Рішення № 36384462, 02.12.2013, Приазовський районний суд Запорізької області

Справа N 2/325/340/2013

325/1625/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2013 року Приазовський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді: Васильцової Г.А.

при секретарі: Гажевой І.І.

за участю представника позивача адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Приазовське справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди спричиненої джерелом підвищеної небезпеки,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до Приазовського районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_3 в якому просить стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду в розмірі 3835 гривень, моральну шкоду в розмірі 10000 гривень та витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 1000 гривень.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 5 вересня 2012 року приблизно в 21 годину на автодорозі Одеса - Мелітополь - Новоазовськ в Приазовському районі на 446 км, відповідач, керуючи автомобілем НОМЕР_1 скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_4, внаслідок чого настала смерть ОСОБА_5, який є батьком позивача.

За даним фактом було порушено кримінальну справу за ознаками ч.2 ст.286 КК України.

30 жовтня 2012 року слідчий СО Приазовського РО УМВД України в Запорізькій області майор міліції ОСОБА_6 виніс постанову про закриття кримінальної справи за п.2 ст.6 КПК України у звязку з відсутністю складу злочину.

Постановою Мелітопольського міськрайонного суду від 19 грудня 2012 року постанову про закриття справи було скасовано. Після того справу було передано для провадження досудового розслідування слідчому СО Приазовського РО УМВС України в Запорізькій області ОСОБА_7

Результати досудового розслідування їй на час звернення до суду невідомі, що як зазначає позивач не позбавляє її права звернутись до суду з позовом до володільця джерела підвищеної небезпеки, яким є відповідач, який на відповідній правовій підставі керував транспортним засобом.

Внаслідок смерті батька їй завдано матеріальну та моральну шкоду. Матеріальна шкода складається з витрат на поховання батька, що підтверджується відповідними квитанціями на загальну суму 3835 гривень.

Крім того, як зазначає позивач, смертю батька їй завдано моральної шкоди, яку вона оцінює в 10000 гривень та яка виникла внаслідок душевних страждань, які вона переносить й досі з приводу загибелі рідної людини, що відображається на мікрокліматі в її родині. Постійні згадування батька, випадкові зустрічі з його живими друзями та знайомими також спричиняють їй душевний біль. Тому вважає, що сума моральної шкоди в 10000 гривень є розумною та справедливою.

Посилаючись на вимоги ст. 1187 ЦК просить позовні вимоги задовольнити.

В судовому засіданні позивач змінила свої позовні вимоги в частині стягнення маральної шкоди, надала суду відповідну письмову заяву та просить стягнути з відповідача спричинену їй моральну шкоду в розмірі 5000 гривень, заявлені нею раніше інші позовні вимоги підтримує. В судовому засіданні, в обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що вона й досі не може прийти до тями після смерті батька та не може оправитись від цієї втрати. Зазначає що їй дуже важка пережити цю втрату, що батько їй сниться, вона його постійно згадує. Крім того зазначає, що відповідач протягом 14 місяців жодного разу навіть не подзвонив їй, не висловив співчуття та не запропонував жодної матеріальної допомоги. Також зазначила, що на поховання батька вона витратила 3835 гривень, та 1000 гривень на оплату послуг адвоката. На підставі викладеного, просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 3835 гривень, моральну шкоду в розмірі 5000 гривень та витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 1000 гривень.

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що 05 вересня 2012 року внаслідок ДТП автомобіль під керуванням відповідача здійснив наїзд на батька позивача - ОСОБА_4 внаслідок чого останній загинув на місті події. Відповідач керував автомобілем, який є джерелом підвищеної небезпеки на відповідній правовій підставі та існує причинно наслідковий звязок між наїздом автомобіля під керуванням відповідача на пішохода ОСОБА_4 та його смертю. Тому він вважає, що вимоги позивача мають бути задоволені.

Відповідач в судове засідання не зявився, від нього 02.12.2013 року надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, в звязку з тим, що він є інвалідом війни та за станом здоровя не має можливості зявитись до суду. Крім того, відповідач надав свої заперечення, у яких зазначив, що позовні вимоги позивача визнає частково. Вважає що його вина у скоєнні ДТП, в звязку з чим настала смерть ОСОБА_4 не доведена до цього часу, а також зазначив, що потерпілий ОСОБА_4 не дотримувався елементарних правил безпеки, рухався в темний час доби по проїжджій частині упродовж дороги та знехтував елементарними правилами безпеки. Зазначає що розмір моральної шкоди в розмірі 10000 гривень для нього є значним, бо він є інвалідом війни (приймав участь у бойових діях при проходженні срочної служби в Афганістані, де був тяжко поранений) у звязку з чим є інвалідом та отримує пенсію в розмірі 2400 гривень щомісячно. На підставі викладеного просить задовольнити позов частково та відмовити позивачу в задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди в сумі 10000 гривень.

Вислухавши пояснення позивача та його представника, допитавши свідка, дослідивши заперечення відповідача та матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступними підставами.

Згідно зі статтею 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Згідно копії свідоцтва про смерть І-ЖС № 244665, ОСОБА_4 помер 05 вересня 2012 року (а.с. 8).

Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, її батьком є ОСОБА_4 (а.с. 9).

Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу, 14.12.1991 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 було укладено шлюб, після реєстрації якого дружина обрала прізвище ОСОБА_9 (а.с. 10).

До матеріалів справи додано копію повідомлення слідчого міліції ОСОБА_6, згідно якого, кримінальна справа № 1861229, порушена 05.09.2012 року за фактом ДТП за участю водія ОСОБА_3 та пішохода ОСОБА_4 закрита на підставі ст. 6 п. 2 КПК України (1960 року) у звязку з відсутністю складу злочину в діях водія ОСОБА_3 (а.с. 11).

Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19 грудня 2012 року (яка набрала чинності), постанова слідчого Рощина В.С. від 30 жовтня 2012 року про закриття кримінальної справи № 1861229 за фактом ДТП на підставі п. 2 ст. 6 КПК України (1960 року) за відсутності складу злочину була скасована. Справа направлена прокурору Приазовського району Запорізької області для відновлення досудового розслідування.

В постанові суду зазначено, що відповідно постанови слідчого Рощина В.С. від 30 жовтня 2012 року, 05 вересня 2012 року, близько 21.00 години, водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем ГАЗ-2705, рухався по проїжджій частині автодороги Одеса-Новоазовськ в с. Новоіванівка, Приазовського району Запорізької області зі швидкістю близько 60 км/год. Пішохід ОСОБА_4 знаходився на узбіччі дороги в неосвітленому місті. На 446 км + 600 м водій ОСОБА_3 при розїзді з зустрічним автомобілем побачив пішохода ОСОБА_4, який вийшов на проїжджу частину дороги безпосередньо перед його автомобілем. Не маючи технічної можливості запобігти ДТП водій застосував гальмування, але своїми односторонніми діями запобігти наїзду на пішохода не зміг. ОСОБА_4 від отриманих тілесних ушкоджень помер на місті ДТП (а.с. 12-13).

Постановою слідчого СВ Приазовського РВ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_10 про закриття кримінального провадження від 30 вересня 2013 року, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013080330000170 від 20 березня 2013 року, за фактом дорожньо-транспортної події, що мала місце на проїзній частині автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, закрита у звязку з відсутністю в діях водія ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення.

Зазначеною постановою, яка набрала законної сили встановлено, що 05 вересня 2012 року до чергової частини Приазовського РВ ГУМВС надійшло повідомлення про те, що на 466 км + 600 м автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, сталася дорожньо-транспортна подія за участю водія ОСОБА_11 та пішохода ОСОБА_4, внаслідок якої останній від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці події. Але в звязку з тим, що пішохід ОСОБА_12 загинув внаслідок допущених ним порушень пунктів Правил дорожнього руху та окрім нього ніхто не постраждав, водій ОСОБА_3 не розташовував технічною можливістю запобігти дорожньо-транспортній події, тому в його діях відсутній склад кримінального правопорушення, та кримінальне провадження № 12013080330000170 від 20 березня 2013 року підлягає закриттю (а.с. 42).

Відповідно до вимог ч.ч. 1,2,5 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищено небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно копії посвідчення водія та копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_3 є власником автомобіля НОМЕР_2, 2000 року випуску (а.с. 40).

В результаті ДТП, яка сталася 05 вересня 2012 року за участю водія ОСОБА_3 та пішохода ОСОБА_4 настала смерть пішохода ОСОБА_4, що підтверджується матеріалами справи та висновком експерта № 862 від 23.10.2012 року (а.с. 12-13, 41, 42, 44-54).

Позивач просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 3835 гривень, витрачену позивачем на поховання ОСОБА_4, на підтвердження понесених витрат надала суду оригінали товарного чеку від 09.09.2012 року на суму 566 гривень та накладну від 09.09.2012 року на суму 2689 гривень, з зазначенням придбаних речей, необхідних для поховання та накладну № 12 від 09.09.2012 року на 400 гривень, витрачених на поминальний обід. Ці вимоги суд вважає обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню та вважає необхідним стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 566+2689+400=3665 гривень (а.с. 35-36, 38).

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 180 гривень за квитанцією № 85111301 від 10.09.2012 року добровільної благодійної допомоги (а.с. 37), то суд вважає необхідним відмовити позивачу в задоволенні вимог в цій частині у звязку з тим, що зазначений платіж не носить обовязкового характеру та є добровільним внеском.

Відповідач в своїх запереченнях зазначив, що він не визнає позовні вимоги позивача в частині стягнення моральної шкоди та просить відмовити в задоволенні позову в цій частині зазначаючи, що він відповідно посвідчення Серії ІІ № 006887 від 21 березня 2001 року є інвалідом третьої групи безстроково (а.с. 31), сума моральної шкоди, яку просить стягнути з нього позивач є для нього значною, та також зазначаючи, що дорожньо-транспортна подія сталася з вини саме ОСОБА_4

Відповідно до ч. 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

В судовому засіданні встановлено, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди загинув батько позивача ОСОБА_4, смертю якого позивачу відповідачем була спричинена моральна шкода, яку позивач обґрунтовує моральними та душевними стражданнями, викликаними загибеллю рідної людини.

Крім того, свідок ОСОБА_13, який є чоловіком позивача в судовому засідання зазначив, що 06 вересня 2012 року його дружині зателефонували працівники міліції та запропонували зявитись до Мелітопольського моргу, де він та його дружина впізнали в загиблому батька ОСОБА_2 ОСОБА_4 Його дружина тяжко переживає загибель батька, її страждання відображаються на стані її здоровя, вона змушена приймати медикаменти для зниження артеріального тиску, що безумовно відображається на житті та побуті їх родини. Крім того свідок зазначає, що відповідач жодного разу навіть не зателефонував та не виказав жалю з приводу того що трапилось. Його дружина сама несла витрати повязані з похованням батька. Відповідач своєї допомоги навіть не пропонував, не зустрічався та не дзвонив.

Відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сімєю.

Таким чином, враховуючи характер та обсяг заподіяних позивачу моральних страждань, повязаних зі смертю рідної людини, істотність вимушених змін у її житті, переживань викликаних втратою батька, та порушенням звичайного життєвого укладу, суд вважає необхідним задовольнити її позовні у повному обсязі в частині стягнення спричиненої моральної шкоди та з урахуванням її позовних вимог стягнути з відповідача на її користь завдану моральну шкоду в розмірі 5000 гривень з урахуванням принципів розумності та справедливості, та обмежуючись тим обсягом доказів, які були надані сторонами та досліджені в судовому засіданні.

Вирішуючи питання щодо позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача компенсації витрат з надання правової допомоги в розмірі 1000 гривень, су вважає що цю суму необхідно стягнути з відповідача на користь позивача виходячи з наступного:

Відповідно до ч. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, не може перевищувати 40% встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

До матеріалів справи додано договір на надання правової допомоги від 10.09.2013 року, укладений між ОСОБА_14 та ОСОБА_2 (а.с. 14); копія свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю № 244, видане на імя ОСОБА_1 (а.с. 14) та розрахунок вартості послуг адвоката ОСОБА_14, згідно якого адвокатом ОСОБА_1Є на підгодовування позовної заяви витрачено 1 годину; на участь в судовому засіданні 02.12.2013 року 1 годину; та на отримання копій документів з кримінального провадження витрачено 0,5 годин (а.с. 43).

Таким чином адвокатом ОСОБА_14 для надання правової допомоги позивачу витрачено 2 години 30 хвилин.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік», розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2013 року по 30.11.2013 року встановлено 1147 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за звернення фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Таким чином, з урахуванням позовних вимог позивача, суд вважає необхідним стягнути з відповідача витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 1000 гривень.

Крім того, суд вважає необхідним, у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України, стягнути з відповідача, судові витрати на оплату судового збору пропорційно до задоволеної частини вимог на користь держави в розмірі 229,40 гривень.

Керуючись ст.ст. 16, 23, 1167, 1168, 1187 України, ст.ст. 15,57,59,84,107,208,212-215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди спричиненої джерелом підвищеної небезпеки задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 3665 (три тисячі шістсот шістдесят пять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 5000 (пять тисяч) гривень

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_2 витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 1000 (одна тисяча гривень).

В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 229 (двісті двадцять девять) гривень 40 копійок на рахунок 31216206700250 (отримувач: УДКСУ у Приазовського району, 22030001, код за ЄДРПОУ 38042754, МФО 813015).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Приазовський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Г.А.Васильцова