Постанова № 36392663, 23.12.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2013 р. Справа № 922/3158/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О. , суддя Тихий П.В.,

при секретарі Шевцові Є.О.,

за участю представників:

позивача - Парахіна В.В., дов. № 01-62юр/5614 від 09.07.2013 року;

відповідача - Рогожина В.В., дов. №02-26/4732 від 07.08.2013 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 3395Х/1-28) на рішення господарського суду Харківської області від 09.09.13 у справі № 922/3158/13

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків;

до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Жовтневого району Харківської міської ради, м. Харків;

про стягнення 54796, 30 грн.;

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2013 року АК "Харківобленерго" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Жовтневого району Харківської міської ради в якій просила стягнути з відповідача на користь позивача суму не відшкодованих витрат від надання товарної продукції (електроенергії) громадянам пільгових категорій в розмірі 54796,30 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.09.2013 р. у справі №922/3158/13 (суддя Френдій Н.А.) позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму не відшкодованих витрат від надання товарної продукції (електроенергії) громадянам пільгових категорій в розмірі 54796,30 грн. за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011 року та 1720,50 грн. витрат зі сплати судового збору.

Відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає рішенням Господарського суду Харківської області від 09.09.2013 р. у справі № 922/3158/13 незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що спір у даній справі виник між АК "Харківобленерго" і управлінням в наслідок того, що при здійсненні відшкодування за спожиті пільговиками послуги з електропостачання управління керується Постановами Кабінету Міністрів України від 29.01.2003р. № 117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги" та від 01.08.1996 р. № 879 "Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянам, які мають пільги щодо їх оплати". Однак, як вказує апелянт, позивач не згоден із застосуванням цих нормативних актів . Зазначає, що при цьому, з урахуванням вказаних правових актів, управління відшкодовує лише ті витрати щодо надання послуг з електропостачання, які спожиті пільговиками в межах встановлених законодавством середніх норм споживання, та при наявності видатків бюджету на надання таких пільг, тоді як при прийнятті бюджету на 2011 рік зміни в частині збільшення видатків на надання пільг на оплату електроенергії не вносились та видатки не були збільшені.

Також, вказує на те, що законність застосування управлінням нормативних актів саме Кабінету Міністрів України підтверджується рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 року №3-рп/2012.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.11.2013 р. у справі № 922/3158/13 апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 03.12.2013 року.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.12.2013 року розгляд справи було відкладено на 19.12.2013 року на 10:00 год. у зв"язку із неявкою в судове засідання представника відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні 19.12.2013 року підтримав апеляційну скаргу.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу апеляційну скаргу (вх. 11409 від 29.11.2013 року) та його представник у судових засіданнях 03.12.2013 року та 19.12.2013 року заперечує проти доводів, викладених в апеляційні скарзі, вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права та всебічним дослідженням обставин справи, просить це рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Свої заперечення позивач обгрунтовує тим, що згідно з розділом ІІ Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", розділ ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" діє з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, тобто введення законодавством середніх норм споживання передбачалося лише на 2008 бюджетний рік та жодним чином не відноситься до наступних 2009, 2010, 2011 бюджетних років.

Також зазначає, що після оприлюднення Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, енергопостачальна організація отримала роз'яснення від Міністерства палива та енергетики України листом вих. № 32-01/6-2125 від 12.08.2008р., що після 22.05.2008 р. обсяг пільгового споживання електроенергії для працівників міліції та пенсіонерів МВС не обмежується середніми нормами споживання (крім випадку пільгового споживання електричної енергії на освітлення), тобто розрахунки з вищезазначеними категоріями пільговиків повинні проводитися без застосування норм на пільгове споживання електроенергії.

Крім того, позивач вказує, що відповідно до частини 4 статті 17 Закону України "Про електроенергетику", збитки енергопостачальників від надання пільг з оплати за спожиту електричну енергію окремим категоріям побутових споживачів відшкодовуються за рахунок джерел, визначених законодавчими актами, які передбачають відповідні пільги.

Порядок відшкодування суми витрат, понесених внаслідок постачання електроенергії пільговим категоріям споживачів, визначено у Законі України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", Законі України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", Положенні про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. N 117 (далі - Положення) та Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. № 256 (далі - Порядок).

Забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України (пільговики), здійснюється за допомогою Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, відповідно до Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003р. № 117.

У зв'язку з чим позивач зазначає, що розрахунок суми збитків, які підлягають відшкодуванню відповідно до частини 4 статті 17 Закону України "Про електроенергетику", сформований на підставі розрахунків, щомісячно наданих позивачем відповідачу ("2-пільга") та актів звіряння розрахунків за відповідний період ("3-пільга"), які підписані у двосторонньому порядку та завірені печатками.

Проте, отримавши розрахунок витрат від наданих пільг працівникам міліції на пенсії, працівникам пожежної охорони на пенсії, які нараховані без обмеження середніми нормами споживання, управління праці виключає з суми нарахованих витрат ті розрахунки, що перевищують середні норми споживання, та не подає їх до відповідних органів для фінансування.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та було вірно встановлено місцевим господарським судом, на підставі Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" у Законі України "Про міліцію" частину 4 доповнено словами "працівникам міліції та членам їх сімей надається 50 % знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива в межах норм, встановлених законодавством".

Статтю 22 Закону України "Про пожежну безпеку" доповнено відповідним положенням: "особовому складу державної пожежної охорони та членам їх сімей надається 50 % знижка плати за жилу площу, комунальні послуги, а також палива в межах норм, встановлених законодавством".

Крім того, статтею 24 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу Україну" доповнено положенням: "пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань".

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. у справі №1-28/2008 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу ІІ, пункту 3 розділу ІІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відповідності Конституції (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів"(справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) було визнано неконституційними положення пунктів 36-100 розділу ІІ Закону України "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів", тобто норми стосовно введення середніх норм споживання при наданні пільг та житлових субсидій на оплату певних комунальних послуг конкретним категоріям громадян.

Окрім цього, вищевказаним рішенням Конституційного Суду України чітко визначено, що Конституція України не надає закону про Державний бюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Отже, положення вищезазначених законів стосовно введення "середніх норм споживання" визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р.

Відповідно до статті 147 Конституції України, Конституційний суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні. Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Згідно зі статтею 150 Конституції України, рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 01.11.1996р., № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" роз'яснив, що, оскільки Конституція України, як зазначено у її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції України і в усіх необхідних випадках застосувати Конституцію як акт прямої дії.

Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.

Порядок відшкодування суми витрат, понесених внаслідок постачання електричної енергії пільговим категоріям споживачів, визначено Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та Порядком.

Згідно з пунктом 5 Порядку головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг.

Також відповідно до пункту 6 Порядку, у разі виникнення додаткових зобов'язань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми. Отже, при вірному застосуванні норм прямої дії, а саме рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. та положень Законів України "Про міліцію", "Про пожежну безпеку", "Про державну кримінально-виконавчу службу України " відповідач повинен був надіслати уточнену інформацію щодо необхідності компенсування пільг, наданих енергопостачальником, відповідним категоріям громадян, фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад. Але відповідач не виконав вимоги п. 6 Порядку.

Статтею 39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік " та статтею 38 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік "передбачено, що за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот надаються житлові субсидії населенню та пільги, зокрема звільненим зі служби за віком, хворобою або вислугою років працівникам міліції, особам начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи, державної пожежної охорони тощо.

Згідно з пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" від 04.03.2002 р. N 256 головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (надалі - головні розпорядники коштів).

Відповідно до пункту 2 вищевказаної постанови головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі отриманих від них щомісячних звітів щодо послуг, наданих отримувачам, які мають право на відповідні пільги.

Згідно з пунктами 2, 3, 10 "Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. № 117 (далі - Положення): уповноважений орган щомісяця звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, та складає акти звіряння розрахунків за надані пільговиками послуги згідно з формою "3-пільга"; Управління праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурні підрозділи з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських рад, організують збирання, систематизацію і зберігання інформації щодо пільговиків та забезпечують її автоматизоване використання для контролю за відомостями, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги; енергопостачальник надає до управління праці та соціального захисту населення на паперових та електронних носіях розрахунки витрат від наданих пільг за формою "2-пільга".

Крім того, згідно з пунктом 12 Положення Мінпраці затверджує форми "1-пільга", "4-пільга", "5-пільга", "6-пільга", "7-пільга", форму "2-пільга"- за погодженням з Мінпаливенерго, Мінбудом і Мінтрансзв'язку; а форму " 3-пільга" з Мінфіном.

Форма розрахунків "2-пільга"затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.2007р. №535, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.10.2007р. №1172/144439 із змінами і доповненнями.

Форма складання акта звіряння затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 28.03.2003 р. № 83.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в обгрунтування позову додав до позовної заяви двосторонні акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги згідно Законів України "Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист" та іншими категоріями за соціальною ознакою згідно законодавства між Холодногірським РВЕ СП "Харківенергозбут" та головним розпорядником коштів місцевого бюджету Управлінням праці та соціального захисту населення Жовтневої районної ради за період з 01.02.2011 року - 01.05.2012 року по формі № 3-пільга, затвердженій наказом Мінпраці України від 28.03.2003р. за погодженням з Мінфіном та Держкомстатом (том І а.с. 35-50 ). Зазначена звірка проводиться між позивачем та відповідачем щомісячно за вимогами Порядку. Саме різниця, не визнана відповідачем за даними актів звіряння, і складає позовні вимоги позивача.

При цьому, відповідно частині 4 статті 17 Закону України "Про електроенергетику" збитки енергопостачальників від надання пільг з оплати за спожиту електричну енергію окремим категоріям побутових споживачів відшкодовуються за рахунок джерел, визначених законодавчими актами, які передбачають відповідні пільги.

Таким чином, на думку колегії суддів, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача коштів в розмірі 54796,30, які відповідач не компенсував позивачу за надані пільги за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011року.

При цьому, вказана правова позиція відповідає правовій позиції, викладеній Вищим господарським судом Харківської області у справах: № 5023/3592/11 від 11.01.2012 р., № 5023/3796/11 від 22.12.2011 р., № 5023/676/11 від 10.11.2011 р., № 5023/8996/11 (5023/1850/11) від 12.07.2012 р.

Відповідач апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що спір у даній справі виник між АК "Харківобленерго" і управлінням внаслідок того, що при здійсненні відшкодування за спожиті пільговиками послуги з електропостачання управління керується Постановами Кабінету Міністрів України від 29.01.2003р. № 117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги" та від 01.08.1996 р. № 879 "Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянам, які мають пільги щодо їх оплати".

При цьому, з урахуванням вказаних правових актів, управління відшкодовує лише ті витрати щодо надання послуг з електропостачання, які спожиті пільговиками в межах встановлених законодавством середніх норм споживання, та при наявності видатків бюджету на надання таких пільг, тоді як при прийнятті бюджету на 2011 рік зміни в частині збільшення видатків на надання пільг на оплату електроенергії не вносились та видатки не були збільшені. Однак, як вказує апелянт, позивач не згоден із застосуванням цих нормативних актів.

Проте, колегія суддів не може погодитися із такими посиланнями, зважаючи на те, що як вже зазначалося вище, положення законів стосовно введення "середніх норм споживання" визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р.

Крім того, згідно з розділом ІІ Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", розділ ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" діє з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, тобто введення законодавством середніх норм споживання передбачалося лише на 2008 бюджетний рік та жодним чином не відноситься до наступних 2009, 2010, 2011 бюджетних років.

До того ж, після оприлюднення Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, енергопостачальна організація отримала роз'яснення від Міністерства палива та енергетики України листом вих. № 32-01/6-2125 від 12.08.2008р., що після 22.05.2008 р. обсяг пільгового споживання електроенергії для працівників міліції та пенсіонерів МВС не обмежується середніми нормами споживання (крім випадку пільгового споживання електричної енергії на освітлення), тобто розрахунки з вищезазначеними категоріями пільговиків повинні проводитися без застосування норм на пільгове споживання електроенергії.

Також відповідач в апеляційній скарзі вказує на те, що законність застосування управлінням нормативних актів саме Кабінету Міністрів України підтверджується рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 року №3-рп/2012.

Однак, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що період виникнення суми витрат від надання товарної продукції (електроенергії) громадянам пільгових категорій стосується 2011 року, тобто дія рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012 року №3-рп/2012 не розповсюджується на період, з якого виник спір у даній справі, так як у вказаному рішенні прямо вказано:" На основі та на виконання Закону про Державний бюджет України на відповідний рік ", тобто, починаючи з 2012 року. .

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 09.09.2013 року у справі №922/3158/13 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 24.12.2013 року.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Тихий П.В.