Рішення № 36394380, 06.12.2013, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

_____________________

Справа № 520/2287/13-ц

Провадження № 2/520/2707/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2013 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Петренка В.С.

при секретарі Сушко М.О., Харитоновій І.С., Лебедюк І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом

ОСОБА_2

до ОСОБА_3

про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_3, в якій, з урахуванням уточнень до позовної заяви, просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором про реструктуризацію боргу у розмірі 95 916, 00грн., штраф у розмірі 5%, що складає 7 500, 00 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом 14.06.2013року дорівнює 59 947, 50грн., подвійну облікову ставку НБУ у розмірі 17 845, 47грн., 3% річних у розмірі 3 453, 96грн., моральну шкоду у розмірі 5 000, 00грн., а також витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що між ним та відповідачем ОСОБА_3 13.09.2010 року укладено договір позики та додаткове погодження, за якими відповідач позичив у позивача грошові кошти у розмірі 13 000доларів США.

Позивач зазначає, що приватне підприємство «Юр-Аспект» діючи в його інтересах а від його імені, 26.04.2011року уклало з відповідачем - ОСОБА_3 договір про реструктуризацію боргу, відповідно до умов якого, ОСОБА_3 зобовязався погашати заборгованість відповідно з додатком №1 до договору про реструктуризацію боргу.

Станом на 14.06.2013року, як зазначає позивач, ОСОБА_3 частково погасив заборгованість у розмірі 1 000, 00доларів США.

Однак до теперішнього часу відповідачем не було повернуто у повному обсязі борг у встановлений у договорі про реструктуризацію боргу термін, у звязку з чим, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Крім того, оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобовязання, позивач також просить суд стягнути з нього штраф, подвійну облікову ставку НБУ, три проценти річних та моральну шкоду.

У судове засідання 06.12.2013року позивач не зявився, але надав до канцелярії суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, а також зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач - ОСОБА_3 про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином шляхом надсилання судової ухвали та повісток на адресу, зазначену у позовній заяві, у судове засідання 06.12.2013року не зявився, про поважність причин відсутності не повідомив, заперечення на позовну заяву не надав.

При цьому суд зазначає, що відповідно до п. 5 ст. 74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.

У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті поштою із відміткою «за зазначеною адресою не проживає», суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

Крім того, суд зазначає, що у судовому засіданні 15.05.2013року був присутній представник відповідача, в якому пояснив суду, що позов не визнає у повному обсязі.

Також, судом було направлено судові повістки на адресу представника відповідача, які були повернуті поштою із відміткою «за зазначеною адресою не проживає».

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, 26.04.2011року між Приватним підприємством «Юр-Аспект», діючим в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір про реструктуризацію боргу, відповідно до умов якого, боржник - ОСОБА_3 зобовязується повернути виплату основного боргу, відповідно до договору від 14 квітня 2011року, на рахунок кредитора - ОСОБА_2 на умовах та в строки, визначені даним договором та додатками до нього. Боржник зобовязується сплачувати борг у встановлені договором розмірах та строках, визначеними даним договором та додатками до нього. Кредитор має право вимагати від боржника повернення боргу у строки та розмірах, визначених даним договором та додатками до нього.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.3. договору про реструктуризацію боргу від 26.04.2011року розмір грошового збитку складає 13 000, 00доларів США та повинен перераховуватися на рахунок кредитора. Сплата суми боргу здійснюється згідно додатку №1.

Відповідно до п. 5.1. зазначеного договору, у випадку прострочення платежу боржником з вини боржника більш ніж на доби, нараховується пеня у розмірі 5% на суму прострочення.

Згідно додатку №1 до договору про реструктуризацію боргу від 26.04.2011року строк погашення заборгованості встановлено з 10 травня 2011року по 10 червня 2012року, сума до сплати за кожен місяць складає 500 доларів США. Сума сплачується з 01 по 10 число кожного місяця, у випадку, якщо число випадає на неробочий день, то борг сплачується у наступний робочий день (а.с. 29).

Відповідачем - ОСОБА_3 було повернуто суму боргу у розмірі 500 доларів США 28.05.2011року та суму боргу у розмірі 500 доларів США 30.06.2011року, що підтверджується копіями розписок, які наявні у матеріалах справи (а.с. 8, 9).

Однак до теперішнього часу відповідач своє зобовязання щодо повернення грошей у повному обсязі не виконав.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України договір позики це угода, за якою одна особа (позикодавець) передає іншій особі (позичальникові) безоплатно або за певну винагороду у власність гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або рівну кількість речей того ж роду і якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або з інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч.1 та ч.2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому суд виходить з того, що нарахування двох різновидів процентів (за користування грошовими коштами у розмірі, що визначається на рівні облікової ставки Національного банку України, та 3% річних) здійснюється кумулятивно шляхом складання процентів за користування сумою позики та процентів від простроченої суми.

Три проценти річних від суми простроченої позики нараховуються від дня, коли сума позики мала бути повернута, до дня її фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, передбачених договором позики.

Саме така правова позиція щодо нарахування відсотків викладена Верховним судом України в ухвалах від 02.09.2009р. від 10.02.2010р. та інших.

Курс НБУ станом на 14.06.2013 року (на момент уточнення позовних вимог) становить 799, 3 грн. за 100 доларів США.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що в порушення вищезазначених приписів закону та умов договору про реструктуризацію боргу, відповідачем не було повернуто у строк, зазначений у додатку №1 до договору про реструктуризацію боргу суму позики, що є істотним порушенням умов договору, внаслідок якого друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, позовні вимоги ОСОБА_2 в частині стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за договором про реструктуризацію боргу у сумі 95 916, 00грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з ОСОБА_3 трьох процентів річних, судом було зроблено власний розрахунок, згідно якого розмір трьох процентів річних від простроченої суми складає 2 909, 01грн.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_3 трьох процентів річних підлягають задоволенню у розмірі 2 909, 01грн.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобовязання.

Згідно ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання.

Дані правові категорії не є тотожними, а являють собою дві різні за змістом форми неустойки.

Тому суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу у розмірі 5%, що складає 7 500, 00 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом 14.06.2013року дорівнює 59 947, 50грн., оскільки договором про реструктуризацію боргу не передбачено нарахування штрафу, а передбачено нарахування пені у розмірі 5% на суму прострочення (п. 5.1. договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Однак, суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_2 у задоволенні вимоги про стягнення подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 17 845, 47грн., оскільки ні у договорі, ні у позовній заяві немає жодних посилань на норму закону, на підставі якої позивач здійснив нарахування подвійної облікової ставки НБУ.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 5 000, 00грн., суд зазначає наступне.

Постанова Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995року передбачає, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 5 000, 00грн. не підлягають задоволенню, оскільки, на думку суду, порушення умов договору про реструктуризацію боргу з боку ОСОБА_3 щодо своєчасного повернення грошей не є підставою для відшкодування моральної шкоди.

Крім того, суд зазначає, що позивачем не надано доказів на підтвердження позовних вимог в цій частині, не доведено та не надано суду доказів спричинення йому такої шкоди у звязку з невиконанням ОСОБА_3 умов договору про реструктуризацію боргу.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 988, 25грн.

Керуючись ст.ст. 88, 213, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1, паспорт серії КМ №471830, виданий Київським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 16.06.2007року, ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії КК №682707, виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області 02.08.2001року, ІПН НОМЕР_2) загальну суму заборгованості за договором про реструктуризацію боргу від 26.04.2011року у розмірі 98 825 (девяносто вісім тисяч вісімсот двадцять пять) грн. 01 коп., яка складається з:

- 95 916 (девяносто пять тисяч девятсот шістнадцять) грн. 00 коп. основний борг;

- 2 909 (дві тисячі девятсот девять) грн. 01 коп. три відсотки річних від суми боргу;

Стягнути з ОСОБА_3 (останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1, паспорт серії КМ №471830, виданий Київським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 16.06.2007року, ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії КК №682707, виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області 02.08.2001року, ІПН НОМЕР_2) витрати по сапаті судового збору у розмірі 988 (девятсот вісімдесят вісім) грн. 25 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення із заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня оголошення ухвали про залишення заяви без задоволення.

Суддя Петренко В. С.