Ухвала суду № 36394400, 24.12.2013, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/16950/13-ц

Провадження № 2/520/6877/13

УХВАЛА

24.12.2013 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді Куриленко О.М.,

за участю секретаря Баранової Ю.О.,

розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

09.12.2013 року позивач звернулася до суду з позовом та просила ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на корить ОСОБА_1 борг у розмірі 100 000 гривень, а також судові витрати.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 18.12.2013 року відкрито провадження по справі та призначено судове засідання.

23.12.2013 року позивач звернувся до суду з клопотанням, в якому просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на 21/100 частку будинку, розташованого за адресою м.Одеса, вул.Тульська, 7, що належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_2

В своїй заяві посилається на те, що обставини у позовній заяві та заяві про вжиття заходів до забезпечення позову свідчать про наявність спору та наявність реальної загрози утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 п. п. 1, 2 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 1. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим.

Таким заходом забезпечення позову як арешт суд захищає законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.

Таким чином, накладання арешту (заборони) забезпечення позовних вимог позивача по справі не носять дискримінаційного характеру по відношенню до відповідача по справі.

Застосування арешту (заборони) здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправя сторін. Згідно ч. 6 ст. 153 ЦПК України вбачається, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Отже, у відповідності з зазначеними нормами процесуального права, враховуючи існування між сторонами спору, та беручи до уваги досить значку ціну позову суд вважає, що клопотання представника позивача про забезпечення позову обгрунторване та заявлене відповідно до чинного законодавстава, а невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 151-153, 168, 209, 210, 293 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу задовольнити.

Вжити по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу заходи забезпечення позову.

Накласти арешт на 21/100 частку будинку, розташованого за адресою м. Одеса, вул.Тульська, 7, що належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_2.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Куриленко О. М.