Постанова № 36402958, 18.12.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

/P>

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/7727/13-a

категорія 8.2.1

18 грудня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Токаревої М.С.,

при секретарі - Смолінській І.П.,

за участю представника позивача

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівський хлібозавод" до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 жовтня 2013 року №0000942200

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бердичівський хлібозавод» звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Бердичівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 жовтня 2013 року №0000942200. В обґрунтування позову позивач зазначає, що Бердичівською ОДПІ було проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ «Бердичівський хлібозавод» з питань достовірності визначення податкового кредиту по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Ферко» за період з 01.03.2013 року по 30.04.2013 року, за результатами якої складено акт від 18.09.20132 року №542/2200/33394612.На підставі даного акту було винесено податкове повідомлення-рішення №0000942200 від 10 жовтня 2013 року, яким позивачу донараховано податкові зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 701007 грн. у т.ч.467338 грн. – за основним платежем та 233669 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення винесеним з порушенням норм діючого законодавства, а тому просить визнати його протиправним та скасувати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив у зв’язку з чим суд вважає за можливе слухати справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Бердичівською ОДПІ було проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ «Бердичівський хлібозавод» з питань достовірності визначення податкового кредиту по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Ферко» за період з 01.03.2013 року по 30.04.2013 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт від 18.09.20132 року №542/2200/33394612, яким встановлено порушення ТОВ «Бердичівський хлібозавод» п.198.3 ст.198, п.198.3 ст.198 ПК України, яке полягає у занижені суми податкового зобов’язання з ПДВ, що підлягає сплаті у бюджет на загальну суму 467338 грн.

На підставі даного акту було винесено податкове повідомлення-рішення №0000942200 від 10 жовтня 2013 року, яким позивачу донараховано податкові зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 701007 грн. у т.ч.467338 грн. – за основним платежем та 233669 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи 12 жовтня 2012 року між ТОВ «Бердичівський хлібозавод» та ТОВ «Ферко» був укладений договір поставки №12101, відповідно до якого ТОВ «Ферко» (постачальник) зобов’язується передати у власність ТОВ «Бердичівський хлібозавод» (покупець), а покупець прийняти та оплатити товар на умовах цього договору. Згідно з умовами даного договору, кількість, асортимент, ціна товару, терміни передачі й оплати товару, місце постачання товару визначаються додатками до даного договору, які є невід’ємними частинами договору поставки.

25 березня 2013 року був укладений Додаток №5 до Договору поставки відповідно до якого Продавець продає, а покупець купує Товар: соєві боби (для технічних потреб) українського походження врожаю 2012року в кількості 240 тон, в термін не пізніше 30 квітня 2013 року. Оплата протягом 180 днів з моменту поставки.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документі - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Відповідно до даної статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарські операції між ТОВ «Бердичівський хлібозавод» та ТОВ «Ферко» підтверджуються належним чином оформленими податковими та видатковими накладними, актами приймання-передачі товару, а також платіжними дорученнями про сплату за отриманий товар. Зауважень щодо вказаних документів у відповідача немає.

Відповідач вважає, що операції щодо придбання товарно-матеріальних цінностей ТОВ «Бердичівський хлібозавод» у ТОВ «Ферко» не спричиняють реального настання правових наслідків, оскільки у контрагента позивача відсутні виробничі потужності, основні засоби та трудовіресурси для здійснення даного виду господарських операцій.

На думку суду, відсутність персоналу, транспортних засобів, виробничо-складських приміщень не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб'єкт господарювання здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб'єктів господарювання для виконання зобов'язань по укладених ним договорах.

Відсутність інформації в інформаційних базах Міндоходів і зборів щодо наявності у ТОВ «Ферко» власних чи орендованих приміщень не дає підстав визнавати первинні документи «дефектними».

Що стосується посилання відповідача у акті на те, що у ході перевірки не підтверджено рух придбаного товару від ТОВ «Ферко» по ланцюгу постачання, що підтверджується витягами з актів проведених перевірок ТОВ «Ферко», ТОВ «Честерхауз», ТОВ «Квентін» та інших осіб по ланцюгу постачання ТМЦ, за результатами яких встановлені порушення зазначеними підприємствами норми податкового законодавства, то суд не приймає їх до уваги зважаючи на наступне.

Податковий кодекс України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб’єктом господарювання.

Крім того, відповідно до роз’яснення ВАС України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11, при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Одночасно слід відмітити, що у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб’єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі “Інтерсплав проти України”).

Що стосується твердження відповідача, що перевіркою не підтверджено використання придбаного товару в ТОВ «Ферко» в господарській діяльності ТОВ «Бердичівський хлібозавод», оскільки митні декларації містять дефекти, то суд не приймає його до уваги з наступних підстав.

У акті перевірки працівники Бердичівської ОДПІ встановили «дефектність» первинних документів (митних декларацій), посилаючись на «Інструкцію про порядок заповнення вантажної митної декларації», затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.1997р. №307. Дана інструкція та наказ втратили чинність на підставі Наказу Міністерства фінансів України №651 від 30.05.2012р.

Як встановлено у ході судового розгляду митні декларації було оформлено у відповідноісті до «Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа», затвердженого Наказом Мінфіну України №651 від 30.05.2012 року, який був чинним на час митного оформлення товару.

Суд також не приймає до уваги твердження відповідачка, що операції із придбання та реалізації не мали реальний характер, товар не перевозився і не зберігався, перевіркою не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів ТОВ «Бердичівський хлібозавод».

У акті вказано, що у перевіряємому періоді підприємство займалося виробництвом хліба та хлібобулочних виробів, сухарів, печива, пирогів і тістечок тривалого зберігання, проте згідно свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ "Бердичівський хлібозавод" одним із видів діяльності підприємства є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин. Наведені обставини свідчать, що у позивача були всі правові підстави здійснювати посередницьку торгівлю зерном.

Крім того, слід відмітити, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Крім того, від здійснення оспорюваних господарських операцій ТОВ «Бердичівський хлібозавод» отримало прибуток у розмірі 9983,33 грн., що підтверджується розрахунком фінансового результату від здійснення господарської операції з ТОВ «Ферко» по Додатку №5 від 25.03.2013р. та Додатку №6 від 29.04.2013року наявним у матеріалах справи.

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані грошові зобов'язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Отже, наявність підтверджуючих документів та належним чином оформлені податкові накладні свідчать про правомірність включення сум ПДВ до податкового кредиту. В даному випадку при придбанні товару у березні-квітні 2013 року, кожна оподаткована господарська операція належним чином оформлена, податкові накладні, видаткові накладні та інші первинні документи оформлені належним чином та відповідають встановленим вимогам.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що висновки перевіряючих податкового органу, викладені в акті, на підставі якого прийнято оспорюване податкове повідомлення - рішення ґрунтуються лише на припущеннях та не підтверджені документами, а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а оспорюване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 158, 163-167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівський хлібозавод" задовольнити.

Визнати податкове повідомлення-рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 10 жовтня 2013 року №0000942200 протиправним та скасувати його.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя М.С. Токарева

Повний текст постанови виготовлено: 23 грудня 2013 р.