Рішення № 36391785, 18.12.2013, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" грудня 2013 р.

Справа № 921/1207/13-г/14

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О.В.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість" вул. Червона, 37/2, м. Дніпропетровськ, 49038

до Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" вул.О. Кульчицької, 8, м.Тернопіль, 46001 FONT>ONT class="fs109"> /FONT>

про стягнення заборгованості в сумі 2 124,62 грн.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився.

відповідача: не з'явився.

У відповідності до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України, технічна фіксація (звукозапис) судового засідання не здійснювалася за відсутності представників сторін.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість" звернулось в господарський суд Тернопільської області із позовом до Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості в сумі 2 124 грн. 62 коп.

Ухвалою суду від 02.12.2013р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 18.12.2013р.

До початку розгляду спору по суті, позивач звернувся до суду із заявою б/н від 12.12.2013р. про зменшення позовних вимог в частині основного боргу.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог. Враховуючи наведену процесуальну норму, а також те, що дана заява не суперечить вимогам чинного законодавства України та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, остання приймається судом. Таким чином, справа розглядається відповідно до зменшенних позовних вимог.

Із врахуванням заяви б/н від 12.12.2013р., позивач просить стягнути із відповідача 139 грн. 04 коп. 3% річних за користування коштами за період з 21.07.2011р. по 18.11.2013р. Позовні вимоги господарюючого суб'єкта обґрунтовані порушенням ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" строків проведення розрахунків за товар, який був поставлений на підставі накладних (копії в матеріалах справи), згідно договору купівлі-продажу № 635 ГДП від 30.06.2011р.

В судове засідання 18.12.2013р. представник позивача не з'явився. Разом з тим, звернувся до суду із заявою від 12.12.2013р. про розгляд справи без участі його повноважного представника.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, хоча про час, дату та місце справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України, ухвалою суду від 02.12.2013р., яка ним отримана 04.12.2013р., що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься у матеріалах справи.

На адресу суду від відповідача надійшло заперечення на позовну заяву № 06-2/2045 від 16.12.2013р., у якому він посилається на погашення основного боргу у повному обсязі, підтверджуючи даний факт платіжним дорученням № 874 від 05.12.2013р та, як наслідок, просить провадження у справі припинити.

Явка представників сторін не визнавалась судом обов’язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, тому справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно ст. 20 Господарського Кодексу України кожний суб’єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією їх породжують. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

30.06.2011р. між ТОВ ВК "Гірничодобувна промисловість" (Продавець) та філією "Козівський райавтодор" ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 635 ГДП

За умовами, що викладені у п.1.1. даної угоди, Продавець продає, а Покупець купує доломіт (Продукція) за ціною, у кількості і найменуванні, зазначених у Специфікації, що оформляється як додаток до договору і є невід'ємною його частиною.

Пунктом 3.4. вищевказаного договору контрагенти передбачили оплату за кожну партію продукції на протязі 10 банківських днів з дня отримання продукції, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

На виконання умов правочину ТОВ ВК "Гірничодобувна промисловість" відвантажило своєму контрагенту продукцію у кількості 41,4 т. на загальну суму 3 933 грн. 16 коп., що підтверджується видатковими накладними № РН-0001128 від 30.06.2011р., № РН-0001147 від 01.07.2011р., № РН-0001390 від 04.08.2011р., № РН-0001452 від 10.08.2011р., належним чином завірені копії яких знаходяться у матеріалах справи. Натомість, Покупець свої зобов'язання по оплаті за отриману продукцію на умовах Договору виконав лише частково на суму 1 947 грн. 58 коп.

Таким чином, на момент звернення із даним позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем становила 1 985 грн. 58 коп.

Дана заборгованість ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" в повному обсязі була погашена лише в процесі вирішення даного спору.

В той же час, в силу приписів ч. 2 ст. 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем порушено, визначені у п. 3.4. договору строки проведення розрахунків за поставлену продукцію.

Позивачем долучено до позовних матеріалів розрахунок 3% річних за користування коштами за період з 21.07.2011р. по 18.11.2013р., в сумі 139 грн. 04 коп..

У п. 18 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 р. N 01-8/344 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" зазначається таке. Господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати замість позивача "перерахунок" розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак, з огляду на вимоги частини першої статті 47 ГПК щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 ГПК стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійснення позивачем нарахування таких сум і в разі якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

При таких обставинах, за наслідками проведеного перерахунку, судом встановлено, що з врахуванням передбаченого умовами договору терміну здійснення розрахунку за отриману продукцію, відповідач повинен сплатити позивачу 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання в сумі 134 грн. 41 коп.З наведеного , у задоволенні вимог про стягнення 3 відсотків річних в сумі 4,63 грн. суд відмовляє.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Позивач зменшив позовні вимоги на загальну суму 1 985 грн. 58 коп.(2 124 грн. 58 коп. первісна сума) - 139 грн. 04 коп. (уточнена сума).

В п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/1175/2011 від 25.08.2011 року зазначено що у разі зменшення позивачем розміру позовних вимог, судовий збір повертається йому з Державного бюджету України в розмірі переплаченої суми.

З огляду на наведене, суд вважає, що товариству з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість"слід повернути з Державного бюджету України - 1 607 грн. 91 коп. судового збору, як зайво сплаченого.

Решта судових витрат, відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 20, 22, 32-34, 43, 44, 49, 69, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" вул.О. Кульчицької, 8, м. Тернопіль, 46001 (ідент. код 31995099) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість" вул. Червона, 37/2, м. Дніпропетровськ, 49038 (ідент. код 31261769) 134 (сто тридцять чотири) грн. 41 коп. 3 % річних за користування коштами та 108 (сто вісім) грн. 84 коп. в повернення сплаченого судового збору.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

4. Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість" вул. Червона, 37/2, м. Дніпропетровськ, 49038 (ідент. код 31261769) – 1 607 (одну тисячу шістсот сім) гривень 91 коп. зайво сплаченого судового збору.

Оригінал платіжного доручення № 2547 від 12.11.2013р. про сплату судового збору в сумі 1 720 грн. 50 коп. залишається в матеріалах справи.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.

Суддя О.В. Руденко

Повний текст рішення

складено 23.12.2013р.