Рішення № 36405826, 23.12.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2013 р.Справа № 922/4703/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Гонтарем А.Д.

розглянувши справу

за позовом Антимонопольного комітету України (м. Київ) до Закритого акціонерного товариства "Краснопавлівський молокозавод" (смт. Краснопавлівка, Харківська обл.) про стягнення 1720,00 грн. за участю представників сторін:

позивача - Фастова Н.В. (довіреність №300-122/08-5660 від 05.06.2013 р.);

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Антимонопольний комітет України, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Закритого акціонерного товариства "Краснопавлівський молокозавод" штраф та пеню у сумі 1720 грн. і зарахувати зазначену суму в дохід загального фонду Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України за місцезнаходженням платника податків по коду класифікації доходів бюджету 21081100 (символ звітності 106).

16.12.2013 р. від судді господарського суду Харківської області Міньковського С.В. на запит судді Сальнікової Г.І. надійшла відповідь, в якій зазначено, що ухвалою суду від 24.04.2012 р. порушено провадження у справі про банкрутство ЗАТ "Краснопавлівський молочний завод" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, постановою господарського суду від 13.02.2013 р. ЗАТ "Краснопавлівський молочний завод" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. На даний час ліквідаційна процедура триває.

Представник позивача в судовому засіданні 23.12.2013 р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у призначене судове засідання 23.12.2013 р. не з'явився, ухвала про порушення провадження у справі від 13.11.2013 р. та ухвала суду від 25.11.2013 р., що були направлені відповідачеві рекомендованим листом за його поштовою адресою, вказаною в позовній заяві, яка також співпадає з адресою в наданому позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №931839 від 22.11.2013 р., були отримані представником відповідача, про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштових відправлень, які долучені судом до матеріалів справи. Доказів отримання відповідачем ухвали суду від 09.12.2013 р. в матеріалах справи не міститься, але слід зазначити, що ухвала направлялася судом на поштову адресу ЗАТ "Краснопавлівський молокозавод", яка вказана в позовній заяві та співпадає з адресою в наданому позивачем вищезазначеному витягу.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України N01-8/1228, 02.06.2006 року "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Антимонопольний комітет України, розглянувши матеріали справи №126-26.13/213-12 про порушення закритим акціонерним товариством "Краснопавлівський молокозавод" (ідентифікаційний код 24271471) законодавства про захист економічної конкуренції, прийняв рішення від 18.06.2013 №512-р, яким визнав, що ЗАТ "Краснопавлівський молокозавод" вчинило порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді неподання інформації Комітету на вимогу державного уповноваженого Комітету від 23.02.2012 р. №126-21/03-2148 у встановлений строк.

За зазначене порушення Антимонопольним комітетом України на ЗАТ "Краснопавлівський молокозавод" накладено штраф у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень.

Відповідно до ухвали господарського суду Харківської області від 10.06.2013 р. у справі №5023/1871/12 призначено ліквідатором боржника ЗАТ "Краснопавлівський молокозавод" арбітражного керуючого Козаченко Володимира Михайловича (ліцензія АВ №482011 від 10.07.2009р.) код 2077509918, місце проживання: м. Дніпропетровськ, вул. Гоголя, буд. 6, кв. 29.

Копія рішення Антимонопольного комітету України від 18.06.2013 №512-р надіслана до ЗАТ "Краснопавлівський молокозавод" із супровідним листом Комітету від 20.06.2013 р. №126-26.13/05-6166. Відповідно до листа Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 04.10.2013 р. №43-В-20370 рекомендований лист з повідомленням про вручення від 21.06.2013 р. №0303506090400 на адресу ЗАТ "Краснопавлівський молокозавод" (вул. Червоногвардійська, 45-А, смт. Краснопавлівка, Лозівський р-н., Харківська обл.) вручений ліквідатору боржника ЗАТ "Краснопавлівський молокозавод" Козаченку В.М. 12.07.2013 р. під розпис.

Відповідно до частини третьої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Комітету, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Строк сплати штрафу, накладеного Антимонопольним комітетом України за рішенням закінчився 12.09.2013 р.

Відповідно до частини восьмої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до Комітету документи, що підтверджують сплату штрафу.

Як зазначив позивач, станом на день подання позовної заяви Комітет не отримав від ЗАТ "Краснопавлівський молокозавод" документів, що підтверджують сплату штрафу, накладеного рішенням.

Відповідно до частини п'ятої статті 56 Закону за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

Позивачем нарахована відповідачу сума пені в розмірі 720 грн. відповідно до частини п'ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Комітет, територіальні відділення Комітету у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Приписами статті 16 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлені повноваження державного уповноваженого Комітету, до яких, зокрема, належать: звернення до суду з позовами, заявами і скаргами у зв'язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції.

Приписами ст. 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 24.04.2012 р. по справі №5023/1871/12 порушено провадження у справі про банкрутство ЗАТ "Краснопавлівський молочний завод" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, постановою господарського суду від 13.02.2013 р. ЗАТ "Краснопавлівський молочний завод" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. На даний час ліквідаційна процедура триває..

Пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в новій редакції) визначено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Оскільки справа про банкрутство ЗАТ "Краснопавлівський молочний завод" була порушена до набрання чинності нової редакції вказаного Закону, то в даному випадку слід застосовувати положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції чинній на момент порушення справи про банкрутство.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній на момент порушення справи про банкрутство) мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Частиною 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Тобто, вказана норма встановлює загальну заборону на нарахування штрафу і пені протягом часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов'язаний з визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію. Тому, неустойка (штраф, пеня) за невиконання грошових зобов'язань не нараховується в силу прямої заборони закону, безвідносно до часу її виникнення. Крім того, не може розглядатися питання про поширення чи непоширення мораторію на не нараховану неустойку, оскільки законом виключена можливість виникнення та існування відносин нарахування неустойки боржнику, щодо якого діє мораторій, введений при провадженні справи про його банкрутство. (Дана позиція підтверджується Постановою Верховного Суду України від 12 березня 2013 року по справі №29/5005/16170/2011 за позовом Дочірньої Компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" про стягнення 120 884 538 грн.93 коп., та Постановою Верховного Суду України від 01.10.2013 року по справі №28/5005/3240/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" про стягнення 1 378 821, 24 грн.).

Виходячи із змісту Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються, за винятком випадків, які можуть бути встановлені спеціальними нормами законодавства.

Таким чином, враховуючи наведені вище положення законодавства, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з Закритого акціонерного товариства "Краснопавлівський молокозавод" штрафу в розмірі 1000,00 грн. та пені в сумі 720 грн. за прострочення сплати штрафу відповідно до ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", які нараховані під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 1, 4, 12, 33-36, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.12.2013 р.

Суддя Сальнікова Г.І.