Постанова № 36389255, 23.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2013 року Справа № 905/4041/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Карабаня В.Я.

суддів Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: Нестерчук А.П.

від відповідача: не з'явився

розглянувши касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.10.2013р.

у справі № 905/4041/13 Господарського суду Донецької області

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа"

про стягнення 1444141,79 грн.,

за заявою Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" про відстрочення виконання рішення суду по справі № 905/4041/13 від 23.07.2013р.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 30.09.2013 р. (суддя Зекунов Е.В.), залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.10.2013р. (судді: Москальова І.В., Будко Н.В., Манжур В.В.), заяву Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" про відстрочення виконання рішення суду по справі № 905/4041/13 від 23.07.2013р. задоволено частково. Відстрочено виконання рішення господарського суду Донецької області по справі №905/4041/13 на дванадцять місяців з жовтня 2013 року.

Не погоджуючись з прийнятими у справі ухвалою та постановою, Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити Комунальному комерційному підприємству Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 23.07.2013р. позовні вимоги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задоволені повністю. Стягнуто з Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 1444141,79грн. - 3% річних та судовий збір у розмірі 28882,83грн.

На виконання названого рішення Господарського суду Донецької області у справі №905/4041/13 видано відповідний наказ від 06.08.2013р.

20.09.2013р. Комунальне комерційне підприємство Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" звернулось до суду першої інстанції з заявою про відстрочення на два роки виконання рішення Господарського суду Донецької області від 23.07.2013р. Зазначена заява мотивована тим, заявник є комунальним підприємством, яке надає послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання усім категоріям споживачів міста Маріуполя; підприємство має дебіторську заборгованість за надані послуги у сумі 83668млн.грн. Також заявник зазначив, що негайне виконання рішення суду призведе до неможливості здійснювати господарську діяльність та забезпечувати населення міста, підприємства, установи, заклади та організації тепловою енергією, здійснювати заходи з поточного та капітального ремонту тепломереж, провадити сплату за газ та інші ресурси. На підтвердження вказаних обставин заявником подані відповідні документи.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Однак, Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, а тому при оцінці доказів, що підтверджують зазначені обставини необхідно керуватися ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

В розумінні змісту вказаної норми процесуального закону відстрочка це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. При цьому приписи статті 121 Господарського процесуального кодексу України не обмежують господарський суд будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Отже, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Дослідивши наявність конкретних обставин, що зумовлюють відстрочення виконання судового рішення, господарські суди дійшли обгрунтованого висновку про відстрочення виконання судового рішення на 12 місяців.

З огляду на встановлені обставини та з урахуванням наведених приписів процесуального закону, касаційна інстанція, перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у оскаржених ухвалі та постанові, дійшла висновку про відсутність підстав для їх скасування.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.10.2013р. у справі №905/4041/13 - без змін.

Головуючий суддя Карабань В.Я.Судді Жаботина Г.В. Ковтонюк Л.В.