Постанова № 36404329, 23.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 грудня 2013 року 11:39 № 826/19581/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К. Ю. при секретарі судового засідання Непомнящій А. О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 до Державна податкова інспекція у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій від 04.11.2013 №2/7/26-54-21-23 та №3/7/26-54-21-23

ВСТАНОВИВ:

09 грудня 2013 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 2/7/26-54-21-23 від 04 листопада 2013 року та № 3/7/26-54-21-23 від 04 листопада 2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач та представник позивача зазначили, що відповідач дійшов помилкового висновку про порушення нею вимог ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" щодо продажу алкогольних напоїв особам що не досягли 18-річного віку. Також позивач заперечує факт продажу алкогольних напоїв 10 вересня 2013 року неповнолітньому, оскільки відсутній розрахунковий документ.

Представник відповідача не визнав позов, надав письмові заперечення, в яких просить відмовити в позові з підстав правомірності оскаржуваного рішення, прийнятого на підставі адміністративних матеріалів, що надійшли з Дарницького районного управління ГУМВС України в місті Києві, згідно з якими встановлено факт продажу алкогольної та тютюнової продукції неповнолітньому, чим порушено статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановила наступне.

Матеріали свідчать, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець 14 серпня 2008 року згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії В02 № 725962. Взята на податковий облік в Державній податковій інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві 15 серпня 2008 року за № 8876.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ФОП ОСОБА_1 здійснює діяльність у сфері роздрібної торгівлі в спеціалізованих магазинах.

Зокрема, згідно Договору оренди нежитлового приміщення НОМЕР_2 від 19 серпня 2013 року орендує приміщення за адресою: АДРЕСА_1 для здійснення роздрібної торгівлі спиртними та тютюновими виробами.

Позивач має ліцензію серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами відповідно.

10 вересня 2013 року співробітниками Дарницького районного управління ГУМВС України в місті Києві під час проведення профілактичних заходів на території Дарницького району міста Києва, близько 19 години 20 хвилин за адресою: АДРЕСА_1, було виявлено факт продажу громадянкою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 пачки цигарок «Мальборо» та одну ж/б слабоалкогольного напою «Рево», об'ємом 0,5 л; 8,5% алкоголю неповнолітній особі ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2

При виявлені зазначеного порушення співробітниками Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві були відібрані пояснення в неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який пояснив, що придбав пачку цигарок «Мальборо» та одну ж/б слабоалкогольного напою «Рево», об'ємом 0,5 л; 8,5% алкоголю в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_3» за адресою: АДРЕСА_1, при цьому продавцем не було запитано його вік та перевірено паспорт. В присутності понятих 10 вересня 2013 року складено Протокол огляду та вилучення.

За фактом виявленого порушення 10 вересня 2013 року на громадянку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, а саме: частина 2 статті 156 КУпАП, порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями.

У подальшому, з метою усунення причин та умов, які спричиняють вчиненню злочинів повнолітніми, до ФОП «ОСОБА_1.» направлено подання, щодо покарання працівника вказаного магазину громадянки ОСОБА_3

Крім цього, 23 вересня 2013 року Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві направлено подання № 47/17627 на адресу начальника регіонального Управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Стаднику О.В. щодо вжиття відповідних санкцій згідно статті 15-3 до ФОП ОСОБА_1 а саме: позбавлення ліцензії на право роздрібної торгівлі та застосування відповідної фінансової санкції.

Згідно супровідного листа ГУ Міндоходів у м. Києві від 17 жовтня 2013 року №10249/7/15-21-01-04 до відповідача направлено матеріали перевірки ВКМСД Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві для прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до вимог діючого законодавства України та для внесення інформації в інформаційну систему «Податковий блок».

В свою чергу, Головним управлінням Міндоходів у місті Києві підготовлено розпорядження від 07 жовтня 2013 року № 1574/Г/26-15-21-02-11 та № 1573/Г/26-15-21-02-11 про анулювання ліцензій позивача серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами відповідно.

Постановами Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 04 листопада 2013 року № 2/7/26-54-21-23 та від 04 листопада 2013 року № 3/7/26-54-21-23 за порушення статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до позивача застосовано штрафи у розмірі 6800,00 відповідно до кожного правопорушення.

Згідно протоколу Зеленківської сільської ради Миронівського району Київської області № 3 від 26 листопада 2013 року за результатом розгляду протоколу КИ № 0015998 «Про адміністративне правопорушення» від 10 вересня 2013 року, у зв'язку з неявкою громадянина ОСОБА_4 на засідання комісії, закрито справу за відсутності доказів продажу.

Позивач вважає вказані вище рішення незаконними і просить їх скасувати, посилаючись на те, що не було факту продажу алкогольних напоїв 10 вересня 2013 року неповнолітньому, оскільки відсутній розрахунковий документ. При цьому, позивач стверджує, що в її магазині взагалі відсутня така продукція як слабоалкогольний напій «Рево».

Слід звернути увагу, що у судовому засіданні 17 грудня 2013 року було допитано у якості свідка громадянку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - продавця магазину, яка заперечила факт продажу пачки цигарок «Мальборо» та однієї ж/б слабоалкогольного напою «Рево», об'ємом 0,5 л; 8,5% алкоголю в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_3» за адресою АДРЕСА_1 неповнолітній особі ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 До того ж, зазначила, що вказана неповнолітня особа взагалі не придбавали товарів алкогольного та тютюнового походження у неї в магазині.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995р. № 481/95-ВР з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Закон України від 19.12.1995р. №481/95-ВР).

Згідно пункту 2 частини 1 статті 153 названого Закону забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Частиною 4 наведеної правової норми закріплено, що продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

У частині 2 статті 17 Закону України від 19.12.1995р. №481/95-ВР зазначено, що за порушення вимог статті 153 цього ж Закону до суб'єкта господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 6800 грн.

Системний аналіз зазначених вище правових норм дає суду підстави для висновку щодо запровадження в імперативній формі заборони на продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18-ти років, а у разі її порушення, наявність підстав для накладення фінансових санкцій саме на суб'єкта господарювання.

Відповідно до пункту 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790 (далі - Порядок №790), підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали адміністративного провадження можуть бути підставою для прийняття рішення про застосування до суб'єкта господарювання фінансових санкцій, визначених частиною 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР.

Надані відповідачем копії адміністративних матеріалів підтверджують факт продажу в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_3», який належить ФОП ОСОБА_1, пачки цигарок «Мальборо» та однієї ж/б слабоалкогольного напою «Рево», об'ємом 0,5 л; 8,5% алкоголю в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_3» за адресою АДРЕСА_1 неповнолітній особі ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2

Про недодержання позивачем вимог статті 15-3 Закону № 481/95-ВР свідчать і покази неповнолітньої особи ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2

Свідчення продавця ОСОБА_3 не підтверджуються іншими доказами та водночас суперечать наявним у матеріалах справи і досліджених судом доказам. Зважаючи на непереконливість та суперечливість свідчень ОСОБА_3, суд не бере їх до уваги.

Відсутність розрахункового документу, на що вказує представник позивача, не означає, що товар не міг бути фактично проданий без оформлення при цьому відповідного розрахункового документу, а тому такі усні посилання представника позивача не є достатньою підставою для висновку про не здійснення фактичного продажу товарів.

Посилання позивача на неправильне оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та наявність інших недоліків в його оформленні, не підтверджуються копією вказаного документу, до того ж такі доводи позивача є недостатніми для висновку про відсутність порушення позивачем статті 15-3 Закону № 481/95-ВР.

При цьому, слід зазначити, що Закон № 481/95 і Порядок № 790 не уповноважують відповідача здійснювати контроль за правильністю оформлення протоколів про адміністративне правопорушення, оскільки відповідачем розглядається питання про застосування до суб'єкта господарювання фінансових санкцій за порушення вимог Закону № 481/95-ВР, а не питання про притягнення особи, відносно якої складено протокол, до адміністративної відповідальності.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з аналізу положень чинного законодавства та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 таким, що не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про судовий збір, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набрав чинності з 23 жовтня 2013 року, внесено зміни у підпункті 1 пункту 3: а саме: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» встановлено у 2013 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня - на рівні 1147,00 грн.

Враховуючи розмір майнових вимог, позивачу, в даному випадку, за звернення до адміністративного суду із майновим позовом слід було сплатити 1720,50 грн.

Водночас, частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 172,06 грн., а тому, враховуючи, результат розгляду адміністративної справи та розмір сплаченого судового збору, решта суми судового збору у розмірі 1548, 44 грн. грн. підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету.

Враховуючи викладене, керуючись статями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

2.Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31218206784007, код класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 1548,44 грн. (тисяча п'ятсот сорок вісім гривень 44 коп.)

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник