Ухвала суду № 36393234, 28.08.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/1858/13 28.08.2013 28.08.2013 28.08.2013

Провадження №22-ц/784/1709/13

Головуючий у суді 1 інстанції Тихонова Н.С.

Суддя-доповідач апеляційного суду Леванчук О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

28 серпня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Леванчука О.М.,

суддів: Буренкової К.О.,Шаманської Н.О.

при секретарі судового засідання Яценко Л.В.

за участю:

представника

заінтересованої особи МПП «Алсу» Лисенко В.С.

представника підрозділу

примусового виконання рішень

ВДВС ГУЮ у Миколаївській області Куліченка Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційними скаргами малого приватного підприємства «Алсу» та відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 08 квітня 2013 року за скаргами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на неправомірні дії підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, -

В С Т А Н О В И Л А:

19 жовтня 2011 року ОСОБА_6 та ОСОБА_5 звернулись до суду зі скаргами на неправомірні дії підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області (далі - відділ примусового виконання рішень ДВС ГУЮ) та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.

В обґрунтування своїх вимог заявники посилались на те, що рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 жовтня 2005 року частково задоволені їх позовні вимоги. Заборонено малому приватному підприємству "Алсу" (далі - МПП «Алсу») здійснювати самовільне будівництво прибудови до магазину в будинку АДРЕСА_1 та зобов'язано знести вказану прибудову. Також стягнуто з МПП «Алсу» на користь ОСОБА_7 - 1 565 грн. матеріальних збитків та 1 250 грн. моральної шкоди, на користь ОСОБА_5 - 2 780 грн. матеріальних збитків та 1 450 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, на користь ОСОБА_6 - 1 450 грн. моральної шкоди.

03 березня 2006 року за заявою ОСОБА_7, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 судом видані виконавчі листи, у тому числі і виконавчий лист № 2-91 про зобов'язання знести прибудову до магазину в будинку АДРЕСА_1

17 березня 2006 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби у Ленінському районі м. Миколаєва відкрито виконавче провадження щодо цих вимог, де стягувачем зазначено лише ОСОБА_7

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_7 помер.

11 жовтня 2011 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС ГУЮ винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку зі смертю стягувача ОСОБА_7, яка, на думку скаржників, є незаконною.

Посилаючись на викладені обставини, заявники просили визнати неправомірними дії відділу примусового виконання рішень ДВС ГУЮ та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження.

Справа судами розглядалась не одноразово.

Останньою ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 08 квітня 2013 року скарги ОСОБА_6 та ОСОБА_5 задоволені. Визнано неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС ГУЮ щодо винесення постанови від 11 жовтня 2011 року про закінчення виконавчого провадження № 4273174 та скасовано вказану постанову державного виконавця.

МПП «Алсу» та відділ примусового виконання рішень ДВС ГУЮ подали на це судове рішення апеляційні скарги, в яких просять ухвалу суду скасувати і постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні скарг заявників. Скарги обґрунтовують тим, що судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників заінтересованої особи та підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ, обговоривши доводи апеляційних скарг та з'ясувавши обставини справи і перевірку їх доказами, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційні скарги до задоволення не підлягають з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи скарги заявників, виходив з того, що державним виконавцем було безпідставно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки окрім померлого ОСОБА_7, стягувачами за виконавчим листом, та, відповідно і стороною виконавчого провадження залишились заявники.

З таким висновком погоджується і апеляційний суд, оскільки він відповідає обставинам даної справи та вимогам закону.

Конституцією України закріплено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України (ст. 124)

Так, Розділ VI ЦПК України регулює процесуальні питання, що пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів.

Частиною ч. 2 ст. 268 ЦПК України передбачено, що за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист. Якщо на підставі ухваленого рішення належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, або якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право за заявою стягувачів видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину рішення треба виконати за кожним виконавчим листом.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що підставою для видачі кількох виконавчих листів є декілька місць виконання судового рішення, кілька позивачів, кожен з яких за судовим рішенням набуває певні права та кілька відповідачів, кожен з яких набуває певні обов'язки.

З матеріалів справи вбачається, що 12 жовтня 2005 року Ленінським районним судом м. Миколаєва ухвалено рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_7, ОСОБА_5 і ОСОБА_6. Стягнуто з МПП «Алсу» на користь ОСОБА_7 - 1 565 грн. матеріальних збитків та 1 250 грн. моральної шкоди, на користь ОСОБА_5 - 2 780 грн. матеріальних збитків та 1 450 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, на користь ОСОБА_6 - 1 450 грн. моральної шкоди. Заборонено МПП «Алсу» здійснювати самовільне будівництво прибудови до магазину в будинку АДРЕСА_1 та зобов'язано знести вказану прибудову.

03 березня 2006 року ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися до місцевого суду із заявами про виконання вказаного рішення щодо знесення прибудови, стягнення матеріальних збитків та відшкодування моральної шкоди (а.с. 190-192 т. І).

За вказаними заявами позивачів судом було видано три виконавчі листи про стягнення матеріальних збитків та відшкодування моральної шкоди та один виконавчий лист № 2-91 про зобов'язання знести прибудову до магазину в будинку АДРЕСА_1

17 березня 2006 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби у Ленінському районі м. Миколаєва винесені три постанови про відкриття виконавчого провадження щодо вимог про стягнення сум де стягувачами зазначені позивачі та одна постанова щодо вимог про зобов'язання знести прибудову до магазину, де стягувачем зазначено ОСОБА_7 (а.с. 194-197 т. І).

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_7 помер. У зв'язку з чим 11 жовтня 2011 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС ГУЮ винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку зі смертю стягувача.

Між тим, державним виконавцем при винесенні вказаної постанови не взято до уваги те, що обов'язок МПП «Алсу» за рішенням суду щодо прибудови не змінюється внаслідок смерті одного із позивачів.

Так, рішенням суду заборона відповідача на здійснення самовільного будівництва прибудови та обов'язок знести прибудову мають загальний характер, не пов'язаний з особою будь-кого з позивачів, а стосується усунення порушень прав всіх трьох позивачів.

До того ж, незважаючи на те, що стягувачем за виконавчим листом щодо вимог про зобов'язання знести прибудову зазначено лише ОСОБА_7, участь у цьому виконавчому провадженні приймали і заявники, що підтверджено матеріалами цивільної справи.

Так, з наявної в матеріалах справи постанови про відкриття виконавчого провадження щодо вимог про зобов'язання знести прибудову магазину, а саме з резолютивної її частини вбачається, що державним виконавцем відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа виданого Ленінським районним судом м. Миколаєва про зобов'язання усунути перешкоди на користь ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с. 169 т. І).

За таких обставин, суд першої інстанції вірно дійшов до висновку про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та визнання дій держаного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС ГУЮ щодо її винесення.

Не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути взяти судом апеляційної інстанції до уваги посилання МПП «Алсу» в апеляційній скарзі на те, що у разі виконання рішення суду будуть порушені права МПП «Алсу» щодо захисту його права власності на нерухоме майно, оскільки ці доводи вже були предметом апеляційного розгляду, відповідно до якого апелянт фактично оскаржує рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 жовтня 2005 року, яке набрало законної сили (а.с 90-91 т. IV).

Посилання відділу примусового виконання рішень ДВС ГУЮ в апеляційній скарзі на те, що заявники не є а ні сторонами, а ні учасниками виконавчого провадження у зв'язку з чим не мають процесуального права на звернення зі скаргою про визнання дій державного виконавця неправомірними спростовуються матеріалами справи.

Так, ухвалою апеляційного суду від 27 грудня 2012 року, яка є чинною, встановлено, що заявники приймали участь у виконавчому провадженні, а тому мають процесуальне право звертатись до суду зі скаргою про визнання дій державного виконавця неправомірними (а.с. 157 т. IV) .

Інші доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду.

За таких обставин колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала судом першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційні скарги не містять будь-яких належних доводів щодо незаконності прийнятого судового рішення, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційні скарги відхилити, а ухвалу суду залишити без зміни.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги малого приватного підприємства «Алсу» та відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області відхилити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 08 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий Судді