Ухвала суду № 36405411, 17.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/3579/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Баргаміна Н.М. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

17 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.11.2013 у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі структурного підрозділу Нафтогазовидобувне управління «Чернігівнафтогаз» до Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Укрнафта» в особі структурного підрозділу Нафтогазовидобувне управління «Чернігівнафтогаз» звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило: визнати протиправним рішення Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області від 05.09.2013 щодо відмови в видачі дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки на території Гнідинцівської сільської ради Варвинського району та зобов'язати Державну інспекцію сільського господарства в Чернігівській області видати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.11.2013 позов задоволено частково: визнано протиправним рішення Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області від 05.09.2013 щодо відмови в видачі дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки на території Гнідинцівської сільської ради Варвинського району; зобов'язано Державну інспекцію сільського господарства в Чернігівській області повторно розглянути заяву ПАТ «Укрнафта» в особі структурного підрозділу НГВУ «Чернігівнафтогаз» щодо надання дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки на території Гнідинцівської сільської ради Варвинського району; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволених позовних вимог, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області з заявою від 02.08.2013 (а.с. 145) про видачу дозволу на зняття та перенесення родючого шару ґрунту при будівництві експлуатаційної свердловини № 278 Гнідинцівського родовища 11.10.1 на території Гнідинцівської сільської ради Варвинського району Чернігівської області.

Разом із вказаною заявою позивачем було надано: копії договорів про встановлення земельного сервітуту та обмежень користування; копію наказу про призначення відповідальної особи за проведення робіт по зняттю робочого шару ґрунту; копію агрохімічного паспорта; копію договорів оренди землі; копію робочого проекту на буріння експлуатаційної свердловини № 278 на Гнідинцівському родовищі; копію розпорядження Варвинської районної державної адміністрації; положення про НГВУ «Чернігівнафтогаз» ПАТ «Укрнафта».

Першим заступником начальника Держсільгоспінспекції в Чернігівській області з метою розгляду питання доцільності видачі дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву винесено наказ № 975 від 14.08.2013 про проведення обстеження земельної ділянки (а.с. 136), на підставі якого видано направлення на проведення позапланової перевірки № 965 від 14.08.2013 (а.с. 137).

15.08.2013 головним спеціалістом відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства, державним інспектором Шептун Г.В. було проведено обстеження земельної ділянки площею, 2,25 га, що знаходиться за межами с. Гнідинці Варвинського району, про що складено акт обстеження земельної ділянки № 3 (а.с. 138).

В результаті вказаного обстеження, зокрема, встановлено, що роботи по зняттю грунтового покриву на земельній ділянці загальною площею 2,25 га не проводились, порушення вимог земельного законодавства не виявлено.

Як зазначено представником відповідача, на виконання наказу Держсільгоспінспекції України від 20.06.2013 № 82 «Про упорядкування інформації щодо актів обстеження земельних ділянок та дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок» зазначені матеріали були направлені до Держсільгоспінспекції України (а.с. 155).

За результатами розгляду вказаних матеріалів Департамент контролю за використанням і охороною земель Державної інспекції сільського господарства України надіслав лист Державній інспекції сільського господарства в Чернігівській області № 6-6/642-13 від 24.09.2013, в якому рекомендував відмовити позивачу у видачі дозволу на зняття та перенесення поверхневого ґрунтового покриву земельних ділянок (а.с. 142-143).

Листом від 05.09.2013 № 04.02-05/1709 (а.с. 140) Державна інспекція сільського господарства в Чернігівській області згідно пунктів 3.3 та 4.5 Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок відмовила позивачу у видачі дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) у зв'язку з тим, що робочим проектом із землеустрою не визначено місце розташування земельної ділянки із загальної площі, в межах якої будуть виконуватись роботи по зняттю та перенесенню ґрунтового покриву; в наданих матеріалах не визначені умови повернення знятого ґрунтового покриву земельної ділянки, відсутні технологічні схеми зі зняття, перенесення та складування поверхневого шару ґрунту; робочим проектом із землеустрою не визначено використання об'ємів ґрунту, який залишиться після виконання робіт по зняттю та перенесенню ґрунтового покриву для рекультивації земельної ділянки та не визначені строки виконання таких робіт.

Суд першої інстанції, мотивував своє рішення тим, що виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи є підстави вважати, що позовні вимоги ПАТ «Укрнафта» в особі структурного підрозділу НГВУ «Чернігівнафтогаз» до Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що Державною інспекцією сільського господарства в Чернігівській області, розглянувши заяву та подані матеріали, було відмовлено у видачі дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву, оскільки в проекті землеустрою не було визначено умови зняття, зберігання і використання родючого шару ґрунту та порядку проведення рекультивації порушених земель.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону земель» ґрунт - природно-історичне органо-мінеральне тіло, що утворилося на поверхні земної кори і є осередком найбільшої концентрації поживних речовин, основою життя та розвитку людства завдяки найціннішій своїй властивості - родючості.

Згідно з ст. 168 Земельного кодексу України при здійсненні діяльності, пов'язаної з порушенням поверхневого шару ґрунту, власники земельних ділянок та землекористувачі повинні здійснювати зняття, складування, зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну ділянку для підвищення її продуктивності та інших якостей. Власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Відповідно до п. 4.8. Положення про державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.12.2011 № 770 до компетенції Держсільгоспінспекції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі належить видача спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок відповідно до проектів, затверджених у встановленому порядку.

Згідно пункту 2 Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.01.2005 № 1 спеціальний дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок - це офіційний документ, який видається на підставі затвердженого в установленому законом порядку проекту землеустрою і дає право власнику земельної ділянки чи землекористувачу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки.

Пунктом 3.1 вказаного Порядку встановлено, що власники земельних ділянок та землекористувачі, які проводять гірничодобувні, геологорозвідувальні, будівельні та інші роботи, зобов'язані отримати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, якщо це призводить до порушення поверхневого (родючого) шару ґрунту.

Пунктом 4 Порядку визначено, що для отримання дозволу власник земельної ділянки, землекористувач або їх представник звертається із письмовою заявою до відповідного органу Держкомзему і наведено вичерпний перелік документів, що додаються до такої заяви.

Відповідно до пунктів 4.3, 4.5 Порядку, заява про видачу дозволу та додані до неї матеріали розглядаються в термін не більше 30 календарних днів з дня їх одержання. За результатами розгляду матеріалів інспекційний орган Держкомзему видає дозвіл чи відмовляє у його видачі. У разі відмови у видачі дозволу інспекційний орган Держкомзему письмово повідомляє про це заявника із зазначенням причин відмови.

Згідно з положеннями норми пункту 3.3 Порядку дозвіл видається на підставі затвердженого в установленому законом порядку проекту землеустрою, у якому повинні бути визначені умови зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту та порядок проведення рекультивації порушених земель. Якщо в проекті ці умови не визначені чи визначені в неповному обсязі, відповідний орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів відмовляє у видачі дозволу.

Вид такого проекту землеустрою передбачений пунктом «з» статті 25 Закону України «Про землеустрій» - робочі проекти землеустрою щодо рекультивації порушених земель, землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, зсувів, ущільнення, закислення, забруднення промисловими та іншими відходами, радіоактивними та хімічними речовинами, покращання сільськогосподарських земель, підвищення родючості ґрунтів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем до заяви про видачу дозволу на зняття та перенесення родючого шару ґрунту було додано Робочий проект на буріння експлуатаційної свердловини № 278 на Гнідинцівському родовищі (а.с. 43-73), відповідно до якого на ситуаційному плані місцезнаходження свердловини № 278 Гнидинцівського родовища (масштаб 1: 50000) та плані розташування земельної ділянки (масштаб 1:2000) визначено місце розташування земельної ділянки (а.с. 45,56), а розділом 4.5.2 Робочого проекту передбачено розміри земельної ділянки, товщину родючого ґрунту, площу майданчику та об'єм ґрунту, що підлягає рекультивації. Також, розділом 2 Робочого проекту передбачено об'єми робіт по охороні ґрунтів і рекультивації земель, в тому числі повернення родючого шару ґрунту з місця складування на ділянку рекультивації.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовна вимога про визнання протиправним рішення відповідача від 05.09.2013 щодо відмови в видачі дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки на території Гнідинцівської сільської ради Варвинського району підлягає задоволенню.

Доводи апелянта про те, що наказом Держсільгоспінспекції України від 20.06.2013 № 82 «Про упорядкування інформації щодо актів обстеження земельних ділянок та дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок» зобов'язано враховувати рекомендації Держсільгоспінспекції України при розгляді питання щодо видачі або відмови у видачі дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок не буруться колегією суддів до уваги, оскільки таке погодження з Держсільгоспінспекцією України не передбачено чинним законодавством України, а видача або відмова у видачі дозволів належить саме до повноважень відповідача.

В свою чергу, щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача видати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву, колегія суддів зазначає наступне.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо видачі або відмови у видачі дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя, а тому позовна вимога про зобов'язання відповідача видати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягає, що вірно встановлено судом першої інтснації.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.11.2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.