Постанова № 36392179, 24.12.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2013 р. Справа№ 910/12854/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Отрюха Б.В.

Тищенко А.І.

За участю представників:

від позивача: Коцупатрий О.М. - за дов.

Макаренко В.А. - за дов.

від відповідача: Антоненко Я.М. - за дов.

від третьої особи: Пархомчук Р.І. - за дов.

розглянувши апеляційну скаргу Державного сільськогосподарського підприємства «Головний селекційний центр України»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.11.2013

у справі № 910/12854/13

за позовом Державного сільськогосподарського підприємства «Головний селекційний центр України»

до Міжнаціональної універсальної товарно-сировинної біржі «Епсілон»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватно-орендна агрофірма «Україна»

про визнання результатів торгів недійсними

ВСТАНОВИВ:

Державне сільськогосподарське підприємство «Головний селекційний центр України» (далі, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міжнаціональної універсальної товарно-сировинної біржі «Епсілон» (далі, відповідач) про визнання недійсними результатів відкритих публічних торгів (аукціону) з реалізації майна - 88 корів Голштинської породи (далі, спірне майно) за ціною 680 209,20 грн. Приватно-орендній агрофірмі «Україна», що відбулися 15.10.2010 та зафіксовані у формі протоколу № 1 від 15.10.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2013 до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Приватно-орендну агрофірму «Україна» (далі, третя особа).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.10.2013 у справі № 910/12854/13 у задоволенні позову відмовлено повністю.

11.11.2013 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла заява Міжнаціональної універсальної товарно-сировинної біржі «Епсілон» «Про роз'яснення рішення суду» (том 2, а.с. 43).

У зазначеній заяві заявник вказує на те, що у мотивувальній частині рішення суд вказав про подачу позивачем заяви про збільшення розміру позовних вимог, однак не вказав про результати розгляду судом заяви про збільшення розміру позовних вимог. На підставі вищезазначеного, відповідач звернувся до суду та просив роз'яснити рішення, а саме: в задоволенні яких саме позовних вимог судом відмовлено позивачу.

Ухвалою Гоподарського суду міста Києва від 18.11.2013 суд першої інстанції роз'яснив рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2013 у справі № 910/12854/13 таким чином, що згідно резолютивної частини вказаного рішення у задоволенні позовних вимог про визнання результатів торгів з реалізації майна, що відбулися 15.10.2010 та оформлені протоколом № 1 від 15.10.2010 недійсними та визнання нікчемним договору купівлі-продажу за реєстровим номером 1 від 15.10.2010 відмовлено повністю.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.11.2013 у справі № 910/12854/13 скасувати, змінивши рішення у відповідності до справжніх обставин справи.

Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Державного сільськогосподарського підприємства «Головний селекційний центр України» у справі № 910/12854/13 було передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Михальській Ю.Б.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2013 для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/12854/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Отрюха Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2013 апеляційну скаргу Державного сільськогосподарського підприємства «Головний селекційний центр України» на ухвалу Господарського суду міста Києва 18.11.2013 у справі № 910/12854/13 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 24.12.2013.

24.12.2013 представник відповідача подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив задовольнити апеляційну скаргу позивача і скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.11.2013 у справі № 910/12854/13.

Представник третьої особи письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні просив її задовольнити і скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.11.2013 у справі № 910/12854/13.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, дійшла висновку щодо необхідності скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 18.11.2013 по даній справі та про задоволення апеляційної скарги Державного сільськогосподарського підприємства «Головний селекційний центр України» з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 89 Господарського процесуального кодексу України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.

Таким чином, здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.

Як вбачається зі змісту ухвали Господарського суду міста Києва від 18.11.2013 про роз'яснення рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2013 у справі № 910/12854/13 вказана ухвала мотивована тим, що оскільки судовим рішенням від 28.10.2013 у справі № 910/12854/13 відмовлено у задоволенні позову повністю через недоведеність та необгрунтованість позивачем позовних вимог, то даним судовим рішенням відмовлено у тому числі і у визнанні нікчемним договору купівлі-продажу за реєстровим номером 1 від 15.10.2010, оскільки вказані вимоги є похідними від первинних позовних вимог.

У своїй апеляційній скарзі позивач наголошує на тому, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи і саме через це висновки суду, викладені в оскаржуваному рішення, не відповідають обставинам справи.

На думку позивача, висновки суду, викладені в ухвалі від 18.11.2013, є невірними, оскільки позивач не змінював предмет свого позову, а доповнив його ще однією позовною вимогою, а тому не можна говорити суду про існування первинних позовних вимог бо вони залишилися незмінними, і, таким чином, не можна розглядати ще одну позовну вимогу як похідну від первісної позовної вимоги. Отже, мотиви відмови у задоволенні позовної вимоги (необгрунтованість позовних вимог) щодо визнання результатів публічних торгів недійсними не можна вважати мотивами відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання нікчемним договору купівлі-продажу за реєстровим номером 1 від 15.10.2010, оскільки суд в основному рішенні від 28.10.2013 про свої мотиви відмови у задоволенні позовних вимог про визнання нікчемним договору взагалі не писав.

Таким чином, позивач вважає, що суд першої інстанції припустився порушень статті 89 Господарського процесуального кодексу України, змінивши при цьому зміст рішення суду від 28.10.2013 у справі № 910/12854/13.

Колегія суддів, дослідивши доводи апелянта, зазначає наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 12.08.2013 позивачем було подане до Господарського суду міста Києва клопотання про збільшення розміру позовних вимог (том 2, а.с. 1-5), відповідно до якого позивач просив суд визнати нікчемним договір купівлі-продажу за реєстровим номером 1 від 15.10.2010, відповідно до умов якого Приватно-орендна агрофірма «Україна» придбала у ДСП «Головний селекційний центр України» на Міжнаціональній Універсальній Товарно-Сировинній Біржі «Епсілон», згідно з Правилами біржової торгівлі та Протоколу проведення аукціону № 1 від 15.10.2010 88 корів Голштинської породи (канадської селекції), а також, захищаючи державні інтереси, застосувати з ініціативи суду в порядку пункту 1 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України та частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, наслідки (недійсності) нікчемності договору № 1 від 15.10.2010, шляхом вилучення у Приватно-орендної агрофірми «Україна» 88 корів Голштинської породи.

У задоволенні зазначеного клопотання позивачу було відмовлено, що вбачається з протоколу судового засідання від 12.08.2013 у справі № 910/12854/13 (том 1, а.с. 10).

У вказаному протоколі чітко записано: «Представник позивача заявив клопотання про долучення документів до матеріалів справи, клопотання про заміну неналежного відповідача на належного та надав заяву про збільшення позовних вимог». Далі зазначається: «Судом розглянуті подані клопотання, за результатом чого судом клопотання про долучення документів до матеріалів справи задоволено, в решті поданих заяв та клопотань судом відмовлено».

У рішенні Господарського суду міста Києва від 28.10.2013 суд першої інстанції лише обмежився констатацією факту подання позивачем до суду клопотання (заяви) про збільшення розміру позовних вимог, не зазначивши про результати його розгляду.

Водночас, зі змісту мотивувальної частини рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2013 вбачається, що вимоги позивача про визнання нікчемним договору купівлі-продажу за реєстровим номером 1 від 15.10.2010 та застосування наслідків (недійсності) нікчемності договору № 1 від 15.10.2010, шляхом вилучення у Приватно-орендної агрофірми «Україна» 88 корів Голштинської породи не були предметом розгляду та дослідження у суді першої інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення від 28.10.2013.

Таким чином, виходячи зі змісту рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2013 у справі № 910/12854/13, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції була розглянута лише позовна вимога про визнання результатів торгів недійсними, заявлена позивачем до Міжнаціональної універсальної товарно-сировинної біржі «Епсілон», а вимога про визнання нікчемним договору купівлі-продажу за реєстровим номером 1 від 15.10.2010 та застосування наслідків (недійсності) нікчемності такого договору судом при прийнятті рішення від 28.10.2013 не розглядалася, оскільки у задоволенні клопотання (заяви) позивача про збільшення розміру позовних вимог судом було відмовлено (том 1, а.с. 10).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при прийнятті ухвали від 18.11.2013 у справі № 910/12854/13 про роз'яснення рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2013 фактично змінив зміст рішення суду, оскільки вказав в оспорюваній ухвалі про вирішення спору відносно позовної вимоги, яка по суті судом не розглядалась.

Зазначене суперечить вимогам статті 89 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої суд, роз'яснюючи рішення, не має права вносити зміни до рішення по суті, торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.

Також, у апеляційній скарзі позивач наголошує на тому, що суд першої інстанції розглянув заяву відповідача про роз'яснення рішення суду від 28.10.2013 у справі № 910/12854/13 за відсутності представника позивача, який не був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, що є безумовною підставою для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 18.11.2013 у справі № 910/12854/13.

Зазначені доводи апелянта є обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до частини 4 статті 89 Господарського процесуального кодексу України заява про роз'яснення рішення суду розглядається протягом десяти днів. Неявка осіб, які брали участь у справі, і (або) державного виконавця не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.

Із диспозиції зазначеної статті вбачається, що суд має повідомляти учасників судового процесу про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду заяви про роз'яснення рішення суду.

Відповідно до пункту 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Згідно пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Так, зі змісту статті 64 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що ухвала про порушення провадження у справі, а в нашому випадку, про призначення до розгляду заяви відповідача «Про роз'яснення рішення суду», надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою.

У матеріалах справи вказана наступна адреса позивача: 08301, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Ново-Київське шосе, 1 а.

Відповідно до норм чинного господарського процесуального законодавства України надсилання вказаних ухвал має здійснюватися судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття (стаття 87 Господарського процесуального кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що ухвала Господарського суду міста Києва від 11.11.2013 про призначення до розгляду заяви Міжнаціональної універсальної товарно-сировинної біржі «Епсілон» «Про роз'яснення рішення суду» на 18.11.2013 о 10 год. 45 хв., була направлена учасникам судового процесу 15.11.2013, про що свідчить штамп суду з відміткою про відправлення документу на зворотній стороні ухвали (том 2, а.с. 45) та, як зазначає позивач, отримана ним лише 19.11.2013, після того, як засідання вже відбулося.

Відповідно до затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007 № 1149 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів (далі, Нормативи), нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) у межах області та між обласними центрами України становлять: Д+3, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання, а 3 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення (пункт 4.1.2. Нормативів).

Згідно пункту 4.2. Нормативів при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції не виконав вимоги господарського процесуального законодавства України в частині належного повідомлення учасників судового процесу, зокрема, позивача, завчасно не повідомивши останнього про дату, час та місце проведення судового засідання, чим порушив передбачене статтею 22 Господарського процесуального кодексу України право сторін брати участь в господарських засіданнях.

Пунктом 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 18.11.2013 у справі № 910/12854/13 прийнята з порушенням норм процесуального права та за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню.

Окрім вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що Приватно-орендна агрофірма «Україна», як набувач спірного майна, була залучена судом до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 22.07.2013 у справі № 910/12854/13 (том 1, а.с. 131-133).

Однак, у рішенні суду від 28.10.2013 у справі № 910/12854/13 зазначено, що суд за власною ініціативою залучив до участі у справі Приватно-орендну агрофірму «Україна» в якості відповідача-2, змінивши при цьому процесуальний статус останньої з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (аркуш 2 рішення суду).

Однак, із матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи у суді першої інстанції судом, у відповідності до вимог частини 3 статті 24 Господарського процесуального кодексу України ухвала про залучення до участі у справі іншого відповідача не приймалася.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що процесуальний статус Приватно-орендної агрофірми «Україна» у справі № 910/12854/13 у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку змінений не був і остання приймала у ній участь саме в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно, всупереч статті 24 Господарського процесуального кодексу України, зазначив в оскаржуваному додатковому рішенні Приватно-орендну агрофірму «Україна» як відповідача-2.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів також зазначає, що при винесенні Київським апеляційним господарським судом ухвали від 12.12.2013 про прийняття апеляційної скарги позивача на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.11.2013 у справі № 910/12854/13 до провадження судом було помилково зазначено Приватно-орендну агрофірму «Україна» як відповідача-2 у справі, оскільки зазначене підприємство приймає участь у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Державного сільськогосподарського підприємства «Головний селекційний центр України» обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 18.11.2013 у справі № 910/12854/13 підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 89, 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного сільськогосподарського підприємства «Головний селекційний центр України» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.11.2013 у справі № 910/12854/13 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.11.2013 у справі № 910/12854/13 скасувати.

Матеріали справи № 910/12854/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді Б.В. Отрюх

А.І. Тищенко