Постанова № 36402619, 25.12.2013, Апеляційний суд міста Севастополя

25.12.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 33-797/169/2013 Головуючий в суді 1-ї інстанції

Категорія: ст. 472 МК України Непомнящий М.О.

Доповідач: Коваленко О.Ю.

П О С Т А Н О В А

"25" грудня 2013 року Суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Севастополя Коваленко О.Ю., за участю представника особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 - ОСОБА_4,, представника Севастопольської митниці Міндоходів - Бабчука С.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Севастополі апеляційну скаргу притягнутого до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 на постанову Ленінського районного суду міста Севастополя від 29 листопада 2013 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Одеської області, громадянина України, який працює капітаном судна „ERLYNE" (прапор Ліберія), мешкає за адресою: АДРЕСА_1, такого, що не притягувався до адміністративної відповідальності,

визнано винним у порушенні митних правил, передбачених ст.472 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 23124 гривень, з конфіскацією на користь держави товару - мастила гідравлічного марки „Lukoil" в кількості 1230 літрів, згідно опису предметів від 09 серпня 2013 року, вилучених відповідно до протоколу про порушення митних правил №017 6/12300/2013 від 08 серпня 2013 року.

судом також постановлено стягнути з ОСОБА_3 у дохід держави судовий збір у розмірі 34 гривень 41 копійки.

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови суду, на території причалу № 20 Севастопольського морського торговельного порту 08 липня 2013 року о 22 години 50 хвилин під час здійснення митного огляду теплоходу „ERLYNE" (прапор Ліберія), який прибув із закритим кордоном, тобто із-за меж митної території України, з порту Маріуполь в порт Севастополь з метою навантаження металопродукції, був встановлений факт недекларування, тобто незаявлення за встановленою формою капітаном теплоходу „ERLYNE" (прапор Ліберія) ОСОБА_3 товару: мастило гідравлічне марки „Lukoil" в кількості 1230 літрів, яке переміщувалось через митний кордон України.

Вказане мастило було виявлено в ході митного огляду службових приміщень теплоходу „ERLYNE", знаходилось у румпельному відділені судна, та підлягало обов'язковому декларуванню при переміщенні через митний кордон України, але не було заявлено за встановленою формою у документах, які були подані капітаном теплоходу „ERLYNE" (прапор Ліберія) ОСОБА_3 для митного контролю судна, а також не були заявлені усно.

Таким чином, капітан теплоходу „ERLYNE" (прапор Ліберія) ОСОБА_3 не задекларував, тобто не заявив за встановленою формою точні та достовірні відомості про наявність на борту судна вказаного товару.

Своїми діями ОСОБА_3, на думку суду першої інстанції, ОСОБА_3 допустив порушення митних правил України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.472 Митного кодексу України, а саме: недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування та назва, кількість) про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати постанову районного суду, закрити провадження по справі і повернути йому вилучений товар.

Апелянт вважає постанову суду незаконною, оскільки судом не у повній мірі було досліджено матеріали справи та постановлене невірне рішення.

Вказує, що не мав наміру скоювати митне правопорушення, оскільки не приховував від митного контролю мастило, навпаки, в усній формі заявив про його наявність.

Крім того, на думку апелянта, допустимо при проходженні митного контролю використання замість митної декларації облікових документів, які були надані митному органу та в судовому засіданні, а саме - коносаменти на закупку мастила на що суд не звернув уваги при розгляді справи.

ОСОБА_3 також стверджує, що не міг завдати матеріальної шкоди державі у вигляді недоплати митних платежів, оскільки судові припаси звільняються від митних платежів, а тому, допущена їм помилка в митній декларації, відповідно до ст. 268 МК України, не потягне за собою застосування санкцій передбачених ст. 472 МК України.

Вислухавши захисника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 яка підтримала апеляційну скаргу у повному обсязі, представника Севастопольської митниці Міндоходів - Бабчука С.Г., який вважав що постанова суду законна та обґрунтована та перевіривши матеріали справи з урахуванням доводів апеляційної скарги ОСОБА_3, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що суддя районного суду на підставі перевірки й належної оцінки сукупності зібраних у справі доказів, дійшов до вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративних правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.

Факт порушення ОСОБА_3 митним правил підтверджується протоколом про порушення митних правил №0176/12300/13 від 08 серпня 2013 року, в якому викладені обставини скоєного правопорушення (а.с.2-4); службової запискою головного інспектора ОАВ УБК та МП ОСОБА_6 від 08 серпня 2013 року (а.с.1); описом предметів від 09 серпня 2013 року (а.с.5;)копією декларації судових припасів від 08 серпня 2013 року (а.с.б); перекладом декларації судових припасів (а.с.7); копією вантажної декларації від 08 серпня 2013 року (а.с.10); протоколом опиту ОСОБА_7 від 03 вересня 2013 року (а.с.15-17); протоколом опиту ОСОБА_8 (а.с.18-20).

Доводи представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відсутність у діях ОСОБА_3 складу правопорушення перевірені судом першої інстанції, але вони спростовуються наданими до суду доказами, у тому числі, копією декларації судових припасів теплоходу „ERLYNE" (прапор Ліберія) у якому відсутнє мастило, яке було встановлено на теплоходу,поясненнями самого ОСОБА_3, який вказав, що не заявив гідравлічне мастило у списку судових припасів, оскільки при підготовці документів для митного оформлення старший механік теплоходу не надав йому (ОСОБА_3) відомості щодо наявності вказаних судових припасів на борту судна (а.с. 82), у зв'язку з чим, суд першої інстанції обґрунтовано послався в постанові на відсутність підстав для закриття провадження по справі.

З огляду на те, що за ст.472 МК України відповідальність настає за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, транспортні засоби, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, апеляційний суд не може визнати слушними доводи апелянта про те, що відсутність наслідків у вигляді неправомірного звільнення від митних платежів за вказані судові припаси, тягне незастосування до нього адміністративної відповідальності.

Не засновані на законі і посилання ОСОБА_3 на допущену їм помилку у митній декларації, як на підставу незастосування до нього санкцій, передбачених ст. 472 МК України, так як їм не допущено помилку при заповненні вказаної декларації, а взагалі не внесені до неї необхідні відомості щодо переміщення через митний кордон України судових припасів - гідравлічного мостива.

Безпідставні і ствердження апелянта і щодо можливості при митному оформленні судових припасів, які ввозяться на митну територію України, використовувати замість митної декларації на припаси облікових документів, оскільки ці положення ч.1 ст. 225 МК України стосуються лише руху товарів у вагонах-ресторанах, кафе-барах тощо.

Отже, оцінив в сукупності вказані обставини, суд першої інстанції дав вірну оцінку діям ОСОБА_3 і правильно кваліфікував їх за ст.472 Митного кодексу України.

Призначене судом першої інстанції адміністративне стягнення ОСОБА_3 відповідає санкції ст. 472 МК України, та визначено з урахуванням всіх обставин, які впливають на призначення стягнення, як того вимагають ст. 33 КУоАП, ст. 466 МК України і належно мотивовано у постанові.

З таких обставин, апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_3 и скасування постанови районного суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.293, 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду міста Севастополя від 29 листопада 2013 року, яким його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України - без

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

міста Севастополя О.Ю. КОВАЛЕНКО