Постанова № 36403393, 13.11.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 року 16:35Справа № 808/6361/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Білоуса А.О. та представників

позивача: Польнікової Н.В., Касьян О.П.

відповідача: Гавриленка Д.В., Шаптала О.В.

третьої особи 1: не з'явився

третьої особи 2: Тріль І.М.

прокуратури: Стешенка В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжя Міжрегіонального головного управління Міндоходів

треті особи Запорізька міська рада

Департамент фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради

за участю Прокуратури Запорізької області

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 червня 2013 року по справі №К/9991/36145/11 касаційна скарга Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя Державної податкової служби задоволена частково.

Постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 07 червня 2010 року та постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2013 року по справі №2а-0870/10/0870 скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та направляючи справу на новий розгляд Вищий адміністративний суд України звернув увагу на те, що в матеріалах справи міститься лист ДПА в Запорізькій області №1793/10/10-112 від 19.04.2011р. до прокурора Запорізької області (Павлова В.В.), в якому ДПА в Запорізькій області просить з метою захисту інтересів держави, в межах Закону України «Про прокуратуру», розглянути можливість щодо оскарження постанови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24.06.2010р. у справі № 2а-811/2010 в частині визначення дати, з якої п.3 Додатку 3 до Положення про збір за право використання місцевої символіки, затвердженого рішенням ЗМР № 126 від 05.06.2002р. втратив чинність. Однак, не має відомостей, яким чином прокуратура відреагувала на даний лист. Крім того, постанова Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24.06.2010р. не завірена належним чином.

18 липня 2013 року матеріали вищезазначеної справи надійшли до канцелярії Запорізького окружного адміністративного суду, справі присвоєно №808/6361/13-а.

Ухвалою суду від 22 липня 2013 року справа прийнята до провадження та призначена до судового розгляду на 08 серпня 2013 року.

Провадження у справі неодноразово зупинялось.

В якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Запорізьку міську раду та Департамент фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради.

В судових засіданнях представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі, надали пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві та неодноразових додаткових поясненнях до позову.

Представники відповідача проти позовних вимог заперечили з підстав викладених в запереченнях на адміністративний позов та додаткових поясненнях до них.

Від третьої особи 1 надійшли пояснення (вх..№44290 від 13.11.2013) та клопотання про розгляд справи за відсутності представника Запорізької міської ради.

Представник третьої особи 2 в судовому засіданні надала усні пояснення щодо предмету позовних вимог.

Прокурор надав суду витребувані документи та письмові пояснення. Проти задоволення позовних вимог заперечив.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні 13 листопада 2013 року судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора та третьої особи 2, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як встановлено з матеріалів справи, на підставі направлень від 30.10.2009р. № 0659, від 26.11.2009р. №0659/1 виданих СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі та відповідно до частин 1,2 - 4,5 статті 11-1 Закону України від 04.12.1990р. № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» (із змінами та доповненнями) фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі та ДПА у Запорізькій області проведено планову виїзну перевірку відкритого акціонерного товариства «Мотор Січ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008р. по 30.09.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008р. по 30.09.2009р., за наслідками якої 25 грудня 2009 року складено акт за № 363/08-02/14307794 (далі - Акт перевірки ).

Перевіркою встановлено порушення статей 12, 19 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» від 20 травня 1993 року N 56-93, підпунктів 2.1.1, 2.1.2 пункту 2.1, пунктів 2.2 а), 2.3, 2.5, 2.7 розділу 2, п. 3.1 розділу 3 Положення про збір на право використання місцевої символіки, затвердженого Рішенням Запорізької міської ради від 05.06.2002р. № 129 - ВАТ «Мотор Січ» протягом перевіреного періоду використовувало місцеву символіку - слово «Січ» у назві підприємства.

При цьому, дозвіл на використання місцевої символіки не було отримано, збір за використання місцевої символіки у розмірі 0,1 % вартості виробленої продукції не нараховувався та не сплачувався за період з 01.04.2008р. по 30.09.2009р.

За результатами розгляду матеріалів перевірки, з урахуванням висновків щодо розгляду заперечень відкритого акціонерного товариства «Мотор Січ» до акту перевірки, заступником начальника СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі Багмет Н.Т., 14 січня 2010 року прийнято, зокрема, податкове повідомлення - рішення № 0000200802/0 про сплату збору за право на використання місцевої символіки в сумі 5 175 038 грн.79 коп., в тому числі 3 473 271 грн.82 коп. основного платежу та 1 701 766 грн.97 коп. штрафних санкцій на підставі зазначеного рішення та в результаті апеляційного узгодження податкового зобов'язання, в порядку, визначеному пунктом 5.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III, 25 березня 2010 року було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000200802/1.

Не погодившись з висновками Акту перевірки та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду.

Скасування зазначених податкових повідомлень-рішень є предметом даного адміністративного позову.

Розглядаючи справу по суті суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності з пунктами 2.1, 2.2 Положення про збір за право використання місцевої символіки, затвердженого Рішенням другої сесії XXIV Запорізької міської ради від 05.06.2002р. № 129: (наводиться із скороченнями)

Дозвіл за право використання місцевої символіки видається Головним економічним управлінням міської ради згідно з встановленою формою на підставі заяви, ескізу та опису майбутнього використання місцевої символіки;

платниками збору за право використання місцевої символіки є юридичні особи і громадяни, які з комерційною метою використовують символіку.

ПАТ «Мотор Січ»)на законних підставах використовує власну назву на підставі наказу від 15.11.1991р. «про присвоєння нового найменування підприємства», у відповідності з яким ЗПО «Моторобудівник» було перейменовано у підприємство «Мотор Січ», а також шляхом реєстрації автентичного товарного знаку у березні 1993р.

Проти цієї обставини представник відповідача не заперечував.

При цьому, поняття «комерційна мета», яке є визначальним при сплаті збору, не визначене жодним нормативним актом України.

Отже, те, що ПАТ «Мотор Січ» здійснює діяльність, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру саме по собі не доводить використання місцевої символіки саме з комерційною метою. Тобто, задля забезпечення максимальної вигідності будь-яких господарських операцій.

Також, статтею 12 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993р. № 56-93 «Про місцеві податки і збори», (в редакції чинній на час сприйняття спірних рішень) визначено, що місцевою символікою є герб міста або іншого населеного пункту, назва чи зображення архітектурних, історичних пам'яток.

Згідно з приписами Закону України № 1805-ІІІ від 08.06.2000 року «Про охорону культурної спадщини», пам'ятка - це об'єкт культурної спадщини національного або місцевого значення, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (ст. 1). Із занесенням до Реєстру на об'єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи поширюється правовий статус пам'ятки (ч. 1 ст. 13).

Державний реєстр нерухомих пам'яток України (пам'ятки місцевого значення станом на 01.06.2009 року) не містить буквосполучення «СІЧ», отже вказаний термін «СІЧ» в юридичному значенні не є пам'яткою, а тому не може вважатися й місцевою символікою (символікою територіальної громади) в розумінні Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» та Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Крім того, фактично слово «СІЧ» в назві підприємства лише вказує на певне місце розташування підприємства, адже поняття «СІЧ» є історичним визначенням адміністративно-територіального устрою держави, що існувала в різних регіонах не лише сучасної України, а й інших країн (Росії, Туреччини).

Зазначена обставина була встановлена рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 24.06.2010р. в адміністративній справі № 2а-811/2010, яке набрало законної сили, а отже в силу вимог ст.72 КАС України не потребує доказування.

При розгляді по суті справи №808/6361/13-а, суд ухвалою від 25 вересня 2013 року витребував від Прокуратури Запорізької області документальні докази та інформацію стосовно того чи оскаржувалась постанова Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 24.06.2010 по справі №2а-811/2010, а також суд витребував завірену копію листа ДПА в Запорізькій області №1793/10/10-112 від 19.04.2011 та відповідь на нього.

Листом від 13.11.2013 за вих.№05/2-2581-10 прокуратура Запорізької області повідомила суд, що за результати розгляду листа ДПА в Запорізькій області від 19.04.2011 №1793/10/10-112 прокуратурою області не встановлено підстави для оскарження постанови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24.06.2010 у справі №2а-811/2010, про що ДПА в Запорізькій області була повідомлена листом від 23.05.2011 за №05/1 - 2336 - 11. До відповіді була надана завірена копія вищезазначених листів.

Також, судом зроблено запит до Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя, стосовно отримання інформації щодо набрання законної сили постановою Орджонікідзевського районного суду від 24 червня 2010 року по справі №2а-811/2010. Також суд просив надати завірену копію вказаного судового рішення.

Відповідно до отриманої відповіді та належним чином завіреної копії постанови Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 24 червня 2010 року по справі №2а-811/2010, вказана постанова набрала законної сили - 13 жовтня 2011 року.

Отже, Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя рішенням від 24.06.2010 p., ухваленим на користь ПАТ «Мотор Січ», визнав незаконним та скасував рішення Запорізької міської ради від 05.06.2002р. № 129 «Про затвердження положення про збір на право використання місцевої символіки» зі змінами, в частині визнання слова «СІЧ» місцевою символікою, за використання якої повинен сплачуватися збір, з дати набрання чинності рішення від 05.06.2002р.

Рішення від 24.06.2010 р. набрало законної сили - 13 жовтня 2011 року.

Таким чином, згідно з вимогами ст.ст. 69, 70, 72 КАС України рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24.06.2010 р. є належним доказом по справі, що містить інформацію щодо предмету доказування, а саме відсутності підстав зобов'язувати позивача сплачувати місцевий збір за використання слова «СІЧ» та притягувати підприємство до відповідальності, враховуючи, що обставини, встановлені вказаним рішенням, не підлягають доказуванню при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З набранням чинності зазначеного рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя відсутня правова підстава пред'явлення (на теперішній час) податковим органом податкових повідомлень-рішень №0000200802/0 та №0000200802/1 щодо несплати ПАТ «Мотор Січ» місцевого збору за використання слова «СІЧ».

З урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2, статтями 69, 70, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Запоріжжі від 14 січня 2010 року №0000200802/0 та від 25 березня 2010 року №0000200802/1.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» судовий збір у розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.П. Бойченко