Рішення № 36398744, 20.12.2013, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/5182/13-ц Головуючий у 1-й інстанції Дзюбановський Ю.І. Провадження № 22-ц/789/1432/13 Доповідач - Фащевська Н.Є.Категорія - 19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2013 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Фащевської Н.Є.

суддів - Ходоровського М. В., Щавурської Н. Б.,

при секретарі - Щебивовк Г.І.

з участю - представника ТзОВ "Агрокомбінат-Тернопіль" Сухацького В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ТзОВ "Агрокомбінат-Тернопіль" на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 27 червня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ТзОВ "Агрокомбінат-Тернопіль" про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 21 березня 2013 року звернувся до суду з позовом до ТзОВ "Агробуд-Тернопіль" про стягнення 24 000 грн., що становить подвійну суму завдатку, за невиконання зобов'язання щодо укладення договору купівлі продажу приміщення.

Позивач вказав, що між ним та відповідачем 15 серпня 2012 року було укладено попередній договір, згідно якого відповідач зобов'язувався продати йому до 3 вересня 2013 року нежитлове приміщення по АДРЕСА_1, а він сплатив в користь відповідача завдаток в сумі 12000 грн.

Посилаючись на те, що відповідач свої зобов'язання не виконав, позивач просив стягнути подвійну суму завдатку.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 27 червня 2013 року суду позов ОСОБА_2 до ТзОВ "Агрокомбінат-Тернопіль" про стягнення коштів задоволено.

Стягнуто з ТзОВ "Агрокомбінат-Тернопіль" на користь ОСОБА_2 суму завдатку в розмірі 12 000 грн. та 229 грн. 40 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи наведене просить скасувати дане рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав свою апеляційну скаргу.

Позивач у судове засідання не з'явився, однак в матеріалах справи є дані про його належне оповіщення, а тому колегія суддів, враховуючи те, що розгляд справи неодноразово відкладався, позивач згідний на слухання справи у його відсутність, вважає за можливе слухати справу у його відсутність.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються ; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судове рішення вищезазначеним вимогам не відповідає.

Судом установлено, що 15 серпня 2012 року між ОСОБА_2 та ТзОВ "Агрокомбінат-Тернопіль" укладено договір, за умовами якого відповідач зобов'язувався до 3 вересня 2012 року продати позивачу нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з укладенням із ним договору купівлі-продажу, за ціною 1 278 880 грн. та на умовах, які були визначені між ними у даному договорі. Даний договір був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу 15.08.2012 року за № 721.

Відповідно до п.5.1. Договору в день укладення попереднього договору - 15 серпня 2012 року в підтвердження взятих на себе зобов'язань та з метою забезпечення реалізації своїх намірів щодо купівлі - продажу вищевказаного нерухомого майна, ОСОБА_2 перерахував на банківський рахунок ТзОВ "Агрокомбінат-Тернопіль" суму завдатку в розмірі 12 000 грн.

Згідно умов п.5.2 Договору від 15.06.2012 року у випадку невиконання цього Договору покупцем сума завдатку, вказана у п.5.1 цього Договору покупцю не повертається, а залишається у продавця.

Відповідно до п.5.4. попереднього договору у випадку невиконання товариством умов попереднього договору, сума завдатку в розмірі 12 000 грн., повинна бути повернута покупцю протягом трьох днів з дати встановленої п.6.1. Договору.

Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 між сторонами не був укладений.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що умови попереднього договору щодо продажу ОСОБА_2 нежитлового приміщення виконані не були з вини відповідача, а тому аванс в сумі 12000 грн. підлягає поверненню згідно із умовами даного договору.

Колегія не погоджується з таким висновком суду, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Відповідно до положень ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 570 ЦК України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Статтею 571 ЦК України передбачено правові наслідки порушення або припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості. Сторона, винна у порушенні зобов'язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором. У разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.

Згідно із вимогамист. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст.635 ЦК України сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Судом встановлено, що відповідно до умов п.п.5.1, 5.2. Договору укладеного між сторонами 15 серпня 2012 року було передбачено внесення позивачем на рахунок відповідача 12 000 грн. завдатку, який увипадку невиконання цього Договору покупцем останньому не повертався, а залишався у продавця.

Нормами статей 10, 11, 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

У позовній заяві позивач посилався на те, що відповідач відмовився укласти з ним договір по невідомих для нього причинах, завдаток не повертав, незважаючи на його неодноразові звернення.

Однак, судом не встановлено та позивачем в судовому засіданні не надано будь-яких доказів на підтвердження своїх вимог, а також доказів того, що договір відчуження нежилих приміщень не було укладено з вини відповідача.

У запереченні на апеляційну скаргу позивач послався вже на інші обставини неукладення договору, зокрема на те, що відповідач не підготував необхідних документів для відчуження приміщення, приміщення станом на 3 вересня 2012 року перебувало під обтяженням Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, відповідач пропонував змінити порядок розрахунків, пропонуючи ціну продажу сплатити в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок товариства, що суперечило досягнутим домовленостям.

Колегія не приймає до уваги зазначені посилання, як такі, що недоведені у судовому засіданні.

Посилання на акт опису активів, на які поширюється право податкової застави від 26 січня 2010 року колегія не приймає до уваги, оскільки даний акт не був предметом розгляду у суді першої інстанції, стосується 2010 року. В той час, договір був укладений у 2012 році, і не містив будь-яких відомостей щодо обмежень чи зобов'язань відповідача усунути будь-які обмеження. Навпаки, у п.2.2 Договору, підписаного позивачем, зазначено, що на момент його укладення не існувало будь-яких спорів щодо спірного приміщення.

Крім того, відповідачем подано до суду договір купівлі-продажу, посвідчений нотаріально 20 вересня 2012 року, згідно якого дане нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 було продано ТзОВ "Агрокомбінат -Тернопіль" 20 вересня 2012 року ОСОБА_3 по ціні 1047260,0 грн., від імені якої договір відчуження підписував сам позивач ОСОБА_2 Укладення даного договору свідчить про відсутність будь-яких перешкод для укладення договору відчуження нежитлового приміщення.

Посилаючись на вищенаведений договір відповідач ствердив, що саме ОСОБА_2 відмовився від укладення договору.

Враховуючи обставини справи, колегія суддів вважає, що саме ОСОБА_2 безпідставно відмовився від укладання договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 304, 307, 309, 313, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ТзОВ "Агрокомбінат-Тернопіль" задовольнити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 27 червня 2013 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ТзОВ "Агрокомбінат-Тернопіль" про стягнення коштів відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Н.Є. Фащевська