Ухвала суду № 36393185, 12.06.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/2231/13 12.06.2013 12.06.2013 12.06.2013

Провадження №22-ц/784/1953/13 Головуючий у суді 1 інстанції Тихонова Н.С.

Суддя-доповідач апеляційного суду Леванчук О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

12 червня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Леванчука О.М.,

суддів: Ямкової О.О., Кушнірової Т.Б.

при секретарі судового засідання Суслік Є.В.

за участю:

представника заявника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26 квітня 2013 року за заявою ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сімє'ю без реєстрації шлюбу, -

В С Т А Н О В И Л А:

20 квітня 2013 року ОСОБА_4 в порядку окремого провадження звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання з ОСОБА_5 однією сімє'ю без реєстрації шлюбу.

В обґрунтування свої вимог вказувала, що з 2004 року по 2008 рік, до моменту реєстрації шлюбу, проживала однією сімє'ю з ОСОБА_5, як чоловік та дружина, без реєстрації шлюбу.

В період проживання без реєстрації шлюбу, а саме 23 квітня 2007 році ними була придбана квартира АДРЕСА_1.

На даний час шлюбні відносини припинені, а тому виникла необхідність поділу всього майна, придбаного як в шлюбі так і під час проживання однією сімє'ю без реєстрації шлюбу, але прийти до спільної згоди щодо поділу майна не є можливим, що спонукало її до звернення з позовом до ОСОБА_5 про визнання права власності на ? частину вказаної квартири.

Посилаючись на вказане, та на те, що квартира АДРЕСА_1 була придбана нею та ОСОБА_5 до реєстрації шлюбу, але в період проживання однією сімє'ю, як чоловіка та дружини, просила суд встановити факт проживання з ОСОБА_5 однією сімє'ю без реєстрації шлюбу.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26 квітня 2013 року відмовлено у відкритті провадження по заяві ОСОБА_4 на підставі ч. 4 ст. 256 ЦПК України.

ОСОБА_4 подала на цю ухвалу апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а матеріали заяви направити до того ж суду для розгляду. Скаргу обґрунтовує невідповідністю дій суду положенням чинного цивільно-процесуального законодавства.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника заявника, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі по заяві ОСОБА_4, суддя районного суду виходив з того, що, із заявлених останньою вимог вбачається спір про право.

Названі дії суду у повній мірі відповідають положенням чинного цивільно-процесуального законодавства, а тому є законними і обґрунтованими.

Відповідно до ст.3 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст.4 ЦПК).

Нормами ч.1 ст.234 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності не оспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 234 та п. 5 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення факту проживання однією сімє'ю чоловіка та жінки без шлюбу.

Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.1 постанови «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року №5, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку встановлення.

В силу ч. 4 ст. 256 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.2005 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» визначено, що у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язаного з вирішенням спору про право, суд відмовляє у прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Так, з викладених в заяві обставин, на які посилається ОСОБА_4, вбачається, що між нею та ОСОБА_5 існує спір щодо майна, яке заявник вважає спільно нажитим. Вказане спонукало її звернутися до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення з метою реалізації свого майнового права, а саме для вирішення питання поділу майна, придбаного як в шлюбі так і під час проживання однією сімє'ю без реєстрації шлюбу, та для звернення з позовом до ОСОБА_5 про визнання права власності на ? частину квартири, що була придбана під час проживання з ним однією сімє'ю.

Тобто, заявник звернулася із заявою на захист права власності на нерухоме майно, здійснення якого врегульовано нормами глави 29 ЦК України, зокрема, згідно ст. 392 ЦК України шляхом пред'явлення позову про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

За таких обставин місцевий суд на підставі вимог ч. 4 ст. 256 ЦПК України правомірно прийняв рішення про відмову у відкритті провадження у справі.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Таким чином, оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, а тому правових підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий Судді