Ухвала суду № 36407871, 17.12.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року Справа № 18799/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів: Гулида Р.М., Улицького В.З.,

за участі секретаря судового засідання Бєлкіної Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної податкової інспекції Волинської області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01 березня 2011 року у справі за позовом Виробничо-комерційної фірми «СКЛ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Луцької об'єднаної податкової інспекції Волинської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В січні 2011 року позивач Виробничо-комерційна фірма «СКЛ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернувся до суду з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної податкової інспекції Волинської області, в якому просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001772301/2 від 13.01.2011 року про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 75709,50 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 35606 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 40103,50 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 01 березня 2011 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної податкової інспекці від 13 січня 2011 року № 0001772301/2.

Не погодившись із таким рішенням суду, його оскаржив відповідач, який в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального права, просить таку скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що проведеною плановою виїзною перевіркою позивача встановлено порушення п. 1.31 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на суму 83207 грн. 00 коп. Дане порушення полягає в тому, що позивачем неправомірно віднесено до складу валових витрат 152913 грн. 00 коп. з придбання матеріалів та обладнання в СГД ОСОБА_1, а також амортизаційні відрахування в розмірі 1509 грн. 00 коп. у зв'язку з використанням їх у господарській діяльності. Оскільки ні позивачем, ні СГД ОСОБА_1 не надано договору купівлі-продажу та документів, які б підтверджували б поставку товарів, тому податковим органом зроблений висновок про те, що правочини між позивачем та СГД ОСОБА_1 є нікчемними.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 28.07.2010 року по 25.08.2011 року працівниками Луцької об'єднаної державної податкової інспекції проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 5023/23-2/21738394 від 27.08.2010 року, згідно якого встанлвлено порушення п. 1.31 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на суму 83207 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією прийняте податкове повідомлення-рішення від 07.09.2010 року №0001122301/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 80209 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем - 38606 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 41603 грн. 50 коп.

За результатами розгляду скарги позивача на вказане податкове повідомлення-рішення до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, нею прийняте рішення про часткове задоволення первинної скарги та винесено нове податкове повідомлення-рішення від 10.11.2010 року №0001772301/1, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 75709 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем - 35606 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 40103 грн. 50 коп.

Податкове повідомлення-рішення від 10.11.2010 року №0001772301/1 позивач оскаржував до Державної податкової інспекції у Волинській області, проте за результатами розгляду скарги податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення і винесено нове податкове повідомлення-рішення від 13.01.2011 року №0001772301/2 (а.с.9).

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом зроблено висновок про те, що правочини між позивачем та СПД ОСОБА_1 є нікчемними, оскільки сторонами не надано договору купівлі-продажу та документів, які б підтверджували поставку товарів, а тому взаємовідносини між цими суб'єктами господарювання не мали реального товарного характеру. Крім того, оcкільки Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією в ході проведення планової виїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.03.2009 року встановлено, що укладені ФОП ОСОБА_1 правочини з контрагентами - постачальниками і покупцями є нікчемними, то в свою чергу правочини, укладені між позивачем та ФОП ОСОБА_1 також є нікчемними.

Однак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що таке рішення податкового органу є безпідставним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року Виробничо-комерційною фірмою «СКЛ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю придбано у СПД ОСОБА_1 товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 196264 грн. 56 коп., в тому числі ПДВ - 32710 грн. 76 коп. Закупівля товару здійснювалась на підставі усних правочинів без укладення письмових договорів. Вартість отриманих товарно-матеріальних цінностей на суму 152913 грн. 00 коп. включено позивачем до складу валових витрат декларації про прибуток за відповідні періоди, а саме: другий квартал 2007 року - 11998 грн. 00 коп., третій квартал 2007 року - 6182 грн. 00 коп., четвертий квартал 2007 року - 18562 грн. 00 коп., перший квартал 2008 року - 54342 грн. 00 коп., другий квартал 2008 року - 18000 грн. 00 коп., третій квартал 2008 року - 32800 грн. 00 коп., перший квартал 2009 року - 11029 грн. 00 коп.

Крім того, позивачем товарно-матеріальні цінності на загальну суму 10640 грн. 00 коп., придбані у СПД ОСОБА_1 відповідно до податкової накладної №17 від 13.03.2009 року, включено до основних фондів 3 групи, норма амортизації 15%. Сума амортизаційних відрахувань в розмірі 1508 грн. 46 коп. включено до декларації з податку на прибуток підприємства за відповідні періоди: другий квартал 2009 року - 399 грн. 00 коп., третій квартал 2009 року 384 грн. 03 коп., четвертий квартал 2009 року - 369 грн. 64 коп., перший квартал 2009 року - 355 грн. 79 коп.

Придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей у СГД ОСОБА_1 підтверджується також відповідними первинними документами: рахунками, платіжними дорученнями, накладними, податковими накладними та банківськими виписками по особовому рахунку позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Згідно з ч. 5 цієї статті правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пп. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Таким чином, факт придбання товару підтверджується відповідними бухгалтерськими документами про одержання товару та сплату коштів продавцю СГД ОСОБА_1 Крім того, відповідачем не надано будь-яких доказів, які б вказували, що господарські операції між позивачем та СГД ОСОБА_1 суперечать чинному законодавству чи моральним засадам суспільства, чи порушують публічний порядок.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрат виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п. 1.32 ст. 1 цього Закону господарська діяльність - діяльність особи, яка направлена на отримання доходу у грошовій, матеріальній чи нематеріальній діяльності, у разі якщо безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Підпункт 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону передбачає, що під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Таким чином, позивачем для підтвердження валових витрат, задекларованих у податковій звітності, надано відповідні розрахункові, платіжні та інших документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи з наведеного, суд першоїінстанції дійшоввірного висновку, що позивачем правомірно включено до складу валових витрат суму з придбання матеріалів та обладнання в СГД ОСОБА_1 в розмірі 152913 грн. 00 коп., а також амортизаційні відрахування в розмірі 1509 грн. 00 коп. у зв'язку з використанням їх у господарській діяльності. Викладені в акті перевірки висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства не знайшли свого підтвердження, відтак суд першоїінстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідності їх задоволення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної податкової інспекції Волинської області залишити без змін, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01 березня 2011 року у справі № 2а-0370/212/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя Р.М. Гулид

суддя В.З. Улицький

Повний текст ухвали виготовлений 20.12.2013 року