Постанова № 36389166, 24.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2013 року Справа № 908/1574/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого-судді суддів:Демидової А.М., Воліка І.М. (доповідача), Шевчук С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк"на ухвалувід 19.08.2013господарського суду Запорізької області та на постанову від 29.10.2013Донецького апеляційного господарського суду за заявою Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк"про виправлення помилки допущеної при оформленні наказуу справі№ 908/1574/13 господарського суду Запорізької області за позовом Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк"до1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Європромекскавація", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінвестекскавація",простягнення солідарно кредитної заборгованостіВ судове засідання прибули представники сторін:позивачаЛементар Д.О. (дов. від 22.07.2013 № 10200/328);відповідача-1не з'явились;відповідача-2не з'явились;ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.08.2013 у справі № 908/1574/13, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" (надалі - ПАТ "Креді Агріколь Банк") задоволено частково; стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Європромекскавація" (надалі - ТОВ "Європромекскавація") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінвестекскавація" (надалі - ТОВ "Промінвестекскавація") на користь ПАТ "Креді Агріколь Банк" 344373,21 грн. заборгованості по кредиту, 11002,41 грн. пені за прострочення погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, а також 7547,91 грн. судового збору; в частині позовних вимог про стягнення солідарно з відповідачів на користь Банку 15000,00 заборгованості за кредитом та 7020,00 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом - провадження у справі припинено.

На виконання зазначеного рішення господарським судом Запорізької області виданий наказ за № 908/1574/13 від 31.07.2013.

07.08.2013 позивач - ПАТ "Креді Агріколь Банк" звернувся до господарського суду з заявою про виправлення помилки, допущеної при оформленні наказу № 908/1574/13, виданого 31.07.2013 господарським судом Запорізької області. Звертаючись з даною заявою позивач посилається на те, що за приписами ст. 117 ГПК України, ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі повинні зазначатися один стягувач та один боржник, видання судом одного виконавчого документу - наказу на двох солідарних боржників, позбавляє стягувача реальної можливості стягнення заборгованості з обох боржників.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.08.2013 у справі № 908/1574/13 (суддя Мойсеєнко Т.В.), залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.10.2013 (колегія суддів: Агапов О.Л. - головуючий, судді - Кододова О.В., Мартюхіна Н.О.), заяву ПАТ "Креді Агріколь Банк" про виправлення помилки, допущеної при оформленні наказу господарського суду Запорізької області від 31.07.2013 у справі № 908/1574/13 залишено без задоволення.

Не погоджуючись з постановленими судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач - ПАТ "Креді Агріколь Банк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Запорізької області від 19.08.2013 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.10.2013 скасувати, і прийняти нове рішення щодо задоволення заяви ПАТ "Креді Агріколь Банк" про виправлення помилки, допущеної при оформленні наказу. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій порушенно норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 18. 26 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 543 Цивільного кодексу України, ст. 117 Господарського процесуального кодексу України, оскільки з урахуванням вищенаведених правових норм, на думку скаржника, суд зобов'язаний видати два накази на кожного солідарного відповідача окремо, і не виконання цих вимог свідчить про невиконання судами вищенаведених законодавчих приписів та є підставою для скасування оскаржуваних судових актів.

Відповідачі не скористалися правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзиви на касаційну скаргу позивача до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що за рішенням господарського суду Запорізької області від 15.07.2013 у справі № 908/1574/13, з відповідачів - ТОВ "Європромекскавація" та ТОВ "Промінвестекскавація" солідарно стягнуто на користь - ПАТ "Креді Агріколь Банк" кредитну заборгованість у розмірі 344373,21 грн., пені 11002,41 грн. за прострочення погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом та 7547,91 грн. судового збору. На виконання цього рішення господарським судом Запорізької області виданий наказ № 908/1574/13 від 31.07.2013.

Позивач звертаючись з заявою про виправлення помилки допущеної при оформленні зазначеного наказу посилається на те, що його видано з порушенням вимог частини 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" та частини 4 ст. 117 ГПК України, оскільки у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним. З урахуванням того, що стягнення у даній справі здійснено з двох боржників, то позивач просив на виконання рішення суду видати два накази - по кожному відповідачу окремо із зазначенням про солідарну відповідальність обох відповідачів перед ПАТ "Креді Агріколь Банк".

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно зі ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом.

При цьому в частині 4 ст. 116 ГПК України зазначено, що якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів, або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, видаються накази із зазначенням тієї частини судового рішення, яка підлягає виконанню за даним наказом.

Положеннями частини 8 ст. 84 ГПК України визначено, що якщо у справі беруть участь кілька позивачів або відповідачів, у рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Водночас слід мати на увазі, що подання позову до кількох відповідачів, які солідарно відповідають за зобов'язанням є процесуальною співучастю відповідачів, яка виникає внаслідок існування множинності осіб у матеріальному правовідношенні на стороні боржника, що виникає на підставі договору або закону. Таким чином, якщо кілька відповідачів, до яких було пред'явлено вимогу, солідарно відповідають за зобов'язанням, господарським судом може бути видано один наказ на стягнення всієї суми, а не декілька.

В пункті 2 частини 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема накази господарських судів. При цьому в частині 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" вказано, що у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

За встановленого та враховуючи вищенаведені правові положення, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що виданий на примусове виконання рішення господарського суду наказ від 31.07.2013 відповідає вимогам частини 8 ст. 84, ст. ст. 116, 117 ГПК України, ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки звертаючись з позовом позивач обрав спосіб захисту свого порушеного права шляхом солідарного стягнення заборговваності з обох відповідачів, тому судом правомірно видано один наказ з зазначенням про солідарне стягнення.

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч. 1 ст. 543 ЦК України).

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що видача декількох наказів на виконання судового рішення про стягнення заборгованості з декількох відповідачів солідарно без визначення частини боргу, що стягується з кожного з них, не є можливою, оскільки це суперечило б приписам частини 4 ст. 116 ГПК України, за яким, зокрема, якщо судове рішення прийнято проти декількох відповідачів, видаються накази із зазначенням тієї частини судового рішення, яка підлягає виконанню за даним наказом.

Водночас якщо кілька відповідачів, до яких було пред'явлено вимогу, солідарно відповідають за зобов'язанням, господарським судом може бути видано лише один наказ, в якому зазначається, що право стягнення є солідарним.

З огляду на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, враховуючи, що видача декількох наказів на виконання судового рішення про стягнення заборгованості з декількох відповідачів, які солідарно відповідають за зобов'язанням, чинним законодавством не передбачена, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний суд, дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ПАТ "Креді Агріколь Банк" про виправлення помилки, допущеної при оформленні наказу, виданого 31.07.2013 господарським судом Запорізької області у справі № 908/1574/13 та обґрунтовано відмовив у задоволенні зазначеної заяви.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у судових рішеннях, що оскаржуються.

Відповідно до частини 2 ст. 11113 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Таким чином, ухвала господарського суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду у справі відповідає встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.10.2013 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 19.08.2013 у справі № 908/1574/13 залишити без змін.

Головуючий, суддя А.М. Демидова

Судді : І.М. Волік

С.Р. Шевчук