Ухвала суду № 36391787, 26.12.2013, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

_____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"26" грудня 2013 р. № 927/1655/13

Суддя Селівон А.М., розглянувши матеріали позовної заяви від 04.12.13

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна", вул. Дегтярівська, 27 Т, м. Київ, 04119

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Четрак", вул. Ціолковського, 39, м. Чернігів, 14001

Предмет спору: про стягнення 153477,23 грн.

ВСТАНОВИВ:

Підстави повернення позовної заяви можна додавати натисканням Ctrl+Alt+[1...0], де [1...0] - відповідні п.п.1...10 статті 63 ГПК України.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Лізінг Україна» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Четрак» про стягнення 153477,23 грн.

Згідно ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір" (далі – Закон).

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 мінімальних заробітних плат; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно до п.3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 10/45 від 25.08.2011 року розміри ставок судового збору (станом на 1 січня календарного року, стаття 4 Закону України "Про судовий збір") встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати. Розмір ставки судового збору (станом на 1 січня календарного року) у кожному конкретному випадку визначається виходячи з того розміру мінімальної заробітної плати, який було встановлено законом на момент сплати судового збору (станом на 1 січня календарного року).

Статтею 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2013 рік” у 2013 році мінімальну заробітну плату встановлено у місячному розмірі: з 1 січня - 1147 грн.

Згідно 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (далі - Постанова № 7) статтею 55 ГПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.

Відповідно до ч. 3 ст.55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

Судом визначено, що предметом поданого позову є стягнення з відповідача 16520,37 грн. основного боргу, 8017,93 грн. прямих збитків, 38694,72 грн. реальних збитків, 88096,71 грн. упущеної вигоди, 896,93 грн. штрафу, 823,75 грн. пені, 314,14 грн. відсотків річних, 662,05 грн. відсотків за користування чужими коштами, а отже ціна позову складає 154026,60 грн.

Таким чином, з урахуванням викладених позовних вимог судовий збір за подання до господарського суду даної позовної заяви має бути сплачений позивачем в розмірі 3080,53 грн.

Проте в позовній заяві б/н від 04.12.13 р. позивачем зазначено ціну позову 153477,23 грн., відповідно до наданого позивачем до позовної заяви платіжного доручення № 50013302 від 04.12.13 р. з урахуванням вищевказаної ціни позову позивачем сплачений судовий збір лише в сумі 3069,55 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд не може прийняти платіжне доручення № 50013302 від 04.12.13 р. як належний доказ, що підтверджує сплату позивачем судового збору у встановленому розмірі.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню без розгляду на підставі п. 4 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, повернення заяви.

З огляду на повернення позовної заяви без розгляду судовий збір у сумі 3069,55 грн., сплачений позивачем платіжним дорученням № 50013302 від 04.12.13 р., підлягає поверненню.

Позивачу роз'яснюється, що відповідно до ч.3 ст.63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись Законом України "Про судовий збір", п. 4 ч.1 ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.

2. Повернути позивачу – Товариству з обмеженою відповідальністю «Порше Лізінг Україна» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27Т, код 35571472) судовий збір в сумі 3069,55 грн., перерахований платіжним дорученням № 50013302 від 04.12.13 р., відповідно до п. 2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р.

Додаток: 1. Позовна заява з додатками на 83 арк.

2. Акт відділу документального забезпечення господарського суду Чернігівської області від 23.12.13 р. на 1 арк.

Дана ухвала набирає законної сили з 26 грудня 2013 року та є підставою для повернення судового збору з Державного бюджету України.

Для вирішення питання про повернення судового збору заявник має звернутись до органів Державної казначейської служби України.

Суддя Селівон А.М.