Ухвала суду № 36405880, 25.12.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

25.12.2013р. Справа № 1/164

Господарський суд Донецької області у складі судді Захарченко Г.В. розглянув

заяву Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», м.Київ в особі Відділення «Донецька регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк», м.Донецьк

про зміну способу виконання рішення суду

по справі

за позовом Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк м. Київ в особі Відділення "Донецька регіональна дирекція" м. Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮКС-ЕКСПРЕС", м.Донецьк

про звернення стягнення 2 218 753грн. 71коп. на заставлене майно

за участю представників:

від заявника (позивача): Подобєдов Л.І. (за довір.)

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.10.10р. у справі №1/164 вимоги Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк м. Київ в особі Відділення "Донецька регіональна дирекція" задоволені частково та звернено стягнення заборгованості за кредитом з урахуванням індексу інфляції у сумі 2 038 618грн. 77коп., відсотків у сумі 130259грн. 01коп., комісійної винагороди у сумі 4 700грн. 69коп., пені у сумі 12 017грн. 10коп., річних у сумі 1 758грн. 88коп. на майно, яке є предметом договору застави №2-32,34/08-ДЗ від 14.03.2008р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Експрес" - майно заставною вартістю 818522грн. 00коп., яке знаходиться за адресою: м.Донецьк, вул.Соколіна - транспортний засіб, тип автобус пасажирський, марка MAN, модель FORTUNA R07, рік випуску 2003, п. м. 46, колір зелений, номер шасі (кузов, рама, коляска) NMAR070162Т004064, реєстраційний номер АН2250ВЕ, що належить заставодавцю на праві власності згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу РСА 606550, виданого 1-м Донецьким МРЕВ ДАІ ГУ УМВС України від 23.08.2006р.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Експрес" судові витрати по сплаті державного мита у сумі 22187грн. 54коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн. 00коп.

29.10.10р. господарським судом видані накази про примусове виконання рішення від 18.10.10р., які 04.11.10р. отримано представником позивача (стягувача).

18.12.13р. до господарського суду Донецької області надійшла заява Товариства Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» про зміну способу та порядку виконання рішення суду від 18.10.10р.

Ухвалою суду від 19.12.13р. призначено судове засідання з розгляду вищевказаної заяви на 25.12.13р.

В судовому засіданні 25.12.13р. представник заявника підтримав заяву про зміну способу виконання рішення суду.

Представник відповідача в судове засідання 25.12.13р. не з'явився.

Розглянувши матеріали наданої заяви та заслухавши пояснення представника заявника господарським судом встановлено наступне:

18.12.13р. до господарського суду Донецької області надійшла заява Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» про зміну способу та порядку виконання рішення суду від 18.10.10р., в якій заявник просить змінити спосіб виконання рішення суду від 18.10.2010 року по справі №1/164 та викласти резолютивну частину рішення у наступній редакції:

«Звернути стягнення заборгованості за кредитом з урахуванням індексу інфляції у сумі 2 038 618,77грн., відсотків у сумі 130 259,01грн., комісійної винагороди у сумі 4 700,69грн., річних у сумі 1 758,88грн., пені у сумі 12 017,10грн., на майно, яке є предметом договору застави №2-32,34/08-ДЗ від 14.03.2008р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Експрес" (83119, м. Донецьк, вул. Щетиніна, б. 33-А, кв. 49, п/р № 2600.5.000100214 у відділенні № 2 Філії "Донецька дирекція ТОВ УКБ "Камбіо", код банку 394523) на користь Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк (01004, м. Київ, бул. Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, буд. 8/26, ЄДРПОУ 14359319) в особі Відділення "Донецька регіональна дирекція" (83001, м. Донецьк, бул. Шевченко, 13а, рах. №29096000003086, код банку 321767, ЄДРПОУ 14359319) - майно заставною вартістю 818522,00грн., яке знаходиться за адресою: м.Донецьк, вул. Щетиніна, 33а - транспортний засіб, тип автобус пасажирський, марка MAN, модель FORTUNA R07, рік випуску 2003, п.м. 46, колір зелений, номер шасі (кузов, рама, коляска) NMAR070162Т004064, реєстраційний номер АН2250ВЕ, що належить заставодавцю на праві власності згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу РСА 606550, виданого 1-м Донецьким МРЕВ ДАІ ГУ УМВС України від 23.08.2006р.

Реалізацію предмету застави здійснити шляхом продажу предмету застави на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження з визначенням початкової ціни на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.».

В обґрунтування заяви ПАТ «ВТБ Банк» посилається на той факт, що продаж предмету застави на прилюдних торгах за встановленою у рішенні суду початковою вартістю є неможливим з причин значної невідповідності початкової ціни продажу з ринковою ціною на це майно, а також вказує, що початкова вартість предмету застави була визначена у рішенні суду виходячи із заставної вартості предмету застави, що була встановлена сторонами у договорі застави №2-32,34/08-ДЗ від 14.03.2008, тобто початкова вартість предмету застави, що встановлена у рішенні суду, була визначена за ринковими цінами, що існували на початок 2008 року та зазначає, що на ринкову вартість транспорту значно впливають строк його експлуатації та поточний стан.

Дослідивши матеріали поданої заяви господарський суд встановив, що в ході виконавчого провадження ВП №27330539 державним виконавцем складений акт опису й арешту майна боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮКС-ЕКСПРЕС", м.Донецьк та описано й арештовано майно - транспортний засіб, тип автобус пасажирський, марка MAN, модель FORTUNA R07, рік випуску 2003, п. м. 46, колір зелений, номер шасі (кузов, рама, коляска) NMAR070162Т004064, реєстраційний номер АН2250ВЕ; вказане майно було передано на реалізацію до Філії 05 ПП «Нива В.Ш.»; 02.11.2012 та 21.12.2012 проведена переоцінка майна боржника, у зв'язку з тим, що реалізація майна не відбулася. Реалізація арештованого майна не відбулася у зв'язку із відсутністю купівельного попиту. Стягувач відмовився від залишення за банком нереалізованого майна боржника, про що повідомив виконавчу службу.

31.10.2013р. ВДВС Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку винесено постанову про повернення виконавчого документа - наказу №1/164, виданого 29.10.10р. господарським судом Донецької області, стягувачеві.

Господарський суд при розгляді цієї заяви по суті виходить з наступного:

Відповідно ст.ст.124, 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства в України

Згідно з ч. 1 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

З огляду на позицію Вищого господарського суду України, викладену у постанові Пленуму "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17.10.2012р., підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Таким чином, заявник повинен довести належним чином неможливість виконання рішення господарського суду від 18.10.2010р. по справі №1/164 саме в тому порядку, що встановлений в рішенні.

Як свідчать матеріали справи, рішення господарського суду від 18.10.2010р. на час розгляду заяви не виконано, на теперішній час майно не реалізоване, тому заявник просить суд змінити порядок виконання рішення господарського суду та здійснити реалізацію предмету застави шляхом продажу предмету застави на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження з визначенням початкової ціни на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Частиною 7 статті 20 Закону України "Про заставу" встановлено, що реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Відповідно до ст.21 цього ж Закону реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором, а державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, - виключно з аукціонів (публічних торгів). Якщо перший аукціон (публічні торги) оголошено таким, що не відбувся, проводиться наступний аукціон. Початковою ціною другого і наступних аукціонів вважається ціна, зменшена на 30 відсотків по відношенню до початкової ціни попереднього аукціону. Якщо другий і наступні аукціони (публічні торги) оголошені такими, що не відбулися, заставодержатель має право залишити заставлене майно за собою за початковою ціною, яка була запропонована на останньому аукціоні (публічних торгах). У разі якщо заставодержатель відмовився залишити заставлене майно за собою, це майно реалізується у встановленому порядку, якщо інше не передбачено договором.

Вимога позивача щодо визначення початкової ціни предмету застави на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій не ґрунтується на вимогах діючого законодавства.

Крім того, відповідно до положень ст.62 Закону України "Про виконавче провадження", якою встановлений порядок реалізації майна, на яке звернене стягнення, передбачає право стягувача, в разі не реалізації майна, залишити це майно за собою, але останнім це право не реалізоване. Також слід зазначити, що відповідно до положень ст. 47 цього ж Закону стягувач не позбавлений права на повторне звернення до виконавчою служби з заявою щодо примусового виконання наказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Частиною 5 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом.

Порядок реалізації майна, на яке звернено стягнення передбачено ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження".

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Згідно ч. 2 ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються, зокрема початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

У резолютивній частині рішення в разі задоволення позову слід зазначати суму вимоги, що задовольняється за рахунок заставленого майна на момент прийняття судового рішення. Оскільки за змістом статті 19 Закону вимоги заставодержателя задовольняються в обсязі, що визначається не на момент прийняття рішення, а на момент фактичного задоволення цих вимог, заставодержатель не позбавлений права подати новий позов до заставодавця.

Таким чином, необхідність наявності в рішенні господарського суду початкової ціни предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації є вимогою, що встановлена Законом.

Рішенням господарського суду по справі №1/164 від 18.10.2010р. встановлено початкову вартість продажу предмету застави для його подальшої реалізації в розмірі 818522,00грн.

Задовольняючи позов про звернення стягнення на заставлене майно, господарський суд приймає відповідне рішення і надсилає чи видає наказ позивачеві відповідно до статті 116 ГПК.

Вимагаючи, встановити іншу ціну продажу предмета застави, ніж вказана у рішенні суду, для його подальшої реалізації на підставі оцінки, що буде проведена суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, позивач фактично просить змінити рішення по справі.

Крім того, такі вимоги взагалі не ґрунтуються на приписах діючого законодавства, оскільки зміна порядку та способу виконання рішення суду щодо реалізації предмета застави шляхом продажу предмету застави на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження з визначенням початкової ціни на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, фактично призведе до відсутності чіткого визначення початкової ціни продажу майна, на яке звертається стягнення за кредитними зобов'язаннями відповідача.

Крім того, доводи заявника необґрунтовані, оскільки сума вимоги, що задовольняється за рахунок заставленого майна визначається на стадії прийняття судового рішення, а не його виконання.

Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи. Отже, господарський суд не зобов'язаний задовольняти заяву про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання.

Таким чином, правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення не має, а також інших обставин виняткового характеру, які могли б бути підставою для зміни способу та порядку виконання рішення суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», м.Київ в особі Відділення «Донецька регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк», м.Донецьк №3820/300-2 від 16.12.13р. про зміну способу виконання рішення господарського суду Донецької області суду від 18.10.10р. по справі №1/164 - відмовити.

Суддя Г.В. Захарченко