Постанова № 36392356, 19.12.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2013 р. Справа № 922/2898/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О. , суддя Тихий П.В.

при секретарі Шевцові Є.О.,

за участю представників:

прокурора - Волик О.Г., посв. № 012011 від 30.10.2012 року;

1-го позивача - не з'явився;

2-го позивача - Керопян С.Є., довіреність № 4052 від 22.10.2013 року;

відповідача - ОСОБА_2 (особисто);

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 3199Х/1-28) на рішення Господарського суду Харківської області від "17" вересня 2013 року у справі № 922/2898/13

за позовом Харківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України в інтересах держави в особі:

1) Міністерства оборони України, м. Київ;

2) Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України, м. Харків;

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с. Михайлівка Харківського району Харківської області;

про стягнення 35571,46 грн., розірвання договору та зобов"язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2013 року Харківський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ФОП ОСОБА_2, в якій просив: стягнути з відповідача на користь другого позивача 35571,46 грн., що складаються з орендної плати в сумі 34980,43 грн., загальноексплуатайційних витрат в сумі 185,64 грн. та компенсації податку на землю в сумі 450,39 грн.; розірвати договір оренди № 03/2012/КЕВ м. Харкова від 12.09.2012 р., укладений між другим позивачем та відповідачем; зобов'язати відповідача повернути другому позивачу орендоване нерухоме майно за актом приймання-передачі, а саме: нежитлові приміщення площею 475,99 кв.м. в будівлі АДРЕСА_1.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.09.2013 р. у справі № 922/2898/13 (суддя Жиляєв Є.М.) позов задоволено повністю: стягнуто з відповідача на користь другого позивача 35571,46 грн., що складаються з орендної плати в сумі 34980,43 грн., загальноексплуатайційних витрат в сумі 185,64 грн. та компенсації податку на землю в сумі 450,39 грн.; розірвано договір оренди № 03/2012/КЕВ м. Харкова від 12.09.2012 р., укладений між другим позивачем та відповідачем; зобов'язано відповідача передати другому позивачу орендоване нерухоме майно шляхом складання акту приймання - передачі.

Відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає рішенням суду першої інстанції незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить вказане рішення скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу, з урахуванням додаткових пояснень до апеляційної скарги (вх. 11463 від 02.12.2013 року) обгрунтовує тим, що орендодавець при здійсненні розрахунку заборгованості з орендної плати помилково, всупереч умовам пунктів 3.6, 5.2 договору, прийняв сплату відповідачем 21400 , 00 грн. орендної плати як внесення завдатку за останні місяці оренди.

Також вказує на те, що при передачі в оренду приміщення орендодавець всупереч вимогам пункту 4 статті 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не повідомив відповідача про те, що частина орендованих приміщень мала істотні недоліки, які унеможливили використання приміщення за призначенням, яке визначено в умовах договору, оскільки, протікала та потребувала термінового ремонту покрівля даху орендованих приміщень, крім того лише частина приміщення площею 215,89 кв.м., із 475,99 кв.м. загальної площі орендованих приміщень, мали систему опалення в робочому стані, а приміщення площею 260,1 кв.м. були відключені від системи опалення ще 23.08.2012 року.

При цьому, зазначає, що вказані недоліки орендодавець не усунув, а відповідач за власні кошти здійснив капітальний ремонт покрівлі даху на загальну суму 13000,02 грн., що підтверджує договором підряду від 28.11.2012 року укладеним з ФОП ОСОБА_3, попереднім кошторисом від 28.11.13 року та актом приймання-передачі виконаних робіт від 04.12.13 року, вказує на те, що про здійснений ремонт орендодавець був повідомлений листом від 05.12.2012 року, а заявою від 10.06.2013 року, відповідач вказував на необхідність зарахування витрат на проведення вказаного ремонту в рахунок орендної плати. Вважає, що з урахуванням зазначених обставин та положень статті 776 Цивільного кодексу України та статті 18-1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" він має право вимагати від орендодавця зарахування вартості проведеного ремонту в рахунок орендної плати.

Крім того, апелянт вказує на те, що у зв"язку із неможливістю використання частини приміщення площею 260,1 кв.м відповідач відправив на адресу орендодавця лист від 01.11.2012 року про неможливість використання зазначеної частини приміщень та вимогу про зменшення орендної плати. На думку відповідача, відповідно до положень статті 202 Господарського кодексу України та ст. 601 Цивільного кодексу України зобов"язання відповідача щодо сплати орендної плати має бути припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на суму здійсненого ним ремонту даху орендованого приміщення та на суму, яка дорівнює орендній платі за приміщення площею 260,1 кв.м, які були непридатні для використання за договором у період, який стосується спору у даній справі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25.10.2013 року у справі № 922/2898/13 апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 19.11.2013 року, а також запропоновано прокурору, першому та другому позивачу надати відзиви на апеляційну скаргу.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.11.2013 року у зв'язку з неявкою в судове засідання прокурора та представників 1-го та 2-го позивачів, та враховуючи клопотання прокурора про відкладення розгляду справи, розгляд апеляційної скарги відкладено на 05 грудня 2013 р., запропоновано прокурору, першому та другому позивачу виконати вимоги ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 25.10.2013 р. та надати суду відзиви на апеляційну скаргу відповідача, з наданням документів та посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по скарзі, забезпечити явку своїх представників в судове засідання з належним чином оформленими повноваженнями.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.12.2013 року розгляд справи було відкладено на 19.12.2013 року, у зв"язку із неявкою в судове засідання представника першого позивача.

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу відповідача (вх. № 11638 від 04.12.2013р.) та у судових засіданнях проти доводів викладених в апеляційній скарзі заперечує, вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права та всебічним дослідженням обставин справи, просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу- без задоволення.

Свої заперечення обгрунтовує тим, що зустрічні позовні вимоги у сумі 69380,45 грн., а також сплачені за договором кошти у розмірі 21400,00 грн., про які вказує апелянт в апеляційній скарзі, в рамках даної справи відповідачем не заявлялись.

Також вказує на те, що твердження відповідача про помилкове нарахування КЕВ м. Харків сплати у розмірі 21 400,00 грн. є необгрунтованим, оскільки у пункті 3.9 договору зобов'язання орендаря по сплаті орендної плати забезпечується у вигляді завдатку в розмірі, не меншому ніж орендна плата за перший (базовий) місяць, який вноситься в рахунок орендної плати за останні три місяці оренди, тому і був виставлений рахунок на адресу відповідача у розмірі 32 100,00 грн. згідно з умовами договору.

Другий позивач у відзиві на апеляційну скаргу (вх.№11677 від 05.12.2013 року), з урахуванням додаткових письмових пояснень (вх.№12231 від 18.12.2013 року), та його представник у судових засіданнях проти доводів апеляційної скарги заперечують, вважають оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Свої заперечення обгрунтовуються тим, що на адресу КЕВ м. Харків лист від 10.06.2013 року від відповідача не надходив, що підтверджується завіреною копією журналу реєстрації вхідних документів КЕВ м. Харків за червень 2013 року.

Також вказують на те, що твердження відповідача про зарахування однорідних зустрічних вимог є безпідставним, так як згідно зі статтями 5,6,7 ГПК України та пунктом 9.3 договору у відповідача є право на пред'явлення претензій до КЕВ м. Харків, а також можливість звернутись до господарського суду за захистом свого права, тоді як на адресу другого відповідача жодних претензій відповідача не надходило.

Міністерство оборони України відзив на апеляційну скаргу не надало, його представник у судові засідання не з"явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце їх проведення, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника першого позивача за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора представників другого позивача, відповідача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та встановлено місцевим господарським судом, 12.09.2012 р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова, орендодавцем (на підставі дозволу Міністерства оборони України № 303/1/6/849 від 03.09.2012 року на укладання КЕВ м. Харків договору оренди) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, орендарем, було укладено договір оренди № 03/2012/КЕМ м. Харків нерухомого військового майна (далі договір оренди), відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові приміщення площею 475,99 кв.м. в будівлі АДРЕСА_1, вартість якого визначена на 12.04.2012 року за незалежною оцінкою та становить згідно з актом оцінки 1700000,00 грн. (без ПДВ).

У пункті 1.2 договору оренди вказано про те, що склад орендованого майна визначено згідно з актом інвентаризації (додаток № 1).

Згідно з пунктом 1.2 договору оренди, зазначене в пункті 1.1 нерухоме майно загальною площею 475,99 кв.м. орендодавець передає орендарю для використання під розміщення суб'єктів господарювання, що здійснють побутове обслуговування населення (розміщення бані) - 75,3 м.кв., кафе, яке здійснює продаж підакцизної групи товарів - 121,9 м.кв. та розміщення суб'єктів господарювання, які здійснють побутове обслуговування населення (прокат спортивного інвентарю) - 278,79 м.кв.

Розділом 3 договору оренди сторони визначили орендну плату та порядок здійснення розрахунків.

Так, відповідно до пункту 3.6 договору оренди орендна плата у розмірі 100 % перераховується відповідачем (орендарем) до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний рахунок Орендодавця в територіальному органі державного казначейства не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до пункту 3.1 договору оренди орендна плата встановлена без ПДВ за базовий місяць (травень 2012 року) на рівні 10700,00 грн. за результатами конкурсу (домовленості) з урахуванням моніторингу орендної плати на анаголічних об'єктах оренди, але не нижче орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорцій його розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 (зі змінами) (Методика), яка становить без ПДВ за базовий місяць (травень 2012р.) 10679,26 грн. (Додаток № 6).

Як зазначено у пункті 3.3 договору оренди, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно з пунктом 5.3 договору оренди орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до пункту 5.9 договору оренди орендар зобов'язаний щомісячно до 15 числа надавати орендодавцю інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України).

Також, пунктом 5.11 договору оренди встановлено, що орендар зобов'язаний здійснювати оплату по витратам, пов'язаним з утримання орендованого майна, у тому числі фактичні комунальні послуги.

Крім того, відповідно до пункту 5.15 договору оренди орендар зобов'язаний компенсувати орендодавцю кошти у розмірі частини податку на землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно ( в тому числі прилегла до будівлі чи споруди земельна ділянка площею 209,56 кв.м.), на яку орендарю відповідно до чинного законодавства надається право користування для досягнення мети оренди.

Згідно з пунктом 10.1 договору оренди цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 20 вересня 2012 року до 20 серпня 2015 року включно.

Пунктом 10.6.1 Договору від 12.09.2012р. сторони передбачили, що цей договір може бути достроково розірваний на вимогу орендодавця, якщо орендар, зокрема, не вніс плати протягом 3 місяців з дня закінчення строку платежу.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи акту приймання - передачі, другий позивач передав, а відповідач прийняв нерухоме військове майно: частину нежитлових приміщень будівлі будинку офіцерів за адресою: АДРЕСА_1 площею 475,99 кв.м. зазначений акт підписаний уповноваженими представниками сторін.

При цьому, вищевказане приміщення передано відповідачу відповідно до Акту інвентаризації орендованого майна від 06.08.2012 року.

Проте, як вірно встановив місцевий господарський суд, орендар, в порушення умов пунктів 3.6, 5.3, 5.9, 5.11, та 5.15 договору оренди, орендні та інші платежі сплачував несвоєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого у нього перед орендодавцем за період з вересня 2012 року по червень 2013 року утворилась заборгованість з орендної плати в розмірі 34980,43 грн., заборгованість по загальноексплуатаційним витратам (комунальні послуги) в розмірі 185,64 грн. та заборгованість з компенсації податку на землю в розмірі 450,39 грн.

У зв'язку із виникненням вказаної заборгованості на адресу відповідача неодноразово надсилались претензії та попередження з вимогою погасити наявну заборгованість за договором оренди, однак відповідач вказану заборгованість в добровільному порядку не погасив.

Такі обставини, як зазначає прокурор у позовній заяві, свідчать про порушення інтересів Держави в особі Міністерства оборони України, у зв'язку з несвоєчасним надходженням грошових коштів до Державного бюджету України та є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 286 Господарського України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Cтаттею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов"язковість договору для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про наявність достатніх правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за період з вересня 2012 року по червень 2013 року: з орендної плати в розмірі 34980,43 грн., заборгованості по загальноексплуатаційним витратам в розмірі 185,64 грн. та заборгованості з компенсації податку на землю в розмірі 450,39 грн.

У зв'язку з порушенням відповідачем суттєвих умов договору оренди в частині повної та своєчасної оплати прокурор просив суд також розірвати цей договір оренди та зобов'язати відповідача повернути другому позивачу шляхом складання акту прийому - передачі нерухоме військове майно, а саме, нежитлові приміщення площею 475,99 кв.м. в будівлі АДРЕСА_1.

Пунктом 10.6.1 договору оренди встановлено, що цей договір може бути достроково розірваний на вимогу орендодавця, якщо орендар, зокрема, не вніс плати протягом 3 місяців з дня закінчення строку платежу.

Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідності до статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата з урахуванням її індексації, страхування орендарем взятого в оренду майна, обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки майна є істотними умовами договору.

Згідно з пунктом 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Частиною 1 ст. 782 Цивільного кодексу України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Згідно з пунктом 10.7 договору оренди його дія припиняється внаслідок, зокрема, достроково розірвання за взаємною згодою сторін або за рішенням суду.

Статтею 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Отже, оскільки відповідач систематично не сплачував орендну плату, експлуатаційні витрати та не здійснював компенсацію податку на землю понад три місяці поспіль (з вересня 2012 року по червень 2013 року), господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позову в частині розірвання договору оренди та зобов'язання відповідача повернути другому позивачу шляхом складання акту прийому - передачі орендоване нерухоме майно (а.с. 38).

Відповідач апеляційну скаргу, з урахуванням додаткових пояснень до неї, обгрунтовує тим, що перший позивач при розрахунку заборгованості з орендної плати помилково, всупереч умовам п. 3.6, 5.2 договору, прийняв сплату відповідачем 21400,00 грн. орендної плати як внесення завдатку за останні місяці оренди.

Однак, на думку колегії суддів, такі твердження є безпідставними, оскільки у пункті 3.9 договору зобов'язання орендаря по сплаті орендної плати забезпечується у вигляді завдатку в розмірі, не меншому ніж орендна плата за перший (базовий) місяць, який вноситься в рахунок орендної плати за останні три місяці оренди, у зв"язку з чим був виставлений рахунок на адресу відповідача у розмірі 32 100,00 грн. згідно з умовами договору.

Також апелянт в апеляційній скарзі вказує на те, що при передачі в оренду приміщення орендодавець всупереч вимогам пункту 4 статті 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не повідомив відповідача про те, що частина орендованих приміщень має істотні недоліки, які унеможливлюють використання приміщення за умовами договору, оскільки: покрівля даху орендованих приміщень, яка протікала, потребувала термінового ремонту; лише приміщення площею 215,89 кв.м. із 475,99 кв.м. загальної площі орендованих приміщень мали систему опалення в робочому стані, а приміщення площею 260,1 кв.м. були відключені від системи опалення ще 23.08.2012 року .

При цьому, вказані недоліки орендодавець не усунув, а відповідач за власні кошти здійснив капітальний ремонт покрівлі даху на загальну суму 13000,02 грн., що підтверджується договором підряду від 28.11.2012 року укладеним з ФОП ОСОБА_3, попереднім кошторисом від 28.11.13 року та актом приймання - передачі виконаних робіт від 04.12.2013 року, і про цей ремонт орендодавець був повідомлений листом від 05.12.2012 року, а заявою від 10.06.2013 року, яка надійшла на адресу другого позивача, відповідач вказував на необхідність зарахування витрат на проведення вказаного ремонту в рахунок орендної плати.

А тому, як вважає відповідач, з урахуванням зазначених обставин та положень статті 776 Цивільного кодексу України та статті 18-1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" він має право вимагати від орендодавця зарахування вартості проведеного ремонту в рахунок орендної плати.

Однак, колегія суддів не може погодитися із такими посиланнями відповідача, зважаючи на таке.

Відповідно до частини 3 статті 776 Цивільного кодексу України якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право:

1) відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту;

2) вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Однак, відповідач не довів належними доказами факту звернення в порядку ч. 3 ст. 776 Цивільного кодексу України до орендодавця з вимогою про зарахування вартості здійсненого ним капітального ремонту в рахунок орендної плати.

Копія заяви відповідача про зарахування вартості ремонту в рахунок орендної плати від 10.06.2013 р., на яку він посилається в апеляційній скарзі, не містить жодної відмітки поштової організації, яка б свідчила про направлення цього документа орендодавцеві. Також відсутні в матеріалах справи і поштові документи (опис вкладення, квитанція, тощо) про відправлення вказаного документа орендодавцеві.

До того ж, факт того, що на адресу КЕВ м. Харків не надходила заява відповідача від 10.06.2013 року, підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином завіреною копією журналу реєстрації вхідних документів КЕВ м. Харків за червень 2013 року, в якій відсутні дані щодо надходження на адресу зазначеної юридичної особи вищевказаного документа.

Також слід зазначити, що у розділі 5 "Обов"язки орендаря" у пункті 5.7 сторони встановили, що орендар зобов"язаний своєчасно здійснювати за власний рахунок капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого майна.

При цьому, вказана умова не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшень орендованого майна і не тягне за собою зобов"язання орендодавця щодо компенсації вартості поліпшень.

У разі якщо орендар подає заяву на погодження орендодавцем здійснення невід"ємних поліпшень орендованого майна, він зобов"язаний надати документи, передбачені пунктом 4.4 договору (заяву і матеріали згідно з Порядком надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід"ємних поліпшень орендованого державного майна, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 03.10.2006 року № 1523 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.10.2006 року за № 1123/12997).

Отже, відповідач здійснив капітальний ремонт на виконання своїх договірних обов"язків і, при цьому, у встановленому договором порядку не оформив такі свої дії як здійснення за згодою орендодавця невід"ємних поліпшень орендованого майна.

Крім того, апелянт вказує на те, що у зв"язку із неможливістю використання частини приміщення площею 260,1 кв.м відповідач відправив на адресу орендодавця лист від 01.11.2012 року про неможливість використання зазначеної частини приміщень та вимогу про зменшення орендної плати.

А тому, за висновком відповідача, відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст. 601 Цивільного кодексу України зобов"язання відповідача щодо сплати орендної плати має бути припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог відповідача до позивача про зменшення орендної плати на суму здійсненого ним ремонту даху орендованого приміщення та на суму, яка дорівнює орендній платі за приміщення площею 260,1 кв.м, які були непридатні для використання за договором у період, який стосується спору у даній справі.

Однак, колегія суддів не може погодитися із такими посиланнями, зважаючи на таке.

Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог є одностороннім правочином, який здійснюється шляхом направлення іншій стороні відповідної заяви про таке зарахування.

Проте, як вже зазначалося вище, в матеріалах справи відсутні докази відправлення заяви відповідача від 10.06.2013 року про зарахування вартості ремонту в рахунок орендної плати, як і докази її отримання орендодавцем, у зв"язку з чим відсутні підстави вважати, що відповідач звертався до орендодавця із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 17 вересня 2013 року у справі № 922/2898/13 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд .

Повний текст постанови складлений та підписаний 24.12.2013 року.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Тихий П.В.