Ухвала суду № 36392737, 11.12.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"11" грудня 2013 р. Справа №910/1613/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Лобаня О.І.

суддів: Майданевича А.Г.

Федорчука Р.В.

розглядаючи апеляційну скаргу комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» на рішення господарського суду міста Києва від 12.02.2013 року

у справі № 910/1613/13 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів

Шевченківського району»

про стягнення 15 328 721,96 грн.

за участю представників:

від позивача:Іващенко О.В. - представник;

від відповідача: Хижниченко Н.С., Коломийченко І.В. - представники.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.02.2013 року по справі № 910/1613/13 позов публічного акціонерного товариства «Київенерго» до комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» про стягнення 15 328 721,96 грн. - задоволено повністю. Стягнуто з комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» на користь публічного акціонерного товариства «Київенерго» заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 14 597 521,95 грн., три проценти річних у розмірі 523 139,40 грн., збитків від інфляції у розмірі 208 060,61 грн., а також судові витрати.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 12.02.2013 року комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 12.02.2013 року по справі № 910/1613/13 скасувати та прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2013 року апеляційну скаргу комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» на рішення господарського суду міста Києва від 12.02.2013 року прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Під час розгляду даної справи у суді апеляційної інстанції, за клопотанням скаржника ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2013 року у справі № 910/1613/13 було призначено судову економічну експертизу та зупинено провадження у даній справі до закінчення зазначеної експертизи. На вирішення судовим експертам КНДІСЕ, судом були поставлені питання: 1) яким є обсяг теплової енергії, спожитої всіма будинками та кожним окремо згідно договору на постачання теплової енергії в гарячій воді №320016 від 14.11.2003 року за період з 01.11.2010 року по 01.01.2013 року, розрахований відповідно до порядку, передбаченого умовами п. 8 додатку № 2 до договору? 2) чи відповідає розрахований позивачем обсяг спожитої теплової енергії та її вартість, що вказані в табуляграмах за період з 01.11.2010 року по 01.01.2013 року, обсягу спожитої за даним договором теплової енергії, визначеного відповідно до порядку його розрахунку, передбаченого умовами п. 8 додатку №2 договору? 3) чи вірно позивачем були розраховані та застосовані щомісячні розрахункові коефіцієнти при обчисленні обсягів та вартості спожитої теплової енергії для потреб централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01.11.2010 року по 01.01.2013 року за договором №320016 від 14.11.2003 року на постачання теплової енергії в гарячій воді?

Так, 04.10.2013 року на адресу Київського апеляційного господарського суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 910/1613/13 та висновок експертів за результатами проведення судової економічної експертизи № 5418/9685/13-45 від 27.09.2013 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2013 року поновлено провадження у даній справи та справу призначено до розгляду. Враховуючи те, що вказана вище судова економічна експертиза була проведена не в повному обсязі та на поставлені запитання у висновку № 5418/9685/13-45 від 27.09.2013 року не були надані чіткі відповіді, ухвалою апеляційного господарського суду від 18.11.2013 року апеляційним господарським судом було викликано у судове засідання судових експертів КНДІСЕ - Лукову О.С. та Пищолка Т.В. які проводили судово-економічну експертизу по справі № 910/1613/13 та за результатами якої склали висновок № 5418/9685/13-45 від 27.09.2013 року. На виконання вимог суду судовими експертами було надано письмові пояснення на поставлені сторонами запитаннями по висновку судово-економічної експертизи № 5418/9685/13-45 від 27.09.2013 року.

В судовому засіданні 11.12.2013 року представник комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» заявив клопотання про призначення додаткової комплексної судової експертизи із залученням фахівців в галузі теплопостачання. Обгрунтовуючи заявлене клопотання представник відповідача вказав, що висновок судово-економічної експертизи № 5418/9685/13-45 від 27.09.2013 року є неповним, експертами досліджено не всі надані об'єкти та не дано вичерпних відповідей на всі поставлені питання.

Так, представник скаржника вказує на те, що експерти зазначають, що ними були надані категоричні висновки, щодо обсягу, вартості спожитої енергії згідно договору № 320016 від 14.11.2003 року за період з 01.11.2010 року по 01.01.2013 року та щодо обґрунтованості застосування щомісячних розрахункових коефіцієнтів. Проте, скаржник вважає, що по суті дане пояснення не відповідає дійсності, оскільки в наявних матеріалах справи містяться беззаперечні докази розрахунку обсягів та вартості саме фактично спожитої теплової енергії із застосуванням щомісячного розрахункового коефіцієнту в облікових картках, табуляграмах (на підтвердження в матеріали справи відповідачем були надані копії листів позивача, щодо визначення розміру щомісячного розрахункового коефіцієнту за спірний період). Експерти самі ж в своєму висновку зазначають, що застосування щомісячних розрахункових коефіцієнтів при обчисленні обсягів та вартості спожитої теплової енергії для потреб централізованого опалення та гарячого водопостачання за вказаним договором не передбачено Порядком формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води № 955 та умовами договору.

Щодо відповіді експертів на поставлене запитання про не витребування розрахунку обсягу спожитої теплової енергії по кожному будинку окремо де не має будинкових приладів обліку, експерти зазначили, що витребування зазначеного розрахунку потребує ревізійних дій, а тому не відноситься до завдань судово-економічної експертизи. Проте, скаржник вважає, що експерти повинні були витребувати розрахунок відповідно до умов договору у позивача, а не самостійно проводити такий розрахунок (ревізійні дії).

Що стосується наданої відповіді експертів про обґрунтованість використання Постанови КМУ від 01.06.2011 №869 «Про забезпечення єдиного підходу на формування тарифів на житлово-комунальні послуги», скаржник зазначає, що експертами у висновку не було зазначено за який спірний період при проведенні експертизи була застосована вказана постанова. Так, в своїх поясненнях експерти зазначають, що вказана постанова втратила чинність лише 01.06.2011 року і це була частина досліджуваного періоду. Проте, за якими нормативними документами проводили експертне дослідження за подальший період, тобто з 01.06.2011 року по 01.01.2013 року - експерти не вказали. Тобто, скаржник вважає, що експерти використовували при проведенні експертного дослідження не чинний нормативний документ.

При проведенні дослідження, експерти зазначили, що ними використовувалися нормативні акти, які були чинні в досліджувальному періоді. Проте, скаржник звертає увагу на те, що вимоги норм і вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових і громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні КТМ 204 є чинним з 2001 року і по теперішній час, але при проведенні експертизи даний документ не було враховано. А навпаки, як вже зазначалось експертами використовувася не чинний нормативний документ.

Щодо пояснень експерта про фактичний обсяг споживання теплової енергії по договору №320016 від 14.11.2003 року за період з 01.11.2010 року по 01.01.2013 року представник відповідача зазначає, що експерти вказуючи у поясненнях на те, що обсяг і вартість вказана в табуляграмах відповідає фактичній, тим самим надають не вірний висновок, оскільки в наявних матеріалах справи містяться беззаперечні докази розрахунку обсягів та вартості саме фактично спожитої теплової енергії із застосуванням щомісячного розрахункового коефіцієнту в облікових картках, табуляграмах.

Таким чином, враховуючи, що висновок судово-економічної експертизи № 5418/9685/13-45 від 27.09.2013 року є неповним та ним не надано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертами питання, представник скаржника просив призначити додаткову комплексну судову експертизу проведення якої доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім.Засл.проф. М.С. Бокаріуса із залученням фахівців в галузі теплопостачання, оскільки, виникла необхідність застосування спеціальних знань для роз'яснення питань, а саме: 1) чи є документально обґрунтованим об'єм та розмір спожитої КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» за період з 01.11.2010 року по 01.01.2013 року теплової енергії на потреби гарячого водопостачання та централізованого опалення, які позивач повинен був обрахувати у відповідності до п.8 додатку № 2 відповідно до договору № 320016 від 14.11.2003 року? 2) В яких первісних бухгалтерських документах позивача зазначена середньомісячна фактична температура теплоносія, з урахуванням якої позивач повинен визначати кількість теплової енергії за спірний період «розрахунковим способом», як це передбачено п.8 додатку № 2 відповідно до договору № 320016 від 14.11.2003 року? 3) Скільки фактично спожито відповідачем теплової енергії на потреби гарячого водопостачання та централізованого опалення за період з 01.11.2010 року по 01.01.2013 року та яка вартість теплової енергії?

При цьому, від поданого 06.11.2013 року до апеляційного господарського суду клопотання про призначення додаткової експертизи по даній справі від 06.11.2013 року № 8067 представник скаржника відмовився та просив суд його не розглядати, а розглянути клопотання саме про призначення додаткової комплексної судової експертизи що заявлене у судовому засідання 11.12.2013 року.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи клопотання про призначення додаткової комплексної судової експертизи, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

14.11.2003 року між публічним акціонерним товариством «Київенерго» та комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 320016.

Згідно з пп. 2.2.1 та 2.3.1 договору позивач постачає теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності з відповідачем для потреб: опалення - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та в обсягах згідно з додатком 1 до договору, яку відповідач зобов'язаний оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі.

Нарахування відповідачу за теплову енергію здійснюється відповідно до звернення - доручення про укладення договору розрахунковим способом за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації, а з 01.01.2011 року - затверджені Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики, які можуть змінюватись в період дії договору.

Відповідно до пункту 1.1 договору, постачальник зобов'язався виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язався отримати її та оплатити відповідно до умов договору.

Пунктом 9 додатку 2 до договору передбачено, що відповідач зобов'язується щомісячно з 12 по 15 число отримувати в районному відділі тепло збуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду.

Відповідно до п. 2.3 договору, відповідач зобов'язаний своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 3 відповідно до якого за теплову енергію яка використається населенням оплата повинна бути проведена не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, за теплову енергію яка використається орендарями оплата повинна бути проведена не пізніше 25 числа поточного місяця.

Як зазначає позивач, свої зобов'язання за зазначеним договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.10.2010 року по 01.01.2013 року на ним виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка на 01.01.2013 року становить 14 597 521,95 грн. Позивач вказав, що зазначена заборгованість підтверджується відомостями обліку спожитої теплової енергії, обліковими картами (табуляграмами) та довідкою про надходження коштів за спожиту теплову енергію.

В свою чергу відповідач заперечуючи проти заявлених позовних вимог посилається на те, що згідно п. 8 додатку № 2 до договору у разі відсутності у позивача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається: на опалення - як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках до договору з урахуванням середньомісячної температури теплоносія; на гаряче водопостачання - як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.

Представник відповідача зазначає, що вказаний порядок розрахунку є обов'язковим для визначення загального обсягу теплової енергії, спожитої відповідним будинком за розрахунковий місяць на потреби централізованого опалення та загальний обсяг теплової енергії, спожитої відповідним будинком за розрахунковий місяць на потреби гарячого водопостачання. Оскільки тарифи, які застосовуються позивачем при розрахунках з відповідачем безпосередньо залежать від обсягу теплової енергії, спожитої у житлових приміщеннях населенням, та обсягу теплової енергії, спожитої нежитловими приміщеннями, додатками 6 та 7 договору передбачене відповідне процентне співвідношення, яке визначає частину теплової енергії, спожиту окремо житловими та нежитловими приміщеннями із загального обсягу спожитої теплової енергії.

Відповідно до п. 2.2.2 договору, позивач щомісячно, застосовуючи вищезазначений порядок розрахунку та виконуючи умови договору, зобов'язаний оформити для відповідача величину фактично спожитої теплової енергії та її вартість за кожним особовим рахунком та категорією кінцевих споживачів у вигляді табуляграми. Отже, табуляграма повинна містити інформацію про обсяг фактично спожитої теплової енергії по кожному будинку та кожному виду послуг з розподілом по кожній категорії споживачів.

Представник скаржника зазначив, що наприкінці кожного місяця позивач направляє на адресу відповідача листи із зазначенням цифрового виразу розрахункового коефіцієнту, який був застосовний у відповідному місяці. При цьому, порядок визначення розрахункового коефіцієнту (його структури та методики розрахунку) договором не передбачені, що виключає можливість у відповідача перевірити його обґрунтованість. Відповідач вважає, що позивач здійснив розрахунок обсягу спожитої відповідачем теплової енергії наступним чином. Для опалення - величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках до договору, помножує на кількість годин, впродовж яких постачалась теплова енергія, та помножує на розрахунковий коефіцієнт. Для гарячого водопостачання - величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках до договору, помножує на кількість діб, впродовж яких постачалась теплова енергія, та помножує на розрахунковий коефіцієнт.

За наслідками такого розрахунку позивачем визначається загальний обсяг теплової енергії, спожитої відповідним будинком за розрахунковий місяць на потреби централізованого опалення та обсяг теплової енергії, спожитої на потреби гарячого водопостачання.

За таких обставин, відповідач вказує на те, якщо позивачем правильно та обґрунтовано застосовані усі складові формули і вірно зроблені розрахунки, то фактичний результат повинен відповідати обсягам, зазначеним у табуляграмах.

Однак, перевірити правильність та обґрунтованість застосування усіх складових формули розрахунку відповідач самостійно не може з причини одностороннього застосування позивачем розрахункового коефіцієнту, порядок визначення якого не передбачений умовами договору. Перевірка правильності розрахунку позивачем обсягу теплової енергії, який впродовж спірного періоду щомісячно зазначався в табуляграмах, має суттєве значення для розгляду справи в частині визначення обґрунтованості розрахунку заборгованості відповідача, оскільки розрахунок заборгованості в позові сформований на підставі даних табуляграм.

З метою встановлення обґрунтованості обсягів теплової енергії, зазначених позивачем в розрахунку до позову, відповідач вважає за необхідне перевірити правильність використання позивачем вищевказаних формул розрахунку (відповідність результатів множення всіх складових фактичним показникам зазначеним у табуляграмах), а також встановити відповідність коефіцієнту, який застосовується позивачем для здійснення розрахунку обсягу теплової енергії.

Скаржник, також, зазначає, що позивачем не наводиться розрахунок боргу по кожному будинку, що обслуговується відповідно до договору №320016, із зазначенням усіх складових формули розрахунку обсягу спожитої теплової енергії (теплові навантаження, кількість годин та діб, коефіцієнт, тарифи, процентне співвідношення, суми заборгованості), що унеможливлює перевірку відповідачем обґрунтованості такої заборгованості по кожному такому будинку, як це передбачено п. 2.2.5 договору. На зазначене не було й надано обґрунтованої відповіді судовими експертами під час проведення судової економічної експертизи, призначеної ухвалою суду 17.04.2013 року. За таких обставин, скаржник просить призначити по справі додаткову комплексну судову експертизу. Витрати по проведенню експертизи відповідач гарантує оплатити.

Представник ПАТ «Київенерго» заперечив проти проведення вказаної експертизи вказавши на те, що відповідач не звертався до позивача із запереченнями та зауваженнями щодо основної суми заборгованості по договору.

Відповідно до ст. 41 ГПК України з метою роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Проведення судової експертизи доручається компетентним організаціям чи безпосередньо спеціалістам, які володіють необхідними для цього знаннями.

У відповідності з п.15.1 Постанови Пленуму ВГС України «Про деякі питання практики призначення судової економічної експертизи» №4 від 23.03.2012 року додаткова експертиза призначається судом після розгляду ним висновку первинної експертизи, якщо виявиться, що усунути неповноту або неясність висновку в судовому засіданні шляхом заслуховування експерта неможливо. Висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об'єкти або не дано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертом питання. Висновок експерта визнається неясним, якщо він викладений нечітко або носить непевний, неконкретний характер.

В ухвалі про призначення додаткової експертизи необхідно чітко зазначити, які саме висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Така судова експертиза може призначатись як з ініціативи суду, так і за клопотанням учасників судового процесу, а її проведення може бути доручено тому ж або іншому експерту.

Отже, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне, з метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору, враховуючи суму позову в розмірі 15 328 721,96 грн. та великий обсяг та період за який нарахована заборгованість (з 01.11.2010 року по 01.01.2013 року та близько 80000 абонентів) та беручи до уваги що судовими експертами неповно та не чітко надані відповіді на всі поставлені перед експертом питання під час проведення судової економічної експертизи, призначеної ухвалою суду 17.04.2013 року, клопотання комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» про призначення додаткової комплексної судової експертизи задовольнити та призначити по справі № 910/1613/13 додаткову комплексну судову експертизу, проведення якої доручити експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8-а). При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу судових експертів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз в разі необхідності про можливість залучення до участі в проведенні призначеної комплексної судової експертизи фахівців в галузі теплопостачання. Зокрема, кандидата технічних наук старшого викладача кафедри НТУУ «КПІ» - Ленькина Олександра Володимировича (03050, м. Київ, просперк Перемоги, 37), чи іншого фахівця в галузі теплопостачання (за їх згодою).

Згідно зі ст.79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст. ст. 41-42, п. 1 ч. 2 ст. 79, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Призначити по справі № 910/1613/13 додаткову комплексну судову експертизу, проведення якої доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8-а) поставивши перед експертами питання:

1) чи є документально обґрунтованим об'єм та розмір спожитої КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» за період з 01.11.2010 року по 01.01.2013 року теплової енергії на потреби гарячого водопостачання та централізованого опалення, які позивач повинен був обрахувати у відповідності до п.8 додатку № 2 відповідно до договору № 320016 від 14.11.2003 року?

2) В яких первісних бухгалтерських документах позивача зазначена середньомісячна фактична температура теплоносія, з урахуванням якої позивач повинен визначати кількість теплової енергії за спірний період «розрахунковим способом», як це передбачено п.8 додатку № 2 відповідно до договору № 320016 від 14.11.2003 року?

3) Скільки фактично спожито відповідачем теплової енергії на потреби гарячого водопостачання та централізованого опалення за період з 01.11.2010 року по 01.01.2013 року та яка вартість теплової енергії?

2. Для проведення експертизи надіслати до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз справу № 910/1613/13.

3. Залучити до участі в проведенні призначеної комплексної судової експертизи кандидата технічних наук старшого викладача кафедри НТУУ «КПІ» - Ленькина Олександра Володимировича (03050, м. Київ, просперк Перемоги, 37), чи іншого фахівця в галузі теплопостачання (за їх згодою).

4. Попередити експертів, про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

5. Організацію забезпечення проведення експертизи (витрати по проведенню експертизи та інші) покласти на відповідача по справі - комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району».

6. Зобов'язати сторін у разі необхідності подати на вимогу експертів всі документи, необхідні для проведення експертизи.

7. Провадження у справі № 910/1613/13- зупинити до отримання з Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз висновку експертизи, призначеної по даній справі.

8. Після закінчення експертизи висновки з матеріалами справи № 910/1613/13 та документи, що підтверджують витрати, пов'язані з проведенням експертизи надіслати до Київського апеляційного господарського суду.

9. Копію ухвали надіслати учасникам процесу та до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Головуючий суддя О.І. Лобань

Судді А.Г. Майданевич

Р.В. Федорчук