Ухвала суду № 36409652, 26.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

26 грудня 2013 року Справа № 902/591/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіБожок В.С.,суддівРогач Л.І., Сибіги О.М.розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариство з обмеженою відповідальністю "Група Агропродінвест", м. Київна постановуРівненського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 рокуу справі господарського суду Вінницької областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "КВС-Україна", м. КиївдоТовариства з обмеженою відповідальністю "Новофастівське", м. Погребище, Вінницька обл.за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Група Агропродінвест", м. Київпростягнення 984278,46 грн. заборгованості

В С Т А Н О В И В:

Касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Група Агропродінвест" б/н від 28.10.2013 року на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 року не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Відповідно до частини 4 статті 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

01.11.2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, відповідно до якого ставка судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги, встановлена підпунктом "5" пункту 2 частини 2 статті 4 Закон України "Про судовий збір" і становить 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

При цьому, за приписами статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" мінімальна заробітна плата встановлюється у місячному розмірі і на 01.01.2013 року становить 1147,00 грн.

Відповідно до абз. 6 Інформаційного листа Державної судової адміністрації України від 10.11.2011 року N 12-6621/11"Щодо судового збору" документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Як роз'яснено в п. 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 року № 7, платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Проте, додана до касаційної скарги квитанція скріплена лише печаткою самого ж товариства з обмеженою відповідальністю "Група Агропродінвест", не підписана уповноваженою посадовою особою банку і не скріплена печаткою установи банку та не містить дати здійснення операції, а відтак, заявником не дотримано вказаних вимог, у зв'язку з чим зазначена квитанція не може вважатися належним доказом на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За таких обставин, Вищий господарський суд України не може прийняти вказану касаційну скаргу до провадження і вона підлягає поверненню скаржнику на підставі пункту 4 частини 1 статті 1113 ГПК України.

Крім того, за змістом статті 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Дотримання цього строку є обов'язковим для всіх учасників судового процесу.

Колегією суддів Вищого господарського суду України встановлено, що у відповідності до вимог статті 110 Господарського процесуального кодексу України строк на касаційне оскарження постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 року закінчився 14.10.2013 року.

Проте, касаційну скаргу скаржником було подано лише 28.10.2013 року, що підтверджується штампом поштового відділення зв'язку на конверті, а тому встановлений для оскарження судових актів строк було пропущено.

Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульований статтею 53 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень процесуального закону Вищий господарський суд України може поновити пропущений строк в разі наявності клопотання про поновлення процесуального строку з обгрунтуванням поважності причин пропуску цього строку.

Всупереч наведеному, товариством з обмеженою відповідальністю "Група Агропродінвест" було подано касаційну скаргу на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 року згідно відбитку штампу поштового відділення зв'язку на конверті лише 28.10.2013 року, тобто після закінчення строку встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку не вбачаються за відсутності клопотання про поновлення цього строку та обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну.

Отже, можливість вчасного подання касаційної скарги на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 року залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку з своєї ініціативи колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України скарга підлягає поверненню, якщо її подано після закінчення строку встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Таким чином, виходячи з приписів процесуального закону касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Група Агропродінвест" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 року підлягає поверненню скаржнику на підставі п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 53, 86, 110, п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Група Агропродінвест" б/н від 28.10.2013 року на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 року у справі № 902/591/13 повернути скаржнику.

Головуючий суддя В.С. Божок

Судді Л.І. Рогач

О.М. Сибіга