Ухвала суду № 36407929, 10.12.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 р.Справа № 820/6034/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Бартош Н.С.

за участю секретаря судового засідання Крайник Т.О.,

за участю: представника відповідача - Дьоміної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ""Рибоконсервний завод "Екватор" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2013р. по справі № 820/6034/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ""Рибоконсервний завод "Екватор"

до Головного управління державного казначейства України в м. Харкові , Харківської митниці Міндоходів

про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор" звернулося до суду з позовом до Головного управління державного казначейства України в м. Харкові, Харківської митниці Міндоходів, у якому просив: визнати неправомірним рішення Харківської митниці Міндоходів про визначення митної вартості товарів за другорядним методом за № 807000003/2013/000101/2 від 23 січня 2013 року; скасувати рішення Харківської обласної митниці про визначення митної вартості товарів № 807000003/2013/000101/2 від 23 січня 2013 року; стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор" надмірно сплачені податок на додану вартість і ввізне мито в розмірі 15565,66 грн.; зобов'язати Головне управління державного казначейства України у м. Харкові повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор" з державного бюджету України надмірно сплачені податок на додану вартість і ввізне мито в розмірі 15565,66 грн.; стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор" судові витрати по сплаті судового збору, зобов'язати Головне управління державного казначейства України у м. Харкові повернути 15565,66 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 р. відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Позивач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 р. та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Господарського кодексу України, Митного кодексу України, КАС України та не відповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем, ТОВ "Рибоконсервний завод "Екватор" (Покупець) та "Western Marine Corp" (Продавець) укладено контракт № EKV-27082012 від 27 серпня 2012 р. (а.с. 9-11), відповідно до умов якого, Продавець продає, а Покупець приймає та оплачує на умовах CFR-Одесса (Україна) рибу свіжоморожену сайру тихоокеанську, походження Тайвань, виробник товару "Ever spring foods supplier inc.", призначенням на промпереробку на загальну вартість 410000 дол. США. Згідно пункту 5.1 контракту, вартість однієї тони товару становить 1260 дол. США (а.с. 9-11).

21 вересня 2012 між ТОВ "Рибоконсервний завод "Екватор" та "Western Marine Corp" р. укладено доповнення № 1 до вказаного контракту, згідно якого пункт 5.1 контракту визначається як: вартість однієї тони товару встановлюється на кожну партію окремим інвойсом (а.с. 12).

23 січня 2013 року ТОВ "Рибоконсервний завод "Екватор" до митного оформлення було подано митну декларацію № 807100000/2013/002308 на товар: риба свіжоморожена - сайра тихоокеанська виду Cololabis Saira, ціла, з головою, непатрана, без додаткових компонентів (солі, цукрів, спецій, приправ), без теплової обробки, не консервована, довжиною 26-28 см, розмірний ряд 80-100 г, призначена для промислової переробки - 25570 кг. Дата виготовлення: жовтень 2012. Без первинної упаковки. Заморожений пласт риби загорнутий в п/е плівку та упакований в картонний коробок (2650 картонних коробок по 10 кг +/- 1 кг) (а.с. 14-15).

Зазначений товар імпортовано з Тайваню на територію України ТОВ "Рибоконсервний завод "Екватор" на підставі зовнішньоекономічного контракту № EKV-27082012 від 27 серпня 2012 р.

При перевірці заявленої митної вартості товарів посадовими особами відповідача, по вказаній митній декларації спрацював профіль ризику АСАУР - "Можливе заниження митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів".

Для вирішення питання правильності визначення митної вартості товару відповідачем направлено запит до спеціалізованого підрозділу митниці - відділу митної вартості, класифікації товарів та заходів регулювання ЗЕД.

Під час контролю правильності визначення митної вартості товару встановлено, що заявлена позивачем митна вартість товару по митний декларації - 1,1900 дол. США/кг, значно нижча за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів.

На підставі викладеного, митним органом прийнято рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди) у зв'язку з тим, що заявлене декларантом значення митної вартості значно менше рівня митної вартості на подібний товар, який оформлено митницями по Україні у максимально наближений час та у зв'язку з ненаданням декларантом вичерпного пакету документів для підтвердження заявленої митної вартості.

У зв'язку з неможливістю застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, митним органом винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 23 січня 2013 № 807000003/2013/000101/2, прийняте за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів відповідно до статті 59 МК України з використанням джерел інформації, передбачених розділом 5 Методичних рекомендацій, та видано картку відмови в митному оформленні товару № 807100000/2013/00062 (а.с. 26-28).

При коригуванні за основу було взято інформацію Держмитслужби України про факти митних оформлень митницями по Україні на подібний товар у найближчий до митного оформлення час, оформлений за митною вартістю - 1,53 дол. США/кг за МД від 30 листопада 2012 р. № 110100000/2012/243094, РКМВ № 80700000/2012/003644/2 від 05 листопада 2012 р.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення обґрунтоване та не підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 50 Митного кодексу України передбачено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України;3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно частини 2 статті 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктами 1-3 частини 5 статті 54 Митного кодексу України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до п.п. 4.5.4 п. 4.5 розд. IV Порядку виконання митних формальностей, при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Мінфіну України від 30.05.2012 р. № 631 та зареєстрованого в Мін'юсті України 10.08.2012 р. за № 1360/21672 (далі - Порядок № 631), при здійсненні митного оформлення МД виконуються такі митні формальності - контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД шляхом аналізу ЕК МД та ЕК ДМВ (ЕМД та ЕДМВ) за допомогою АСАУР.

Згідно п. 1.2 Порядку № 631, АСАУР - автоматизована система аналізу та управління ризиками, ЕК ДМВ - електронна копія декларації митної вартості на паперовому носії, ЕК МД - електронна копія митної декларації на паперовому носії.

Відповідно до ч. 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно д статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 59 Митного Кодексу України, у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положенням статті 58 МК України, за митну вартість береться вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до бази даних АСАУР, заявлена позивачем митна вартість товару по митний декларації - 1,1900 дол. США/кг, значно нижча за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів.

Судовим розглядом встановлено, що на підставі п. 4 ст. 57 Митного кодексу України, відповідачем здійснена процедура консультації з декларантом, в ході якої була доведена інформація про рівень цін на ідентичні товари, що оформлювалися по митній системі в максимально наближений час та запропоновано відповідно до статті 53 Митного кодексу України, надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Проте, позивачем додатково не надані запропоновані документи, та письмово заявлено, що запропонованих документів надати немає можливості, а також по результатам проведеної консультації митний орган та декларант дійшли згоди про коригування митної вартості на рівні 1,53 дол. США/кг (а.с. 83-84).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що оскільки відповідачем доведено сумнівність інформації, яка містилась в документах, наданих позивачем на підтвердження митної вартості за ціною угоди, підприємством не надані необхідні документи на вимогу відповідача, митний орган правомірно застосував другорядний метод визначення митної вартості товарів та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 23 січня 2013 р. № 807000003/2013/000101/2.

Згідно положень ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ""Рибоконсервний завод "Екватор" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2013р. по справі № 820/6034/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Присяжнюк О.В.Судді(підпис) (підпис) Курило Л.В. Русанова В.Б. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Присяжнюк О.В.

Повний текст ухвали виготовлений 16.12.2013 р.