Рішення № 36389253, 26.12.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 грудня 2013 р. Справа № 903/1503/13

за позовом Волинського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства у Волинській області, м. Луцьк та Старовижівської районної державної адміністрації у Волинській області, смт. Стара Вижівка

до відповідача 1: підприємця ОСОБА_1, м. Ковель

до відповідача 2: Сереховичівської сільської ради, с. Сереховичі, Старовижівський район, Волинська область

про визнання недійсним п.п. 5.1. договору від 20.12.2011р. № 1 на виконання робіт

Суддя Слободян П. Р.

Секретар судового засідання Коваль О. М.

За участю представників сторін:

від Державної інспекції сільського господарства у Волинській області: Житкова А. С. - представник (довіреність у справі)

від Старовижівської районної державної адміністрації у Волинській області: Янчук С. М. - начальник юридичного відділу (довіреність у справі)

від відповідача 1: н/з.

від відповідача 2: н/з.

В судовому засіданні присутній: Пігулко Т. В. - прокурор (довіреність у справі)

Суть спору: Волинський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства у Волинській області, м. Луцьк та Старовижівської районної державної адміністрації у Волинській області, смт. Стара Вижівка звернувся з позовом до відповідача 1: підприємця ОСОБА_1, м. Ковель та до відповідача 2: Сереховичівської сільської ради, с. Сереховичі, Старовижівський район, Волинська область про визнання недійсним п.п. 5.1. договору від 20.12.2011р. № 1 на виконання робіт.

До початку розгляду справи по сутті від відповідача 2 - Сереховичівської сільської ради надійшло клопотання № 349/1.14 від 17.12.2013р. про проведення судового засідання без присутності представника.

Відповідачем 1 - підприємцем ОСОБА_1 всупереч вимогам ухвали суду від 12.12.2013р. не було представлено суду письмових пояснень, компетентного представника в судове засідання не направив, позову не оспорив, хоча про день, час та місце розгляду справи в суді був повідомлений належним чином (зазначена ухвала направлялась на адресу відповідача: АДРЕСА_1 рекомендованою кореспонденцією та була вручена адресату про що свідчить поштове повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції № 4500805011111).

З огляду на викладене суд вважає, що у відповідача існувало достатньо часу для підготовки та своєчасного подання до господарського суду мотивованого відзиву на позовну заяву, письмових пояснень з приводу пред'явленого позову, направлення в судове засідання у встановлений день та час свого повноважного представника.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, суд встановив наступне:

20 грудня 2011 року між Сереховичівською сільською радою Старовижівського району (Замовник) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець) укладено договір № 1 на виконання робіт по рекультивації порушених земель на території згаданої сільської ради згідно робочого проекту землеустрою (далі - договір).

Згідно п. 1 договору Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати у відповідності до вимог даного договору роботу по рекультивації порушених земель на території Сереховичівської сільської ради згідно робочого проекту землеустрою.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що у разі відсутності коштів на оплату робіт, пов'язаних з проведенням рекультивації та потреб по благоустрою Сереховичівської сільської ради Замовник може розраховуватися із Виконавцем піщано-ґрунтовою сумішшю, яка передбачена для господарських та побутових потреб Сереховичівської сільської ради.

Зазначений п. 5.1. договору, в частині регулювання відносин щодо розрахунків за проведені роботи піщано-ґрунтовою сумішшю, яка передбачена для господарських та побутових потреб Сереховичівської сільської ради, суперечить вимогам актів цивільного законодавства та підлягає визнанню недійсним з наступних підстав:

Відповідно до ст. 3 Кодексу України про надра завданням Кодексу України про надра є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировини та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ організацій та громадян.

У відповідності до ст. 4 Кодексу надра є виключною власністю народу України і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності народу України на надра, є недійсними. Народ України здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Республіки Крим і місцеві Ради народних депутатів.

Згідно ст.ст. 23, 55 Кодексу надра (в редакції, що діяла на час укладення договору) землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів і прісні підземні води до 2 метрів та використовувати надра для господарських і побутових потреб. Користування надрами для будівництва та експлуатації підземних споруд і для інших цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, здійснюється за відповідними проектами.

Відповідно до робочого проекту щодо рекультивації порушених земель на території Сереховичівської сільської ради Старовижівського району Волинської області (затвердженого рішенням сільської ради від 23.04.2010 №401/1), замовником якого є сільська рада, залишки ґрунту, утворені при виположенні укосів і дна існуючих розробок ділянки порушених земель будуть використовуватися для власних потреб сільської ради. Розробка проводиться екскаватором до проектних відміток виположення укосів і дна. Частина розробленого ґрунту використовується для підсипки дна до проектних відміток.

Робочим проектом не було передбачено використання Замовником надлишків піщаного ґрунту в інших цілях, ніж для власних потреб сільської ради. Отже, Замовник не мав права використовувати пісок для розрахунків з підрядною організацією.

Зазначена правова позиція підтверджується постановою Вищого господарського суду України у справі № 4/208-пн-09 від 20.04.2010р., де суд прийшов до висновку, що стаття 23 Кодексу України про надра надає відповідачу, як землекористувачу, право без спеціального дозволу використовувати видобутий пісок виключно для власних господарських та побутових потреб, що не слід ототожнювати з його реалізацією на користь інших осіб чи з метою розрахунків з контрагентами.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вказаної вимоги є підставою недійсності правочину відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Оскільки, спір доведений до суду з вини відповідачів, а позов поданий прокурором, який звільнений від сплати судового збору, тому відповідно до ст. 49 ГПК України, п.4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" судовий збір в сумі 1147,00 грн. слід покласти на відповідачів пропорційно та стягнути його в дохід державного бюджету.

Враховуючи зазначене та керуючись до ст.ст. 3, 4, 23, 55 Кодексу України про надра, ст.ст. 203, 204, 215, 216 ЦК України, ст.ст. 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним п.п. 5.1. договору № 1 на виконання робіт від 20.12.2011р. укладений між підприємцем ОСОБА_1 та Сереховичівською сільською радою.

3. Стягнути з підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) в доход Державного бюджету 573,50грн. судового збору за розгляд справи в господарському суді Волинської області.

4. Стягнути з Сереховичівської сільської ради, (Волинська область, Старовижівський район, с. Сереховичі, код 04332851) в доход Державного бюджету 573,50грн. судового збору за розгляд справи в господарському суді Волинської області.

Повний текст рішення

складено 26.12.13

Суддя П. Р. Слободян