Постанова № 36389168, 24.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2013 року Справа № 5008/583/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М.Д., суддів:Акулової Н.В., Владимиренко С.В. -доповідач,розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТ Аутомотив Україне"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 24.09.2013р.та рішення господарського суду Закарпатської області від 27.06.2013р.у справі№5008/583/2012 господарського суду Закарпатської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Плодоовоч-Уж"доТовариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТ Аутомотив Україне"за участютретьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватного акціонерного товариства "Виноградівський комбінат хлібопродуктів"провідшкодування шкоди, в т.ч. упущеної вигоди,

За участю представників:

- позивача: Шерега В.М., дов. №109 від 23.12.2013р.;

- відповідача: Митровцій В.І., дов. №264/05 від 23.05.2011р.;

- третьої особи:не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Плодоовоч-Уж" звернулося до господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТ Аутомотив Україне" про відшкодування шкоди завданої йому в результаті пожежі, шкоди в розмірі 983196грн. та 270000грн. упущеної вигоди.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 27.06.2013р. у справі №5008/583/2012 (суддя Ушак І.Г.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.2013р. (колегія суддів у складі головуючого судді Краєвської М.В., суддів Галушко Н.А., Орищин Г.В.), позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТ Аутомотив Україне" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Плодоовоч-Уж" у відшкодування шкоди суму 930003грн. та у відшкодування судових витрат - 18600,06 грн. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з прийнятими у справі судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів в частині задоволених позовних вимог, просить скасувати рішення господарського суду Закарпатської області від 27.06.2013р. у справі №5008/583/2012 в частині задоволених позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 930003грн. відшкодування шкоди та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.2013р. та ухвалити в цій частині позовних вимог нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Подане скаржником клопотання про зупинення виконання судових рішень до закінчення їх перегляду в порядку касації, колегією суддів касаційної інстанції не задоволено, оскільки у відповідності до ст.1211 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов'язком суду касаційної інстанції, а також з огляду на ненадання заявником доказів відкриття виконавчого провадження з виконання наказу суду, виданого на виконання оскаржуваного рішення суду, залишеного без змін постановою суду апеляційної інстанції.

Позивачем подано відзив на касаційну скаргу з проханням її повернути як необґрунтовану.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій зі здійсненого аналізу матеріалів справи, зокрема, свідоцтва про право власності, витягу про реєстрацію права власності, договору оренди, Технічного висновку по дослідженню пожежі, локальних кошторисів на капітальний ремонт даху складів, висновку судово-будівельної експертизи, 26.08.2011р. внаслідок самозаймання (як найімовірнішої причини) полімерних відходів виробництва ТОВ "ВЕТ Аутомотив Україне" виникла пожежа у приміщеннях складів (під літерами Д-1 та Д-6 згідно інвентарної справи або №№2, 8 згідно нумерації на підприємстві), що знаходяться у м.Виноградів, вул. Лейзмана, 27 (далі - склади), які належать на праві власності позивачу і на протязі певного періоду самовільно використовувалися третьою особою у справі, в т.ч. передавалися в оренду відповідачу на підставі договору оренди від 21.02.2011р. Внаслідок пожежі були знищені дахи складів, для відновлення яких необхідно здійснити робіт на загальну суму 930003грн., включаючи вартість робіт, будівельних матеріалів, столярних виробів та інших ресурсів.

З довідки СНПД Виноградівського РВ УМНС України в Закарпатській області №1446 від 07.10.2011р. судом апеляційної інстанції зазначено, що в результаті самозаймання складуємих матеріалів знищено дахи складів №№2, 8 та відходи виробництва відповідача, пошкоджено дві робочі зернові вежі Приватного акціонерного товариства "Виноградівський комбінат хлібопродуктів".

Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення з відповідача завданої йому, як власнику майна, в результаті пожежі шкоди в розмірі 983196грн., та 270000грн. упущеної вигоди, яку він міг отримати як орендну плату, здаючи в оренду ці склади.

Під час розгляду справи судом першої інстанції було призначено судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання щодо правильності визначення позивачем розміру витрат на суму 983196грн., необхідних для відновлення пошкоджених внаслідок пожежі складів, з'ясування вартості робіт, будівельних матеріалів, столярних виробів, необхідних для відновлення складів та наявності потреби здійснення заміни несучих конструкцій приміщень складів через їх пошкодження пожежею, яких саме та якою вартістю. За результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи складено висновок №3317 від 10.04.2013р., в якому встановлено, розмір витрат, необхідних для відновлення пошкоджених внаслідок пожежі складів на суму 930003грн., до даної суми входять вартість робіт, будівельних матеріалів, столярних виробів та інших ресурсів, необхідних для відновлення складів (додатки до висновку №№3, 4, 5, 6); встановлено також необхідність заміни всіх 20 залізобетонних колон складу №7 (літера Д-6), які втратили несучу спроможність внаслідок пожежі, що становитиме 17155грн. і також включено до загального розміру необхідних витрат.

З огляду на заявлені у даній справі позовні вимоги, з урахуванням приписів ст.ст.22, 1166 Цивільного кодексу України, суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що для застосування такої відповідальності у вигляді стягнення завданої майнової шкоди потрібна наявність складу цивільного правопорушення, необхідними елементами якого є: протиправна поведінка (дії чи бездіяльність) особи, шкідливий результат такої поведінки (шкода), причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою та вина особи, яка заподіяла шкоду.

Зі здійсненого аналізу наявних матеріалів справи у відповідності до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, вірно встановив вищенаведені обставини справи, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про доведення позивачем наявності протиправної поведінки відповідача, шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою, яка пов'язана з необхідністю відновлення складів у розмірі 930003грн., є результатом протиправної поведінки відповідача, який не забезпечив безпечного володіння власними відходами виробництва на складах позивача, які ним використовувалися без дозволу позивача, як власника, недоведення відповідачем відсутності своєї вини у правопорушенні, яке призвело до завдання позивачу зазначеної шкоди, наявність у діях відповідача складу правопорушення для стягнення з відповідача шкоди на суму 930003грн., правомірно задовольнили позовні вимоги у цій частині, відмовив у задоволенні в іншій частині.

Відмова у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача упущеної вигоди на суму 270000грн., внаслідок недоведення позивачем суми упущеної вигоди, сторонами не оскаржено.

Згідно зі ст.1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у даній справі постанова апеляційного господарського суду, якою залишено без змін рішення суду першої інстанції, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, зводяться до переоцінки встановлених судами обставин, що у відповідності до ст.1117 Господарського процесуального кодексу України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції, та не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови суду.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання і розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТ Аутомотив Україне" залишити без задоволення, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.2013р. у справі №5008/583/2012 - без змін.

Головуючий суддя:М. Запорощенко Судді: Н. Акулова С. Владимиренко