Постанова № 36405617, 25.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15471/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 грудня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Аліменка В.О., Федотова І.В.,

при секретарі: Погорілій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.10.2013 року по справі за їх позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

ПзІІ «Лукойл-Україна» звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.09.2013 року № 0000483930.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.10.2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ПзІІ «Лукойл-Україна» подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову в повному обсязі. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про законність спірного рішення податкової інспекції, а тому відмовив в його скасуванні. Апеляційна інстанція не може погодитися з такою правовою позицією, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем здійснено фактичну перевірку господарської одиниці АЗС з магазином № 11-02, що розташована за адресою: м. Київ, пр-т Перемоги, 6-А та належить позивачу.

За результатом такої перевірки складено акт від 27.08.2013 року № 0038/28/10/39/30603572, в якому зазначено про порушення позивачем п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України», затвердженого Постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, а саме несвоєчасне оприбуткування у касах готівки на загальну суму 1 120 405,05 грн.

Дані обставини слугували підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 09.09.2013 року № 0000483930, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 5 602 025,25 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що оскільки фактично позивачем оприбуткування коштів проводилось наступного календарного дня, тобто в порушення вимог п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого Постановою правління НБУ від 15.12.2004 року № 637 (несвоєчасне оприбуткування у касах готівки на загальну суму 1 120 405,05 грн.), то застосування фінансових санкцій у сумі 5 602 025,25 грн. є обґрунтованим.

В свою чергу, апеляційна інстанція не може погодитися з такими доводами суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженим Постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (далі - Положення).

Відповідно до п.2.6 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) або використанням розрахункової книжки (далі - РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Згідно з п. 4.1 Положення з метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу, а їх керівники мають забезпечити належне облаштування цієї каси та надійне зберігання готівкових коштів у ній. Якщо з вини керівників не були створені належні умови для забезпечення схоронності коштів під час їх зберігання і транспортування, то вони несуть за це відповідальність у встановленому законодавством України порядку. Зберігання в касі готівки та інших цінностей, що не належать цьому підприємству, забороняється.

Відповідно до п. 4.2 Положення усі надходження в національній валюті відображати у касовій книзі.

Порядком реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 року за № 614, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року за № 106/5297, затверджений порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок (далі - Порядок).

Пунктом 7.1 передбачено, що суб'єкт господарювання повинен забезпечити використання книги ОРО у тій господарській одиниці чи зо тим РРО, що були зазначені на титульній сторінці книги при її реєстрації.

Згідно п. 7.5. Порядку використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає:

- наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО;

- підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО;

- щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо;

- у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій;

- ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язанні щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Статтею 13 Закону передбачено, що вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 2 Закону фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті.

Відповідно до Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 року № 199, зміна - період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання 2-звіту до виконання наступного 2-звіту,

З матеріалів справи слідує, що господарська одиниця АЗС з магазином № 11-02 працює цілодобово.

Отже, якщо об'єкт торгівлі працює цілодобово, то фіскальні звітні чеки повинні роздруковуватися щодоби, тобто не пізніше ніж через 24 години з моменту реєстрації першої розрахункової операції, виконаної після попереднього Z-звіту. При цьому судом першої інстанції акцентовано увагу на те, що технічне поняття «зміна PPO» ніяк не пов'язане з режимом роботи підприємства, адже цілодобова робота підприємства може бути організована із застосуванням 2-або 3-змінної роботи персоналу протягом однієї «зміни РРО». Колегія суддів погоджується з такими доводами.

Проте апеляційна інстанція не може не погодитися з доводами апелянта, що запис про облік руху готівки був зроблений у відповідності до норм вищезазначеного діючого законодавства, в тому числі: вимог п. 7.5 Порядку (книги ОРО знаходилися на місце проведення розрахунків, де встановлено РРО (п. 2.1.3 акту перевірки); Z - звіті, які відображені в акті перевірки підклеєні на відповідних сторінках книги ОРО (п. 2.2.14 акту перевірки); виконані щоденні записи про рух готівки та суми розрахунків в книзі ОРО, про що свідчать відповідні записи.

Крім того, зі змісту книги РРО, Z - звітів та контрольних касових стрічок РРО тривалість жодної зміни не перевершувала 24 години.

Таким чином, оскільки проміжок між здійсненою першою розрахунковою операцією позивача та наступним Z -звітом не перевищує 24 годин, то відсутні підстави вважати, що в діях позивача є порушення п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг», а, отже, і п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого Постановою правління НБУ від 15.12.2004 року № 637.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 01.04.2013 року № К-1239/09.

За ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатньо беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи апелянта з приводу протиправності спірних рішень знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи та повністю спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваній постанові.

За таких обставин Окружним адміністративним судом м. Києва зроблено неправильний висновок щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст.198 ч.1 п. 4 та ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Підсумовуючи вищевикладене, апеляційна інстанція дійшла однозначного висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з постановленням нового судового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 199, 200, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.10.2013 року - скасувати, постановити нову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків від 09.09.2013 року № 0000483930.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Аліменко В.О.

Федотов І.В.