Постанова № 36389198, 24.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2013 року Справа № 910/1239/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенко М.Д.,суддів:Акулової Н.В., Владимиренко С.В. -доповідач,розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 12.11.2013р.та ухвалугосподарського суду міста Києва від 17.09.2013р. за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві, у справі№910/1239/13 господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро"простягнення коштів,

За участю представників:

- позивача: Бонтлаб В.В., дов. б/н від 11.02.2013р.;

- відповідача: Кучерявий В.В., дов. б/н від 16.09.2013р.;

- ДВС Головного управління юстиції у місті Києві: не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м.Києва від 17.09.2013р. у справі №910/1239/13 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві задоволено частково, визнано постанову про арешт коштів боржника від 08.07.2013р. (ВП №38735671) Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві недійсною; визнано постанову про арешт коштів боржника від 15.07.2013р. (ВП №38735671) Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві недійсною; визнано постанову про арешт коштів боржника від 01.08.2013р. (ВП №38735671) Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві недійсною. В іншій частині скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2013р. у справі №910/1239/13 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології" залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" задоволено, ухвалу господарського суду м. Києва від 17.09.2013р. у справі №910/1239/13 скасовано в частині відмови у: 1.1. визнанні недійсною постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.07.2013р. (ВП №38735671); 1.2. зобов'язанні відділу примусового виконання рішень винести постанови про зняття арешту з коштів боржника та направити їх копії на адресу відповідних банків; 1.3. зобов'язанні відділу примусового виконання рішень винести постанову про зняття арешту з майна боржника та направити її копії на адресу відповідних установ. У скасованій частині прийнято нове рішення, яким: 2.1. визнано недійсною постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.07.2013 року (ВП №38735671), винесену відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві; 2.2. зобов'язано відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві винести постанову про зняття арешту з коштів боржника (TOB "Лотуре-Агро") та направити її копії на адресу відповідних банків; 2.3. зобов'язано відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві винести постанову про зняття арешту з майна боржника (TOB "Лотуре-Агро") та направити її копії на адресу відповідних установ. В іншій частині залишено ухвалу господарського суду м. Києва від 17.09.2013р. у справі №910/1239/13 без змін.

Не погодившись з прийнятими у справі судовими актами, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду м.Києва від 17.09.2013р. у справі №910/1239/13 частково в частині визнання недійсними постанови про арешт коштів боржника від 08.07.2013р. (ВП №38735671) Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві; постанови про арешт коштів боржника від 15.07.2013р. (ВП №38735671) Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві; постанови про арешт коштів боржника від 01.08.2013р. (ВП №38735671) Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, скасувати постанову суду Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2013р. у справі №910/1239/13 в частині визнання недійсною постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.07.2013р. та відмовити повністю у задоволенні скарги відповідача на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Києві.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, пояснення представників сторін, перевіривши правильність застування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.04.2013р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2013р. у справі №910/1239/13, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 23.07.2013р., позовні вимоги задоволено частково, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 4832342,42грн. - основного боргу; 143056,2грн. - пені; 286849,81грн. - 30% річних, 1166486,48грн. - штрафу, 49997,75грн. - витрат на послуги адвоката, а також 68816,91грн. - судового збору. В частині стягнення основного боргу в розмірі 1000000грн. провадження у справі припинено.

03.07.2013р. на виконання рішення господарського суду міста Києва видано відповідний наказ.

18.07.2013р. відповідачем подано до господарського суду міста Києва скаргу з уточненням до неї на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві з проханням визнати недійсними постанову про відкриття виконавчого провадження від 08.07.2013р. (ВП №38735671) відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві; постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.07.2013р. (ВП №38735671) відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві; визнати постанову про арешт коштів боржника від 08.07.2013р. (ВП №38735671) відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві; постанову про арешт коштів боржника від 15.07.2013р. (ВП №38735671) відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві; постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 16.07.2013р. (ВП №38735671) відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві; постанову про розшук майна боржника від 26.07.2013р. (ВП №38735671) відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві; постанову про арешт коштів боржника від 01.08.2013 року (ВП №38735671) відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві; зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві винести постанови про зняття арешту з коштів боржника та направити її копії на адресу відповідних банків, про зняття арешту з майна боржника та направити її копії на адресу відповідних установ.

06.08.2013р. до господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" про відстрочення виконання рішення господарського суду міста Києва від 04.04.2013 року у справі №910/1239/13.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.08.2013р. у справі №910/1239/13 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 04.04.2013р. у справі №910/1239/13, відстрочено виконання рішення господарського суду міста Києва від 04.04.2013р. у справі №910/1239/13 терміном на шість місяців, до 02.02.2014р.

Врахував приписи ст.115 Господарського процесуального кодексу України, ч.1, 2 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження", п.3.6.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999р., з постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.07.2013р. (ВП №38735671) відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві судами зазначено про її підписання старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві - Григорян О.Г. При цьому, суди попередніх інстанцій зазначили, що відсутність на цій постанові затвердження начальником відділу або його заступником та відсутність печатки не суперечить вимогам підпункту ґ) п.1.5.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5, оскільки положення Інструкції не містять таких вимог. На підставі викладених обставин, суди дійшли висновку про відсутність підстав для визнання недійсною постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.07.2013р. (ВП №38735671) відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві.

При цьому, суд першої інстанції зважаючи на вказані обставини, дійшов висновку й про відсутність підстав для визнання недійсними прийнятих постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.07.2013р., про арешт коштів боржника від 08.07.2013р., про арешт коштів боржника від 15.07.2013р., про стягнення виконавчого збору від 16.07.2013р., про розшук майна боржника від 26.07.2013р., про арешт коштів боржника від 01.08.2013р. Вимогу скаржника про визнання недійсними постанов про стягнення виконавчого збору (ВП №38735671) від 16.07.2013р. та про розшук майна боржника від 26.07.2013р., судом апеляційної інстанції не задоволено, що не оскаржується відповідачем.

Суд апеляційної інстанції з урахуванням приписів п.5.6.1, 5.6.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, ч.2, 5 ст.25, ч.1 ст.31, ч.2 ст.57, ст.58 Закону України "Про виконавче провадження", зазначив, що під час проведення виконавчих дій старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві - Григорян О.Г. не було здійснено фактичну перевірку наявності, вартості та належності ТОВ "Лотуре-Агро" арештованого майна на виконання рішення господарського суду м. Києва від 04.04.2013р. у справі №910/1239/13, що призвело до накладення арешту на майно, вартість якого значно перевищує межі суми стягнення. Крім того, судом апеляційної інстанції зазначено, що недотримання старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Григорян О.Г. визначених ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" строків відправлення постанови від 08.07.2013р. боржнику позбавило останнього самостійно виконати рішення господарського суду м. Києва від 04.04.2013р.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції, застосувавши приписи п.4.2.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, та надавши оцінку оскаржуваній постанові про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.07.2013р., вірно зазначив про неврахування судом першої інстанції її невідповідності вказаним вимогам. З огляду на зазначені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неправомірність дій Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві, визнав недійсною постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.07.2013р. (ВП №38735671).

Розглядаючи вимогу боржника про визнання недійсними постанов старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві - Григорян О.Г. про арешт коштів боржника від 08.07.2013р., від 15.07.2013р. та від 01.08.2013р. (ВП №38735671), за якими накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках боржника, суди попередніх інстанцій врахували приписи ст.115 Господарського процесуального кодексу України, ч.1 ст.11, ч.2 ст.25, ч.4 ст.52, ч.1, 2 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження", надав правову оцінку вказаним постановам та доданим до скарги документам, надання судом відстрочки виконання рішення господарського суду міста Києва від 04.04.2013р. у справі №910/1239/13 терміном на шість місяців, до 02.02.2014р., добровільне виконання відповідачем вказаного рішення суду в частині сплати основного боргу на загальну суму 2150000грн. за платіжними дорученнями №1 від 17.07.2013р., №47 від 23.04.2013р., №63 від 25.04.2013р., №1801 від 25.04.2013р., №2104 від 16.05.2013р., встановили наявність підстав для визнання їх недійсними. З огляду на вищевикладені обставини, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для визнання недійсними постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.07.2013р. (ВП №38735671), постанов про арешт коштів боржника від 08.07.2013р. (ВП №38735671), від 15.07.2013р. (ВП №38735671), від 01.08.2013р. (ВП №38735671) Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві.

Врахував вищевикладене, суд апеляційної інстанції зазначив, що за результатами розгляду скарги на дії органу державної виконавчої служби суд може винести ухвалу про зобов'язання органу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, задовольнив вимоги скаржника про зобов'язання Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві вчинити певні виконавчі дії.

На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про помилкове часткове задоволення судом першої інстанції скарги відповідача на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві, внаслідок чого підставно скасував ухвалу суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вказаної скарги та в скасованій частині прийняв нове рішення про задоволення вказаних вимог, в залишенням в решті без змін прийнятої ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до ч.2 ст. 11113 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно п.1 ч.1 ст.1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Оскільки судом апеляційної інстанції не було допущено порушення норм процесуального права при прийнятті оскарженого судового акту, доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду у даній справі.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2013р. у справі №910/1239/13 - без змін.

Головуючий суддя:М. Запорощенко Судді: Н. Акулова С. Владимиренко