Постанова № 36407105, 26.12.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

(вступна та резолютивна частини)

26 грудня 2013 р. Справа № 814/5041/13-а

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою вівдповідальністю "Тилігульська вітрова електростанція", до за участю представників: від позивача:Василишин С.А. від ввідповідача:Гава О.О.Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, проскасування податкового повідомлення - рішення, зобов'язання вчинити певні дії, На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

26 грудня 2013 р. справа № 814/5041/13-а

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Тилігульська вітрова електростанція» до Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області за участю представників: від позивача: Василишин С.А. від відповідача: Ґава О.О. про скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити певні дії В С Т А Н О В И В:

Товариство звернулось до адміністративного суду з вимогою про скасування податкового повідомлення-рішення, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування в сумі 4123504 гривень, а також зобов'язання відповідача подати до державного казначейства висновок про відшкодування з бюджету зазначеної суми.

Свій позов товариство обґрунтувало тим, що створило податковий кредит на зазначену суму під час спорудження промислової вітроелектростанції (основних фондів). Правомірність формування самого податкового кредиту не викликає сумніву у податкового органу. Але він безпідставно відмовляє у бюджетному відшкодуванні, посилаючись на те, що товариство мало обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, не приймає до уваги, що податковий кредит нарахований внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів (ст.200.5 Податкового кодексу України).

Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. В свою чергу відповідач обґрунтував свою позицію тим, що виключення з загального правила, передбаченого ст.200.5 ПК України, до позивача застосовано передчасно, оскільки він не ввів в експлуатацію промислову вітроелектростанцію, а до цього часу вона не може вважатися основним фондом, а відтак товариство не має право на бюджетне відшкодування.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тілігульска вітрова електростанція» зареєстрована в якості юридичної особи Березанською райдержадміністрацією 30.09.09. Основним видом діяльності товариства є виробництво електроенергії.

Протягом 2010-2013 років товариство основною господарською діяльністю не займалось, а займалось спорудженням промислової вітрової електростанції на земельній ділянці в межах Ташинської сільської ради Березанського району Миколаївської області (арк.спр.91).

За час будівництва з 01.07.10 по 31.08.13 промислової вітроелектростанції позивач накопичив податковий кредит на суму 4123504 гривень, який утворився за рахунок оплати проектних, винахідних та будівельних робіт.

30.09.13 ТОВ «Тілігульска вітрова електростанція» подало податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2013 року, в якому відобразило у рядку « 23» - «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню» цифру « 4123504» (арк.спр.46).

В жовтні 2013 Очаківська ОДПІ провела документальну позапланову невиїзну перевірку достовірності нарахування від'ємного значення та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, за результатами якої складено Акт №70/1500/36288020 (арк.спр.9).

Ревізори дійшли висновку, що товариство не має право на бюджетне відшкодування, оскільки товариство мало обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування. Витрати товариства на будівництво промислової вітроелектростанції до уваги не приймалися, оскільки вона на час подання декларації не введена в експлуатацію та не може вважатися основним засобом.

19.11.13 уповноваженою особою Очакіської ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0001041500 про відмову у наданні бюджетного відшкодування ТОВ «Тілігульска вітрова електростанція» на суму 4123504 гривень (арк.спр.43).

Відповідно до п.200.5 ст.200 Податкового кодексу України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Судом встановлено, що обсяг оподаткованих операцій позивача за останні 12 місяців склав лише 1665 гривень, що значно менше заявленої суми бюджетного відшкодування - 4123504 гривень.

При цьому, спорудженні позивачем об'єкти не введенні в експлуатацію, не обліковані відповідно бухгалтерського обліку за рахунком 10 «Основні засоби», а обліковуються за рахунком 15 «Капітальні інвестиції».

Відповідно до п. 14.1.138. ст.14 ПК України основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Таким чином, законодавець окремо обумовив, що незавершені капітальні інвестиції не є основними засобами.

Основним критерієм віднесення матеріальних цінностей (будинків, споруд, машин, устаткування, витрат на поліпшення, модернізацію цих об'єктів) до основних фондів в контексті положень ст.200 ПК України є введення їх в експлуатацію та відображення у бухгалтерському обліку на рахунку 10 «Основні засоби».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про правомірність дій податкового органу щодо відмови ТОВ «Тілігульска вітрова електростанція» у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість в сумі 4123504 гривень.

В задоволенні позову відмовити. Судові витрати покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В.В.Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 27.12.2013

Суддя В.В. Біоносенко