Постанова № 36403997, 26.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 грудня 2013 року 16:05 № 826/18846/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянув в порядку скороченого провадження адміністративну справу, провадження в якій відкрито відповідно до ухвали суду від 02.12.2013 року,

за позовом

ДПІ в Обухівському районі ГУ Міндоходів у Київській області

до

Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна Залізниця» (в особі в.п. Київська дирекція залізничних перевезень)

про

стягнення податкового боргу у розмірі 8 140,25 грн.,-

вимога про що ґрунтується на: викладених в позовній заяві обставинах щодо виникнення спірної заборгованості; довідці про наявність заборгованості відповідача станом на 07.11.2013; Акті камеральної перевірки податкової звітності із земельного податку від 02.03.2012 № 55; податкових повідомленнях-рішеннях від 03.03.2012 року № 0001291501/75, № 0001271501/73 та № 0001281501/74 (з докази їх вручення відповідачу); податковій вимозі № 273 від 02.04.2012 року (з доказами її вручення відповідачу); картці особового рахунку відповідача; витязі з ЄДР.

Керуючись положеннями статті 67 Конституції України, а також положеннями Податкового кодексу України, а саме: ст. 126, п/п. 14.1.265., 14.1.39, п. 54.3. (щодо штрафних санкцій та обов’язку податкового органу їх визначити), п. 57.1, п. 57.3 (щодо строків сплати узгоджених грошових зобов’язань), п. 58.1., п. 58.3 (щодо умов направлення та порядку вручення податкових повідомлень), п/п. 14.1.175 (щодо визначення терміну «податковий борг»), п. 87.2. (щодо джерел погашення податкового боргу), п. 41.5. (щодо органів стягнення), п/п. 14.1.137. (щодо визначення органів стягнення), п/п. 20.1.18. (щодо права ДПІ на звернення до суду з приводу стягнення податкового боргу), п. 41.5. (щодо органу стягнення), п. 95.1. (щодо права податкових органів звертатися до суду про стягнення податкового боргу та звернення стягнення в першу чергу на кошти боржника), п. 95.2. (щодо стягнення коштів та продаж майна платника податків не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги), п. 95.3. (щодо стягнення податкового боргу за рішенням суду), п. 59.5. (щодо стягнення консолідованої суми боргу),

розглянувши виходячи з вищенаведених приписів законодавства подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки наведені позивачем доводи та надані позивачем докази підтверджують існування податкового боргу, який не сплачений на час розгляду даної справи.

З приводу ж поданих відповідачем заперечень проти позову, згідно яких відповідач посилаючись на п. 102.4. ст. 102 ПК України вказує на пропуск ДПІ строків стягнення спірної заборгованості, суд зазначає, що дана сума заборгованості виникла у зв’язку із несплатою визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 03.03.2012 року штрафних санкцій, які були нараховані у зв’язку з несвоєчасною сплатою грошових зобов’язань (із земельного податку) перед бюджетом. Доказів оскарження та скасування у встановленому порядку цих рішень під час розгляду справи не надано. Виходячи з наявних матеріалів справи, зазначені грошові зобов’язання набули статус податкового боргу, на підставі чого ДПІ виставлено відповідачу податкову вимогу № 273 від 02.04.2012 року. Доказів оскарження та скасування зазначеної вимоги під час розгляду справи також не надано. Враховуючи наведене та наявні матеріали справи суд не вбачає підстав для висновку про порушення ДПІ встановлених п. 102.4. ст. 102 ПК України строків стягнення спірної суми податкового боргу.

До того ж, в контексті заперечень відповідача суд також зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення даної заборгованості у судовому порядку, встановлення факту її сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.

Рішення суб'єкта владних повноважень (податкова вимога), на підставі яких позивач просить стягнути суму податкового боргу, не є предметом позову у даній справі, а отже подані відповідачем заперечення, як зазначено вище, не стосуються предмету доказування у даній справі та не можуть братися судом до уваги у даній справі. Наведене відповідає правовій позиції Вищого адміністративного суду України, викладеній в ухвалі від 09.04.2012 р. № К-10088/09 (номер рішення в ЄДРСР - 23599386) та в постанові від 16.05.2013 р. № К/9991/11648/11 (номер рішення в ЄДРСР 31340157).

В даному випадку податкові зобов’язання є узгодженими та несплаченими у встановлений строк, у зв’язку з чим набули статусу податкового боргу, з урахуванням чого та на підставі наведених вище норм податкового законодавства, керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-162, ст.ст. 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна Залізниця» (код ЄДРПОУ 04713033, адреса: 01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6) на користь бюджету (р/р 34129999700449, МФО 821018, код 37851055, банк УДКСУ у Київській області) суму податкового боргу із земельного податку з юридичних осіб у розмірі 8 140,25 грн. (вісім тисяч сто сорок гривень 25 коп.).

3. Постанова підлягає негайному виконанню на підставі ч. 1 ст. 256 та п. 8. ч. 6 ст. 1832 КАС України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ч 8 ст. 183-2, ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Кармазін