Постанова № 36403270, 05.12.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2013 року Справа № 814/4523/13-а

м. Миколаїв

15:10

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом:Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028 до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «ИНФИНИТИ», вул. Гмирьова, 14, м. Миколаїв, 54028 про:стягнення податкового боргу в сумі 510 грн.,Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (надалі - ДПІ або позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ИНФИНИТИ» (надалі - Товариство або відповідач) податкового боргу з податку на прибуток в сумі 510 грн.

Представник ДПІ заявив клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (ар. с. 37-38).

Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 31.10.2013 і копію повістки від 20.11.2013, суд направив за місцезнаходженням відповідача (згідно із спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ар. с. 5-10). Ці документи були повернуті до суду без вручення адресату (ар. с. 26-29, 34-36). Як вказано у частині 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. У разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (частина 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України). Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

в с т а н о в и в:

Відповідач був узятий на облік в органах державної податкової служби 22.03.2011 за № 567/2341533, що підтверджується довідкою від 02.10.2013 (ар. с. 11).

17.01.2013 позивачем було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 21.09.2011 по 30.09.2012, валютного та іншого законодавства за період з 21.09.2011 по 30.09.2012, за результатами якої був складений Акт № 164/22-200/37585953 (надалі - Акт від 17.01.2013, ар. с. 16-20). Як зазначено в Акті від 17.01.2013, відповідач, в порушення підпунктів 49.18.1, 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, пункту 152.9 статті 152 і пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України, не подав декларації з податку на додану вартість за серпень, вересень 2012 року і податкової декларації з податку на додану вартість за 3 квартали 2012 року. На підставі пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України позивач податковими повідомленнями-рішеннями від 13.02.2013 № 0000482301 (надалі - Рішення 1) застосував до відповідача штраф в сумі 340 грн. і № 000472301 (надалі - Рішення 2) застосував штраф в сумі 170 грн. (ар. с. 21). Акт від 17.01.2013, Рішення 1 і Рішення 2 направлялись позивачем на адресу відповідача і були отримані Товариством, про що свідчать поштові повідомлення, які містяться в матеріалах справи (ар. с 22).

15.07.2013 позивачем було виставлено відповідачу податкову вимогу № 160-19 (ар. с. 12), яка була направлена на адресу відповідача, але була повернута до органів ДПІ без вручення (ар. с. 13). Пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за застосування штрафних санкцій є контролюючий орган. Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем податкових повідомлень-рішень.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що сума узгодженого грошового зобов'язання, але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, є податковим боргом.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Відповідно до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити.

Керуючись статтями 11, 71, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ИНФИНИТИ», вул. Гмирьова, 14, м. Миколаїв, 54028 (банківські реквізити не відомі, ідентифікаційний код 37585953) на користь на користь Держави податковий борг в сумі 510 грн.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна