Ухвала суду № 36389287, 27.12.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про забезпечення позову

"27" грудня 2013 р. Справа № 903/134/13-г Суддя господарського суду Волинської області Гончар М.М., розглянувши заяву про забезпечення позову по справі №903/134/13-г

за позовом арбітражного керуючого Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно - Сервіс Плюс» Побережного Володимира Трохимовича

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вірго-Україна» ЛТД, м.Київ

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Портман Тим Україна», м.Київ

до відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно - Сервіс Плюс», с.Старовойтове, Любомльський район

про визнання правочинів недійсними

ВСТАНОВИВ: арбітражний керуючий Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно - Сервіс Плюс» Побережний Володимир Трохимович звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вірго-Україна» ЛТД, Товариства з обмеженою відповідальністю «Портман Тим Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно - Сервіс Плюс» про стягнення визнання правочинів недійсними.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 27.12.2013р. порушено провадження у справі №903/134/13-г, розгляд якої в судовому засіданні призначений на 16.01.2014 року.

Водночас з позовом арбітражним керуючим Побережним В.П. подано заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно та заборона відчуження на нерухоме майно.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову посилається на порушення справи №903/134/13-г про банкрутство ТзОВ «Техно - Сервіс Плюс» та на те, що фактичне заволодіння чужим майном зі сторони відповідачів 1; 2, а саме майном, що належить на праві власності (на підставі не скасованих документів про право власності) і перебуває на балансі підприємства ТзОВ «Техно - Сервіс Плюс» малого комплексу обслуговування автотранспорту площею 639, 2 кв.м., що розташований за адресою: Волинська область, Любомльський р-н, с.Старовойтове, вул. Прикордонників, 7А.

Малий комплекс обслуговування автотранспорту площею 639, 2 кв.м. належав на праві власності ТзОВ «Техно-Сервіс Плюс», перебував на балансі товариства, а також знаходився під загальним арештом на все нерухоме майно з 30.10.2012 року, а з 09.11.2012 року описане та арештоване, згідно з Актом опису й арешту, представниками бувшого Засновника товариства ТзОВ «Вірго-Україна ЛТД» незаконним шляхом були виготовлені документи про право власності на зазначене нерухоме майно за ТзОВ «Вірго-Україна ЛТД».

Відповідно до п.1 ст. 18 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи про банкрутство чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів.

Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику укладати без згоди арбітражного керуючого (розпорядника майна) правочини (договори), а також зобов'язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його нерухомим майном без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.

Стаття 67 ГПК України передбачає, що позов забезпечується забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", зазначив, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно абз. 2 п.3 вищевказаної постанови встановлено, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Оскільки до набрання рішенням суду законної сили та його виконання може минути значний проміжок часу, позивач вважає, що вжиття заходів до забезпечення позову саме зараз є необхідною та обов'язковою умовою забезпечення виконання рішення суду.

Розглянувши заяву про забезпечення позову господарський суд давши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням адекватності вимог заявника, порушенням провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Техно -Сервіс Плюс», з метою повного забезпечення вимог кредиторів боржника, вважає за необхідне задовольнити заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.

Згідно п. 12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» ухвали господарських судів набирають законної сили в день їх винесення, якщо інше не передбачено законом.

На підставі викладеного та керуючись ст. 18 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву арбітражного керуючого ТзОВ «Техно-Сервіс Плюс» Побережного В.Т. про забезпечення позову - задовольнити.

2. Накласти арешт на нерухоме майно, а саме малий комплекс обслуговування автотранспорту площею 639, 2 кв.м., що розташований за адресою: Волинська область, Любомльський р-н, с.Старовойтове, вул. Прикордонників, буд. 7-А.

3. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Вірго-Україна» ЛТД (м.Київ, Шевченківський р-н, вул. Старовокзальна, 13/2) та Товариству з обмеженою відповідальністю «Портман Тим Україна» (м.Київ, Шевченківський р-н, вул. Старовокзальна, 13/2) вчиняти наступні дії - відчужувати нерухоме майно будь-якими способами, заборонити користування та управління нерухомим майном шляхом передання нерухомого майна в тимчасове управління підприємства боржника та відповідача 3 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Сервіс Плюс» (Любомльський р-н, с.Старовойтове, вул. Прикордонників, 7-А) до вирішення справи по суті.

4. Примірник ухвали для відома та виконання направити:

- сторонам по справі; ВДВС Любомльського районного управління юстиції

Суддя М. М. Гончар