Ухвала суду № 36410937, 03.12.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2013 р.

справа № 811/2476/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О. ONT>

>розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 року у справі №811/2476/13-а за позовом Дочірнього підприємства «Фарн» приватного підприємства «Віздом Трейд» до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и В:

Дочірнє підприємство «Фарн» приватного підприємства «Віздом Трейд» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлень-рішень від 16.07.2013 р. №0000212202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 3472 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 868 грн.; №0000222202, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 3306 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 1653 грн. Позов, зокрема, обґрунтований відсутністю правових підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, під час проведення перевірки ДПІ не встановлено жодних обставин, які б свідчили про порушення підприємством вимог податкового законодавства, що б могло бути підставою для визначення спірних податкових зобов’язань.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 року позов задоволено. Постанова суду мотивована необґрунтованістю спірних податкових повідомлень-рішень, з огляду на те, що фактично єдиною підставою для їх прийняття стали висновки акту перевірки контрагента позивача по взаємовідносинам з іншими суб’єктами підприємницької діяльності. Судом першої інстанції зазначено, що позивач не може нести відповідальність у випадку порушення податкового законодавства своїм контрагентом чи його постачальниками.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Кіровоградська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в Акті перевірки та яким, на думку заявника апеляційної скарги, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалам справи, що посадовими особами Кіровоградської ОДПІ проведено невиїзну документальну позапланову перевірку ДП «Ферн» ПП «Віздом Трейд» з питань дотримання вимог діючого законодавства по взаємовідносинам з ПП «Кіровоградський митний термінал» за травень, червень, серпень 2012 року, за результатами якої складений акт від 02.07.2013 року № 109/22-2/36585219.

В акті перевірки зроблено висновки про порушення підприємством:

- п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 ст.139 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 3472, 00 грн.

- п.198.1. п.198.6 ст.198, п. 200.1 п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету у розмірі 3306,00 грн..

З огляду на акт перевірки, такі висновки ДПІ обґрунтовані відсутністю фактичного здійснення господарських операцій між ДП «Фарн» ПП «Віздом ТРейд» та ПП»Кіровоградський митний термінал». Як зазначено в акті перевірки: Кіровоградською ОДПІ складено акт №57/22-2/36793637 від 19.04.2013 року «Про проведення позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства «Кіровоградський митний термінал» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам ТОВ «Вендо» за період з 01.09.2012 року по 30.11.2012 року, ТОВ «Весна» за період з 01.06.2012 року по 30.06.2012 року та з 01.08.2012 року по 31.08.2012 року, ТОВ «Бізнесстандарт ЛТД» за період з 01.03.2012 року по 30.04.2012 та ТОВ «Арагон Торг» за період з 01.05.2012 року по 30.06.2012 року.». У вказаному акті вказано на те, що ПП «Кіровоградський митний термінал» неправомірним відносив до складу податкового кредиту та валових витрат суми ПДВ та витрати по операціям з ТОВ «Вендо», ТОВ «Весна», ТОВ «Бізнес стандарт ЛТД», ТОВ «Арагон Торг», оскільки перевірками зазначених постачальників ПП «Кіровоградський митний термінал» встановлено укладення угод без мети настання правових наслідків. З цих підстав, зроблено висновок про те, що усі операції купівлі-продажу ПП «Кіровоградський митний термінал» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже мають ознаки нікчемності по ланцюгу до «вигодобувача», яким ДПІ вважає ДП «Фарн» ПП «Візком Трейд» як кінцевого споживача.

Будь-яких інших обставин, з якими б ОДПІ пов’язувала порушення ДП «Фарн» ПП «Віздом Трейд» вимог податкового законодавства, Акт перевірки від 02.07.2012 року №109/22-2/36585219 не містить.

На підставі акта перевірки ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.07.2013 р. - №0000212202, яким збільшена сума грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток у розмірі 4340,00 грн., у тому числі за основним платежем - 3472,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 868,00 грн. та №0000222202, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 3306 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 1653грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаних податкових повідомлень-рішень є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржені рішення відповідача прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно із п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що не враховуються при визначені оподатковуваного прибутку, визначені ст.139 ПК України.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

§ придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

§ придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв’язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідок якої є поставка товару (робіт, послуг), понесення витрат, у зв’язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

Як вбачається з акту перевірки, який став підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, податковою службою взагалі не досліджувались господарські операції між позивачем та ПП «Кіровоградський митний термінал», за наслідками яких позивачем визначались податкові зобов’язання. Висновки про заниження податкових зобов’язань зроблені не з огляду на вищенаведені норми права, а з огляду на обставини, які викладені в акті №57/22-2/36793637 від 19.04.2013 року «Про проведення позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства «Кіровоградський митний термінал» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам ТОВ «Вендо» за період з 01.09.2012 року по 30.11.2012 року, ТОВ «Весна» за період з 01.06.2012 року по 30.06.2012 року та з 01.08.2012 року по 31.08.2012 року, ТОВ «Бізнесстандарт ЛТД» за період з 01.03.2012 року по 30.04.2012 та ТОВ «Арагон Торг» за період з 01.05.2012 року по 30.06.2012 року». При цьому, ДПІ не зазначає, яке відношення має позивач до вказаних суб’єктів підприємницької діяльності, з огляду на те, що позивач з ними не мав жодних взаємовідносин. Враховуючи вищенаведені норми матеріального права, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської діяльності повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що зробивши висновок про заниження податкових зобов’язань ДП «Фарн» ПП «Візком Трейд» по взаємовідносинам з ПП «Кіровоградський митний термінал», ДПІ фактично спірні господарські операції перевірено не було, ані шляхом проведення перевірки покупця, ані шляхом перевірки постачальників.

Отже, акт перевірки ДПІ, на якому ґрунтуються і доводи апеляційної скарги, не свідчать про порушення позивачем вимог податкового законодавства, що могло б бути підставою для збільшення грошових зобов’язань.

Встановивши такі обставини справи, суд першої інстанції вірно вказав на необґрунтованість підстав для прийняття ДПІ спірних податкових повідомлень-рішень. При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про те, що позивач не може нести відповідальність у випадку порушення податкового законодавства своїм контрагентом чи його постачальниками. У такому випадку юридична відповідальність має покладатися виключно на осіб, якими допущено правопорушення.

В той же час, встановлені судом першої інстанції обставини справи, які з огляду на доводи апеляційної скарги не спростовуються відповідачем, свідчать про те, що між ДП «Фарн»ПП «Віздом Трейд» та ПП «Кіровоградський митний термінал» 27.04.2012 року укладено договір доручення № 84. Згідно з умовами договору на ПП «Кіровоградський митний термінал» уповноважено здійснити декларування вантажів, що переміщуються позивачем через митний кордон України (а.с.39).

Фактичне виконання умов договору підтверджується: вантажно-митними деклараціями, з яких вбачається, що декларантом від імені позивача виступало ПП «Кіровоградський митний термінал» (а.с.167-195), актами виконаних робіт, з яких вбачається зміст виконаних робіт – оформлення вантажно-митних декларацій (а.с.40-55), податковими накладними (а.с.56-71). Розрахунки між сторонами проведено у безготівковій формі, що підтверджено відповідними платіжними дорученнями (а.с.72-94).

З наданих позивачем документів, копії яких долучено до матеріалів справи, можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, в них зазначено одиниці виміру та вартість отриманих товарів, осіб відповідальних за здійснення господарських операцій. Тобто, вказані документи, у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються. В апеляційній скарзі ДПІ посилається на висновки, які наведено в акті перевірки, натомість, вказаним підставам для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, судом першої інстанції, як зазначено вище, надано належну правову оцінку.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з’ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв’язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст..ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 року у справі №811/2476/13-а - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.

(Ухвалу виготовлено у повному обсязі 04.12.2013 р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк