010/002398/1 позивач звернувся до суду 04.05.2011р.

Встановивши такі обставини справи, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що позивач, навіть приймаючи до уваги те, що він міг бути не ознайомлений з офіційним оприлюдненням Порядку, повинен був дізнатися щодо змісту цієї норми (п.14 Порядку) не пізніше часу складення позову про оскарження рішення Митниці, тому суд вірно визначив дату, з якої для позивача повинен обліковуватися строк звернення до суду з позовом про визнання незаконними окремих положень нормативно-правового акту – 04.05.2011р.

З вказаними вимогами позивач звернувся до суду 07.08.2013р., шляхом подання уточненого позову (а.с.98).

Таким чином, правильно визначившись з датою, з якої позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а також з датою пред’явлення позову, з вимогою про оскарження положень нормативно-правового акту, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на пропущення позивачем строків звернення до суду, які визначено ч.2 ст.99 КАС України.

Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються. В апеляційній скарзі позивач вказує на те, що подати відповідний позов до суду він мав намір ще у 2011 році, але цьому перешкоджав суд. Такі доводи позивача колегія суддів вважає безпідставними, оскільки правом визначення способу захисту порушено права наділена особа, яка звертається з позовом до суду, у зв’язку з чим позивач не був позбавлений можливості, у визначені законом строки, звернутися до суду з відповідним позовом. Необґрунтованим колегія суддів вважає і посилання позивача на вимоги ст..264 ЦК України, оскільки вказана норма права не визначає строки звернення до суду з позовом щодо оскарження нормативно-правового акту.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції постановлено законну і обґрунтовану ухвалу, як того вимагає ст..159 КАС України, у зв’язку з чим підстав для її скасування не існує.

На підставі викладено, керуючись ч.1 ст.199, ст..200, 205 КАС України, суд-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмежено відповідальністю «Технохімреагент» залишити без задоволення, а ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року у справі № 2а/0870/3064/11 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.

(Повний текст ухвали виготовлено 11.12.2013 р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк