Постанова № 3638550, 15.04.2009, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-3238/08/0470

Категорія статобліку - 2.11.8

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2009 року м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді: Турлакової Н.В.

при секретарі судового засідання: Бітенко Є.О.

за участю сторін:

представника позивача: Буртової К.Д.

представників відповідача: Бережнюк Л.А., Шеренець Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Траверс» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м.Кривому Розі Дніпропетровської області

про визнання недійсним рішення, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Траверс» звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м.Кривому Розі Дніпропетровської області, в якому просить: визнати недійсним рішення про застосування штрафних санкцій НОМЕР_1 від 31.03.2008р. винесене Спеціалізованою державною інспекцією по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що в результаті перевірки Спеціалізованою ДПІ по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м.Кривому Розі Дніпропетровської області Товариства з обмеженою відповідальністю «Траверс» з питань дотримання вимог податкового, валютного ті іншого законодавства було складено акт від 24.03.2008р. № 44/08-07-207/30643154, на підставі якого було винесено рішення від 31.03.2008р. №0000351322 про застосування штрафних санкцій у розмірі 739394грн. Вказане рішення, вважає не правомірним, та таким що не відповідає вимогам чинного законодавства України. Оскільки на думку позивача, до розрахункових операцій здійснених ним підлягає застосуванню п.12 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг», а вказані операції не підлягають проведенню через РРО, згідно з якою реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються у разі, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо). Рішення про застосування штрафних санкцій було винесено 31.03.2008р., відповідно на думку позивача з врахуванням ст..250 Господарського Кодексу України, штраф може бути накладений лише на порушення, що сталося не раніше 31.03.2007р., а відповідно для застосування штрафних санкцій минув строк давності.

Від відповідача надійшло заперечення в яких він посилається на те, що у позивача відсутні правові підстави для задоволення позову, оскільки ним було порушено норми діючого законодавства, зокрема п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Посилання позивача на те, що передача товарів та оплата його вартості здійснювалась не одночасно не може вважатися підставою для незастосування РРО. Організація позивачем діяльності з реалізації товарів та послуг за готівкові кошти таким чином, що неможливо одразу з прийняттям готівкових коштів від покупця провести розрахункову операцію через реєстратор розрахункових операцій та видати розрахунковий документ, не звільняє від відповідальності, передбаченої п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». У задоволенні адміністративного позову просив відмовити.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, з підстав зазначених ним у позовній заяві та посилаючись на докази надані ним до матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на доводи викладені в запереченнях, та додатково зазначив що посилання позивача на необхідність застосування до спірних правовідносин ст..250 Господарського кодексу України, якою передбачено застосування до суб'єкта господарювання адміністративно-господарські санкції протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності спростовуються практикою Верховного Суду України, оскільки вчинені позивачем правопорушення є триваючими. На підтвердження вищевказаного надав до матеріалів справи лист від 09.09.2008р. № 18241/7/10-3017/2965 «Про застосування ст..250 ГК України» та копію постанови Верховного Суду України від 25.03.2008р. по справі № 21-2343во07.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно направлення НОМЕР_2 від 18.02.2008р. працівниками Спеціалізованої ДПІ по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м.Кривому Розі Дніпропетровської області проведено виїзну планову перевірку фінансово-господарської діяльності позивача, з питань дотримання вимог податкового, валютного ті іншого законодавства за період з 01.04.06р. по 30.09.07р.

За результатами перевірки було складено акт № 44/08-07-207/30643154 від 24.03.2008р., яким встановлено, крім іншого, що позивачем порушена п.1 ст.3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - проведення розрахункових операцій готівкою за реалізований товар без застосування зареєстрованих, опломбованих у встановленому порядку та переведених в фіскальний режим роботи реєстраторів розрахункових операцій за перевіряємий період на загальну суму 147878,88 грн., у тому числі : за період 01.04.2006р - 31.12.2006р. - 107007,80 грн. з 01.01.2007р. по 30.09.2007р. - 40871,00 грн.

На підставі даного акту відповідачем було винесено рішення від 31.03.2008р. НОМЕР_1 про застосування до позивача штрафних санкцій на суму 739394грн., за порушення п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями позивач звернувся із скаргами до ДПІ у Красногвардійському районі у м. Дніпропетровська та ДПА у Дніпропетровській області, за результатами розгляду яких, скаргу залишено без задоволення, а рішення про застосування штрафних санкцій від 13.11.2007р. НОМЕР_3 та НОМЕР_4 - без змін.

Як вбачається згідно акту перевірки ТОВ «Траверс» протягом періоду який перевірявся здійснювалась торгівля товарами, придбаними у інших підприємств. Так наприклад, 28.04.2006р. за видатковою накладною від 28.04.06р. НОМЕР_5 реалізовано товар ОСОБА_1 на загальну суму 7095,00грн. В касу за придбаний товар за вказаною накладною та іншими накладними ОСОБА_1 вніс готівкові кошти 11.05.2006р. з оформленням прибуткового касового ордеру НОМЕР_6 на загальну суму - 8664,60 грн. Придбано вказаний товар у ВАТ «Криворіжгірмаш».

Крім того, згідно акту перевірки підприємство здійснювало продаж автомобілів, що перебували на балансі. Так, відповідно до біржового договору купівлі-продажу транспортного засобу від 08.02.2007р. реалізовано ІНФОРМАЦІЯ_1 (державний знак НОМЕР_7 транзит, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_8) ОСОБА_2. Грошові кошти у сумі 10000,00грн. сплачено готівкою до каси підприємства покупцем ОСОБА_2. 13.02.2007р.

Згідно реєстру встановлених порушень при розрахунках готівкою з продажу товарів фізичним та юридичним особам за період з 01.04.2006р. по 30.09.2007р.(додаток № 25 до акту перевірки) проведено розрахункових операцій по продажу товарів через касу підприємства на загальну суму - 147878,88 грн. (У т.ч., за період 01.04.2006р. -31.12.2006р. - 107007,80 грн. та з 01.01.2007р. по 30.09.2007р. - 40871,00 грн.)

Відповідно до постанови судді Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.05.2008р., встановлено, що ОСОБА_3 працюючи ІНФОРМАЦІЯ_2, порушив порядок проведення розрахункових операцій встановлений п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі,громадського харчування та послуг», - проведення розрахункових операцій на повну суму покупки без застосування зареєстрованих, опломбованих у встановленому порядку і переведених у фіскальний режим роботи реєстраторів розрахункових операцій за період з 01.10.2006р. по 30.09.2007р. на загальну суму 147878,88 грн. Вказаною постановою ОСОБА_2 визнано винним та притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.155-1 КпАП у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 85 гривень.

Згідно з ч.1 ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі,громадського харчування та послуг», контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Частиною 1 статті 16 наведеного Закону встановлено, що контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Згідно з п.2 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено що, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до п.1 ст.17 названого Закону, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби в Україні застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг) у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій і у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Відповідно до абзацу 4 статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Згідно з наведеним в абзаці 15 статті 2 названого Закону (N 265/95-ВР) визначенням розрахунковим документом є документ установлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

В силу п.4.4. розділу 4 Порядку реєстрації продажу товару (оплати послуги) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ повинен видаватись покупцеві не пізніше завершення розрахункової операції.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, і видавати такий розрахунковий документ на повну суму проведеної операції особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї (пункти 1, 2 статті 3 Закону N 265/95-ВР).

Пунктом 1 статті 17 вказаного Закону передбачено що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: 1) у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Доводи позивача стосовно застосування ст.250 Господарського Кодексу України, не приймаються до уваги судом, оскільки виявлені відповідачем під час перевірки порушення носять системний характер тобто є триваючими, вказане підтверджуються практикою Верховного суду України а саме постановою від 25.03.2008р. по справі № 21-2343во07, копія якої наявна в матеріалах справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що доводи позивача стосовно посилань на п.12 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", так як ним здійснювалась оптова торгівля, на підставі письмових договорів, а передача товарів та оплата його вартості здійснювалась не одночасно є помилковими та спростовуються вимогами чинного законодавства та матеріалами справи в сукупності. Згідно з якими суб'єкти підприємницької діяльності в разі продажу за готівку матеріальних цінностей, які вилучені з активів та не являються продукцією власного виробництва, зобов'язані проводити розрахункові операції з застосуванням зареєстрованих, опломбованих в установленому порядку та переведених в фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або здійснювати такі розрахункові операції в безготівковій формі через установи банків, що позивачем дотримано не було.

Листом ДПА України від 17.12.2004р. № 11459/6/23-2119 зазначено, що норма п.12.ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» звільняє від застосування реєстратора розрахункових операцій лише в тому випадку, якщо розрахунки були проведені через банк, в оскаржуваних правовідносинах було внесення готівкових коштів до каси підприємства позивача без застосування реєстратора розрахункових операцій та без розрахунків через банк.

Крім того суд зазначає, що позивачем не надано до суду доказів оскарження чи скасування, постанови Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.05.2008р., якою керівника позивача визнано винним та притягнуто до відповідальності згідно з ч.1 ст.155-1 КпАП за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлений п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За викладених вище обставин, відповідних доказів, вимог чинного законодавства суд вважає, що позивачем порушені вимоги п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» , у з зв'язку з чим застосування податковим органом фінансових санкцій є правомірним, відповідачем правомірність своїх дій доведена, при винесенні оскаржуваного рішення він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відповідно суд приходить до висновку в необхідності відмови в задоволенні поданого адміністративного позову.

Керуючись ст.160,162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Траверс» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м.Кривому Розі Дніпропетровської області про визнання недійсним рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складений 21.04.2009 року.

Суддя Н.В.Турлакова