Ухвала суду № 36405412, 12.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/1818/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кульчицький С.О. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

12 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго» звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області та просило визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.01.2013 №000057/2301 та №000058/2301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду м. Києва від 21 серпня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що господарські операції позивача з ТОВ «Ойл Систем» не спричиняють реального настання правових наслідків та проведені з метою ухилення від оподаткування, тобто з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства. Всі первинні бухгалтерські документи, отримані ПАТ «Черкасиобленерго» від вищевказаного контрагента, не можуть мати юридичної сили та доказовості, - з огляду на що позивачем неправомірно віднесено до складу валових витрат вартість придбаних у ТОВ «Ойл Систем» товарно-матеріальних цінностей та віднесено до складу податкового кредиту відповідні суми ПДВ за спірними господарськими операціями.

Перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу та повіомлення ПІ у м. Черкасах, посадовою особою відповідача згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» з питань господарських взаєморозрахунків з ТОВ «Ойл Систем» за липень, серпень та вересень 2012 року.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 15.01.2013 року №9/2211/22800735 та встановлено порушення: п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України № 2755-IV від 02.10.2010 року, в результаті чого занижено податок на додану в загальній сумі 549507 грн.; п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України № 2755-IV від 02.10.2010 року, в результаті чого занижено податок на прибуток в загальній сумі 549507 грн.

На підставі даного акту перевірки ДПІ у м. Черкасах прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.01.2013 року № 000057/2301 та № 000058/2301.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції позивача з контрагентом мали товарний (реальний) характер, придбання таких послуг оформлено документально, що дає право позивачу на формування податкового кредиту та валових витрат.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п.п.134.1.1. п. 134.1. ст.131 ПК України об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог .

Відповідно до п. 201.8. ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ «Черкасиобленерго» та ТОВ «Ойл Систем» укладено договір про закупівлю товарів від 21.06.2012 року № 272-01/11, а саме придбання паливно-мастильних матеріалів (оливу трансформаторну, литол, солідол, нігрол).

Фактичне отримання позивачем відповідних послуг та виконання сторонами умов договору підтверджується наявною в матеріалах справи первинною документацією, зокрема: податковими накладними, видатковими накладними та товарно-транспортними накладними.

Також, ПАТ «Черкасиобленерго» надано докази використання у власній господарській діяльності отриманих від ТОВ «Ойл Систем» ТМЦ (оливу трансформаторну, литол, солідол, нігрол), а саме: копії карток складського обліку, обігово-сальдові відомості, акти, довідки, копії накладних на переміщення та витратні відомості.

Підставою ж для винесення спірних податкових повідомлень-рішень стали результати проведеної зустрічної звірки ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 08.11.2012 року №768/2220/36824303 «Про проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Ойл Систем» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Таурус Голд» за липень-серпень 2012 року».

В свою чергу, колегія суддів звертає увагу, що у податкового органу відсутні повноваження щодо здійснення в межах проведення зустрічних звірок контролю за дотриманням податкового законодавства платниками. Функції контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи державної податкової служби, реалізується шляхом проведення перевірок у випадках і в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Самі по собі відомості довідки зустрічної звірки ТОВ «Ойл Систем» щодо відсутності у товариства-контрагента основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів, що, на думку податкового органу, свідчить про неможливість здійснення контрагентом позивача господарських операцій, не є підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту та валових витрат, оскільки вказана обставина жодним чином не перешкоджає робити такі операції силами іншого суб'єкта підприємницької діяльності за відповідну плату. Господарська діяльність товариства може здійснюватись шляхом залучення трудових ресурсів та транспорту шляхом укладання цивільно-правових угод та господарських договорів. Вирішення ж питань стосовно матеріально-технічного забезпечення господарської діяльності товариства належить до виключної компетенції такого товариства та не може скеровуватися його контрагентом.

Крім того, вищеозначені господарські операції підтвердженні первинними бухгалтерськими документами, які не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Вищий адміністративний суд України у своєму Інформаційному листі від 20.07.2010 р. № 1112/11/13-10 також зазначає: «У разі якщо дії платника податків свідчать про його сумліннісь а скоєні ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності і відповідності дійсному економічному змістом, для підтвердження права на податковий кредит та бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних».

На момент укладання договорів контрагенти позивача у відповідності до вимог чинного законодавства були зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та як платники ПДВ, їх установчі документи яких не були визнані в судовому порядку недійсними.

Аналізуючи вищевикладене та враховуючи принцип персональної відповідальності платника податку, колегія суддів зауважує, що право на податковий кредит та бюджетне відшкодування не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Податковим органом не подано доказів обізнаності позивача про недобросовісний характер діяльності названого контрагента або про допущені ним порушення податкового законодавства.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Докази, надані на підтвердження реальності виконання сторонами спірних договорів, відповідачем не спростовані. Водночас доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на що підстави для її задоволення відсутні.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, ще доводи, викладені відповідачем у акті перевірки та апеляційній скарзі не містять правового підґрунтя та спростовуються матеріалами справи, - а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Допущення судом першої інстанції порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи колегією суддів не виявлено, а підстав для скасування оскаржуваної постанови суду немає.

Керуючись ст.ст.160, 167, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.